Національний парк Лос-Гласьярес

Національний парк Лос-Гласьярес
Parque Nacional Los Glaciares

ісп. Parque nacional Los Glaciares
Місцеположення парку на карті
50° пд. ш. 73° зх. д. / 50° пд. ш. 73° зх. д. / -50; -73
Країна	Санта-Крус, Аргентина
Розташування	Санта-Крус, Аргентина
Площа	4 459 км²
Висота над р. м.	919 м
Засновано	1937 рік
Оператор	Адміністрація національних парків
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО:	Los Glaciares National Park
Країна:	Аргентина
Тип:	Природний
Критерії:	vii, viii
Об'єкт №:	145
Регіон ЮНЕСКО:	Латинська Америка і Вест-Індія
Зареєстровано:	1981 (5 сесія)
Статус:	світова спадщина ЮНЕСКО
Вебсторінка	losglaciares.com
Національний парк Лос-Гласьярес (Аргентина)
Національний парк Лос-Гласьярес у Вікісховищі

Національний парк Лос-Гласья́рес (ісп. Parque Nacional Los Glaciares) — національний парк в Аргентині, розташований в провінції Санта-Крус.

Площа парку становить 4459 км²^[1]. У 1981 році парк включили до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Сам національний парк створено в 1937, це другий за розміром парк Аргентини. Назва парку (від ісп. glaciares — «льодовики») походить від гігантського Патагонського льодовикового щита в Андах, де лежать 47 великих льодовиків, з яких 13 спускаються в Атлантичний океан. Цей льодовиковий щит є найбільшим за межами Антарктиди і Гренландії. У решті районів світу льодовики починаються на висотах від 2500 м над рівнем моря, але тут вони починаються з висот 1500 м, спускаючись до рівня моря.

Територія парку, що на 30% вкрита льодом, поділяється на дві частини, кожна з яких належить до свого озера. Найбільше в Аргентині озеро Архентіно (площа 1466 км²) лежить у південній частині парку, а озеро В'єдма (площа 1100 км²) — у північній. Обидва озера живлять річку Санта-Крус, яка стікає до Атлантичного океану. Між цими двома частинами є закрита для туристів Центральна зона (ісп. Zona Centro), в якій озер немає.

Північна половина парку включає частину озера В'єдма, льодовик В'єдма, невеликі льодовики та декілька гірських піків, популярних серед альпіністів і гірських туристів, зокрема Серро-Торре.

Південна половина парку разом з невеликими льодовиками включає основні льодовики, що стікають в озеро Архентіно: Періто-Морено, Упсала і Спегацціні. Звичайна екскурсія на човнах включає огляд недоступних іншим способом льодовиків Упсала і Спегацціні. До льодовика Періто-Морено можна добратися по суші.

Парк Лос-Гласьярес є популярним місцем призначення в міжнародному туризмі. Тури починаються в селищі Ель-Калафате, розташованому на озері Архентіно, і в селищі Ель-Чальтен, що лежить у північній частині парку біля підніжжя гори Фіцрой.

Анди стримують велику частину вологи від Тихого океану, що створює сухий степовий клімат на аргентинській стороні хребта, середньорічна температура становить 7,5 °C. У районі мешкають нанду, гуанако, пуми і сірі лисиці, які перебувають під загрозою зникнення через розвиток тваринництва. У парку також мешкає безліч видів птахів. Між льодовиками і патагонськими степами лежить район родючих земель, де росте ліс, що складається в основному з різних видів беріз. У цих районах мешкають олені і качки.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний парк Лос-Гласьярес

• Національний парк Лос-Гласьярес на сайті Адміністрації національних парків Аргентини
• Національний парк Лос-Гласьярес на сайті ЮНЕСКО(англ.)
• Туристична інформація про Національний парк Лос-Гласьярес
• Національний парк Лос-Гласьярес
• Національний парк Лос-Гласьярес (відео)