Новий Білоус

село Новий Білоус
Герб
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Новобілоуська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74100270010051718
Облікова картка Новий Білоус 
Основні дані
Засноване 1648
Населення 1394
Площа 0,15 км²
Густота населення 9293,33 осіб/км²
Поштовий індекс 15501
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°32′8″ пн. ш. 31°11′7″ сх. д. / 51.53556° пн. ш. 31.18528° сх. д. / 51.53556; 31.18528
Середня висота
над рівнем моря
120 м
Водойми р. Білоус
Місцева влада
Адреса ради 15501, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Новий Білоус, вул.Троїцька, 7; вул.Свиридовського, 54
Карта
Новий Білоус. Карта розташування: Україна
Новий Білоус
Новий Білоус
Новий Білоус. Карта розташування: Чернігівська область
Новий Білоус
Новий Білоус
Мапа
Мапа

CMNS: Новий Білоус у Вікісховищі

Но́вий Білоу́с (стара назва: Ляхів Білоус, Євтухів Білоус) — село в Україні, центр Новобілоуської сільської громади Чернігівського району Чернігівської області. До 2018 орган місцевого самоврядування — Новобілоуська сільська рада.

Населення становить 1394 особи.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Новий Білоус розташоване на правому березі річки Білоус (притока Десни), за 11 км від районного центру та залізничного вузла Чернігів.

Історія

[ред. | ред. код]

В околицях сіл Новий Білоус, Деснянка і Кошівка виявлено поселення епохи неоліту (V—IV тисячоліття до н. е.), 5 поселень епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.), 2 — періоду раннього заліза (VIII—III ст. до н. е.), 2 — ранньослов'янських перших століть н. е., а також 4 поселення і 3 курганни давньоруських могильника часів Київської Русі (IX—XIII ст.).

Перша письмова згадка про село Новий Білоус датується 1648 роком.

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Новий Білоус (Євтухов) Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 793 особи (385 чоловічої статі та 408 — жіночої), налічувалось 126 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Козлянської волості мешкало 566 осіб, налічувалось 126 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 3 вітряних млини[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 698 осіб (341 чоловічої статі та 357 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Новобілоуської сільської громади.[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Чернігівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1317 94.48%
російська 61 4.37%
білоруська 12 0.86%
вірменська 3 0.22%
інші/не вказали 1 0.07%
Усього 1394 100%

Економіка

[ред. | ред. код]

17 травня 2016 року, у селі відбувся захід із нагоди початку будівництва заводу крохмало- та картоплепродуктів приватного багатопрофільного підприємства «Вимал». За проектом, об'єкт має стати найбільшим такого роду заводом в Україні.[7]

В жовтні 2018 року завод з виробництва крохмалю виготовив перший крохмаль. Це найбільший в Україні завод з переробки картоплі на крохмаль потужністю 1200 тонн сировини на добу. Завод побудований за технічної підтримки данської компанії SiccaDania і став одним з найсучасніших виробництв в Європі на момент запуску.[8]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 206)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 120 (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-261. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Картоплярство Чернігівщини має чітку перспективу розвитку
  8. В Чернігівській області відкрили новий завод з виробництва картопляного крохмалю. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]