Дніпро-Головний — Синельникове I |
| | Верхівцеве | | 188,4 | Дніпро-Головний | | | р. Дніпро | | 190,6 | Амур | | 4 | Нижньодніпровськ-Пристань | | 192,5 | 193 км | | 193,7 | Нижньодніпровськ | | 195,7 | 196 км | | | р. Дніпро | | | Сухачівка | | 198,7 | Нижньодніпровськ-Вузол | | 200,5 | Депо-Вузол | | | | | | | | | Новомосковськ-Дніпровський | | | р. Самара | | | Придніпровськ | | 203,1 | Ксенівка | | | Т 0401 | | 204,4 | Ігрень | | | р. Маячка | | 206,5 | 207 км | | | | | 211,3 | 212 км | | 215,6 | Іларіонове | | 218,3 | 219 км | | 221,7 | 222 км | | 224,4 | 225 км | | | М18 | | 226,7 | Хорошеве | | 230,9 | 230 км | | 234,8 | 235 км | | 236 | Синельникове II | | | | | | Запоріжжя I – Лозова | | 240 | Синельникове I | | | Чаплине | |
Новомосковськ-Дніпровський — НД-Вузол |
| | Красноград | | | Павлоград I | | 174,4 | Новомосковськ-Дніпровський | | | вул. Спаська | | 177,2 | Жестибуд | | | Балівка | | 180 | Кулебівка | | | E50М30 | | 183,5 | 184 км | | 185,4 | Підгородня | | | р. Кільчень | | | | | 188,9 | Самарівка | | | вул. Кільченська | | 190,2 | Олександрівка | | | вул. Байкальська | | 192,3 | 192 км | | | | | 193,5 | 194 км | | 194,5 | 195 км | | 195,5 | 196 км | | 196,9 | Амур — Депо-Вузол | | 198,7 | Нижньодніпровськ-Вузол | | | Зустрічний – Синельникове I | |
Нижньодніпро́вськ-Ву́зол — вузлова сортувальна позакласна залізнична станція Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці на перетині електрифікованих ліній Запоріжжя-Кам'янське — Нижньодніпровськ-Вузол, Синельникове II — Нижньодніпровськ-Вузол, Апостолове — Нижньодніпровськ-Вузол, Новомосковськ-Дніпровський — Нижньодніпровськ-Вузол між станціями Нижньодніпровськ (5 км) та Ігрень (5 км). Розташована у східній частині міста Дніпро, на лівому березі річки Дніпро.
Одна із найбільших сортувальних станцій в Україні. У розкладах руху поїздів Придніпровської залізниці та на деяких картах позначена під назвою Нижньодніпровськ-Вузол-парк Л. З.
Станція відкрита 1930 року.
У 1958 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ)[1].
10 жовтня 1974 року на території станції встановлено пам'ятник паровозу СО17-1613 — це найбільш легендарний з паровозів, що збереглися в Дніпропетровській області. Він пройшов Другу світову війну, дійшов Берліна, доставляв вищих осіб радянського військового командування на знамениту Потсдамську конференцію. На табличці, що прикріплена до будки паровоза зроблено напис: «Паровоз побудований коштом командирів і бійців колони № 7». Архітектор пам'ятника — В. А. Нікон[2]..
Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]
На станції зупиняються приміські поїзди до станцій Дніпро-Головний, Запоріжжя I, Красноград, Лозова, Межова, Синельникове I, Чаплине[3].
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
|
---|
| Пасажирські | |
---|
| Сортувальні | |
---|
| Дільничні | |
---|
| Вантажні | |
---|
|
|
---|
| Дирекції | |
---|
| Вузлові станції | |
---|
| Локомотивні депо (ТЧ) | |
---|
| Моторвагонні депо (РПЧ) | |
---|
| Вагонні депо (ВЧД) | |
---|
| Пасажирські вагонні депо | |
---|
| Колійні машинні станції | |
---|
|
|
---|
| Електротранспорт | | |
---|
| Автотранспорт | |
---|
| Залізничний транспорт | |
---|
| Повітряний транспорт | |
---|
| Річковий транспорт | |
---|
|