Нове Рахіно

присілок Нове Рахіно
Новое Рахино
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Новгородська область
Муніципальний район Крестецький район
Поселення Новорахинське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 49214828001
Код ЗКТМО: 49614428101
Основні дані
Населення 211
Поштовий індекс 175450
Географічні координати: 58°08′ пн. ш. 32°45′ сх. д. / 58.133° пн. ш. 32.750° сх. д. / 58.133; 32.750Координати: 58°08′ пн. ш. 32°45′ сх. д. / 58.133° пн. ш. 32.750° сх. д. / 58.133; 32.750
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Нове Рахіно (Росія)
Нове Рахіно
Нове Рахіно

Нове Рахіно (Новгородська область)
Нове Рахіно
Нове Рахіно

Мапа


CMNS: Нове Рахіно у Вікісховищі

Нове Рахіно (рос. Новое Рахино) — присілок у Крестецькому районі Новгородської області Російської Федерації.

Населення становить 211 осіб. Належить до муніципального утворення Новорахинське сільське поселення.

Історія[ред. | ред. код]

До 1927 року населений пункт перебував у складі Новгородської губернії. У 1927-1944 роках перебував у складі Ленінградської області.

Орган місцевого самоврядування від 2010 року — Новорахинське сільське поселення[1].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
2002[2]2010[3]
278211

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закон Новгородской области «О преобразовании некоторых муниципальных образований, входящих в состав территории Крестецкого муниципального района...» : [рос.] : [арх. 13.05.2019] // Новгородская областная Дума : закон от 30.03.2010 № 719-ОЗ. — 2010. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  2. Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02c. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населённому пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004\База данных «Этно-языковой состав населённых пунктов России» Коряков Ю. Б. Процитовано 17 вересня 2017.
  3. Всероссийская перепись населения 2010 года. 12. Численность населения муниципальных районов, поселений, городских и сельских населённых пунктов Новгородской области. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.