Несміт (місячний кратер)
Несміт | |
---|---|
Координати | 50°29′24″ пд. ш. 56°23′24″ зх. д. / 50.49000000002777711° пд. ш. 56.39000000002777568° зх. д. |
Діаметр | 78,4 км |
Глибина | 1,060 км |
Довгота ранкового термінатора | 304° |
Епонім | Джеймс Несміт |
Рік затвердження | 1935 |
Кра́тер Не́сміт (лат. Nasmyth) — великий стародавній метеоритний кратер у південно-західній материковій частині видимого боку Місяця. Назва присвоєна на честь шотландського астронома та інженера-винахідника Джеймса Несміта (1808—1890) та затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось у донектарському періоді[1].
Найближчими сусідами кратера Несміт є прилеглий на заході кратер Варґентін; кратер Шіккард на півночі; кратер Неггерат[en] на сході-північному сході і кратер Фокілід[en], який перекриває південну частину кратера Несміт[2]. Селенографічні координати центра кратера 50°29′ пд. ш. 56°23′ зх. д. / 50.49° пд. ш. 56.39° зх. д., діаметр 78,4 км[3], глибина 1060 м[4].
Кратер Несміт має полігональну форму та є значно зруйнований, південна частина валу та чаші перекривається кратером Фокілід. Дно чаші затоплене та вирівняне темною базальтовою лавою з безліччю дрібних кратерів.
Несміт | Координати | Діаметр, км |
---|---|---|
D | 49°14′ пд. ш. 55°27′ зх. д. / 49.23° пд. ш. 55.45° зх. д. | 14,3 |
E | 49°55′ пд. ш. 57°47′ зх. д. / 49.92° пд. ш. 57.79° зх. д. | 6,1 |
F | 50°02′ пд. ш. 53°42′ зх. д. / 50.03° пд. ш. 53.7° зх. д. | 12,1 |
G | 49°38′ пд. ш. 53°58′ зх. д. / 49.64° пд. ш. 53.96° зх. д. | 8,9 |
- Список кратерів на Місяці
- Місячний кратер
- Морфологічний каталог кратерів Місяця
- Планетна номенклатура
- Селенографія
- Селенологія
- Пізнє важке бомбардування
- ↑ Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
- ↑ Кратер Несміт на карті LAC-124.
- ↑ Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу
- ↑ John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000)