Новогрецька мова

Новогрецька мова
Νέα ελληνική γλώσσα
Поширена в	Греція, Кіпр, Албанія, Україна, Туреччина, Італія.
Регіон	Європа
Носії	13 млн.[1]
Місце	68[2]
Писемність	грецька абетка
Класифікація	Індоєвропейські мови Грецькі мови
Офіційний статус
Державна	Греція  Кіпр
Офіційна	Греція[3]  Кіпр[4]  Європейський Союз[5] мова меншини:  Албанія[6]  Вірменія[7][8]  Італія[6]  Румунія[7]  Туреччина  Україна[7]
Коди мови
ISO 639-1	el
ISO 639-2	gre (B) ell (T)
ISO 639-3	ell
SIL	ell

Стаття з серії:
Грецька мова

---

• Прагрецька мова
• Мікенська мова
• Давньогрецька мова
• Койне
• Середньогрецька мова
• Новогрецька мова
  • Катаревуса
  • Димотика

Новогре́цька мо́ва (грец. Νεοελληνική γλώσσα) — узагальнювальна назва для всіх діалектів, що використовуються на сучасному етапі розвитку грецької мови.

Початок новогрецького історичного періоду умовно відлічується від падіння Візантійської імперії 1453 року, хоча і досі не встановлено саме лінгвістичний кордон, оскільки багато мовних особливостей, притаманних новогрецькій, були присутніми навіть у 3 столітті до н. е.^[9]

Впродовж переважної більшості цього періоду грецька мова розвивалась в умовах диглосії, а також використання різноманітних регіональних діалектів. Зокрема, впродовж 19-го та 20-го століть тривало змагання між народною формою мови дімотікою та літературною, а по суті архаїчною, кафаревусою. Сучасний стандарт грецької мови, заснований на дімотіці, є офіційною мовою Греції та Кіпру.

Новогрецька мова є незалежною гілкою індоєвропейських мов. Усі сучасні форми та місцеві діалекти новогрецької, окрім цаконського, є нащадками койне, яке було у вжитку наприкінці доби античності. Таким чином усі вони можуть бути класифіковані як нащадки аттичної грецької мови — діалекту, на якому говорили мешканці Афін та їхнього району в класичну епоху. Цаконський діалект, ізольований діалект, який використовується нині лише невеличкою громадою Пелопоннесу, є нащадком стародавнього дорійського діалекту. Деякі інші діалекти зберегли елементи різних прадавніх неаттичних діалектів, проте саме аттичне койне вважається більшістю вчених головним джерелом усіх з них.

Всього у світі нараховується близько 14-17 млн грецькомовних, що головним чином мешкають у Греції та на Кіпрі, а також це етнічні меншини та іммігрантські громади в багатьох інших країнах світу. Існують також традиційні грецькі поселення у сусідніх країнах: Албанії, Болгарії та Туреччині, низці країн чорноморського узбережжя: Україні, Росії, Грузії, Вірменії, — а також Середземномор'я: південь Італії, в Ізраїлі, Єгипті. Новогрецькою мовою також говорять емігрантські громади у багатьох країнах Західної Європи, Північної Америки, Австралії, а також в Аргентині, Бразилії та інших країнах. Новогрецька також виступає мовою національних меншин у Сербії, Албанії, Болгарії та Румунії.

Грецька мова має статус офіційної мови у Греції, де нею розмовляють близько 99,5 % загальної чисельності населення. Крім того, грецька мова, поряд із турецькою є офіційною мовою Кіпру. Оскільки Греція є членом Європейського Союзу, грецька є однією з 23 офіційних мов ЄС. Грецька офіційно визнана як мова національних меншини у кількох районах Туреччини, Італії та Албанії.

• Дімотіка
• Кафаревуса
• Понтійський діалект
• Каппадокійський діалект
• Цаконський діалект
• Єврейсько-грецький діалект

Вікіпедія має розділ
грецькою мовою
Πύλη:Κύρια

• Правила вимови [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• К вопросу о новогреческом литературном языке(рос.)
• Новогрецька мова на сайті Ethnologue: Greek. A language of Greece (англ.)
• Новогрецька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Modern Greek [Архівовано 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Новогрецька мова на сайті WALS Online: Language Greek (Modern) [Архівовано 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.