Нуклеоморф

Нуклеоморф — невелике ядро, знайдене в пластидах деяких організмів. Зараз[коли?] відомі лише дві групи організмів, що містять нуклеоморфи: криптомонади і хлорарахніофіти.
Наявність нуклеоморфу підтверджує ендосимбіотичну теорію походження еукаріотів та є свідченням того, що пластиди цих організмів утворилися в результаті вторинного ендосимбіозу. Дослідження генетичної організації і молекулярної філогенії показали, що нуклеоморф криптомонад колись був ядром червоних водоростей, а нуклеоморф хлорарахніофітів — зелених водоростей. В обох випадках пластиди були захоплені як вільноживучі фотосинтезуючі еукаріоти. Після захоплення, ядро пластиди зменшилося, а значна кількість генів була перенесена до ядра клітини-хазяїна[1] (нуклеоморфи у пластидах обох груп організмів містять лише по 3 хромосоми).

В результаті клітини таких організмів мають по чотири геноми: два бактеріальних (мітохондрій і пластид зелених/червоних водоростей) і два еукаріотичних (ядерний геном та геном нуклеоморфу).

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Сергей Ястребов (30.07.2019). Открыт хищный родственник красных водорослей. Новости науки на «Элементах». Процитовано 5 листопада 2020. У криптомонад и у хлорарахниофит между второй и третьей мембранами хлоропласта сохраняется нуклеоморф — маленькое, но функционирующее ядро красной (у криптомонад) или зеленой (у хлорарахниофит) поглощенной водоросли. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]