Об'єднане королівство Нідерландів

Нідерландське королівство
нід. Koninkrijk der Nederlanden
фр. Royaume des Belgiques[1]
лат. Regnum Belgicum
1815 – 1839[a]
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
фр. "Je maintiendrai"
"Я встою"
Гімн
Wien Neêrlands Bloed
("Ті у кого голландська кров")
Нідерландів: історичні кордони на карті
Нідерландів: історичні кордони на карті
Мапа Об'єднаного королівства Нідерландів у 1815 році. Велике Герцогство Люксембург показано світло-зеленим.
Столиця Гаага та Брюссель
Мови голландська мова (офіційна), французька мова (офіційна у Валлонії)
Релігії голландська реформатська
римо-католицизм
Форма правління унітарна парламентська напівконституційна монархія
Король
 - 1815–1839 Віллем I
Законодавчий орган Генеральні штати
 - Upper house Сенат
 - Lower house Палата представників
Історичний період Пізній сучасний період
 - Віденський конгрес 16 березня 1815
 - прийняття Конституції 24 серпня 1815
 - Бельгійська революція 25 серпня 1830
 - Лондонська угода 1839 19 квітня
Валюта Нідерландський гульден
Попередник
Наступник
Суверенне Князівство Сполучених Нідерландів
Перша французька імперія
Тимчасовий уряд Бельгії (1814–1815)
Королівство Нідерландів
Лімбурзьке герцогство
Люксембурзьке герцогство
Бельгійське королівство
Нейтральний Мореснет
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Об'єднане королівство Нідерландів
Британська карикатура, що висміює "весілля" Бельгії та Нідерландів на Віденському конгресі
Мапа Об'єднаного Королівства Нідерландів

Об'єднане нідерландське королівство (1815—1839; нід. Verenigd Koninkrijk der Nederlanden, фр. Royaume-Uni des Pays-Bas) — неофіційна назва, що використовується для позначення нової європейської держави, яка виникла після розпаду Першої Французької імперії за рішенням Віденського конгресу 1815 року. Нова держава, офіційно звана «Нідерландське королівство» (нід. Koninkrijk der Nederlanden, фр. Royaume des Belgiques), об'єднала колишні території Республіки Об'єднаних провінцій Нідерландів на півночі, Австрійських Нідерландів на півдні, а також Льєзьке єпископство. Династія Оранських-Нассау стала монархами нового королівства.

Об'єднане королівство розпалося в 1830 в ході Бельгійської революції. Король Віллем I відмовився визнати незалежність Бельгії, поки в 1839 не був до цього примушений Лондонською угодою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. La parenthèse française et hollandaise (1795-1830), Encyclopædia Universalis. Retrieved on 4 July 2021.

Нотатки

[ред. | ред. код]
  1. Королівство не перестало існувати в цей час і продовжує існувати до наших днів, однак це було тоді, коли Бельгія та Люксембург більше не перебували під юрисдикцією голландської корони

Література

[ред. | ред. код]
  • Blom, J.C.H., Lamberts, E. (2003), Geschiedenis van de Nederlanden.
  • Thewes, Guy (2006) (PDF). Les gouvernements du Grand-Duché de Luxembourg depuis 1848 (2006), p. 208
  • Kossmann, E.H. (1988). The Low Countries, 1780-1940. Oxford: Clarendon. ISBN 9780198221081.