Обговорення:Миклухо-Маклай Микола Миколайович

Статтю «Миклухо-Маклай Микола Миколайович» поліпшено в рамках місяця Папуа — Нової Гвінеї
(31 травня 2012 року — 30 червня 2012 року)
Статтю «Миклухо-Маклай Микола Миколайович» поліпшено в рамках місяця України
(29 вересня 2012 року — 30 жовтня 2012 року)

Російський чи український мандрівник

[ред. код]

На жаль, дуже важко назвати його «українським» мандрівником, він все-таки більшою мірою російський (усюди зазначений як російський, тільки іноди згадують про те, що він укр. походження…)

За однією з версій, Миклухо-Маклай народився в містечку Малин, що на Житомирщині. Нечай

читайте «100 великих українців»—Albedo 10:19, 14 лютого 2009 (UTC)
Сам Миклуха-Маклай себе не вважав росіянином: 1884 році, за чотири роки до смерті, Микола Миклуха-Маклай, відповідаючи на запитання австралійської газети “Сідні монінг геральд” про свою національність, сказав: “Моя особистість – то живий приклад мирного поєднання трьох одвічно ворожих сил. Гаряча кров запорожців мирно злилася з кров’ю їхніх, здавалося б, непримиренних ворогів – гордих ляхів та холодних германців. Чого в цій суміші більше – судити навряд чи можливо. Я дуже люблю вітчизну мого батька Малоросію, та ця любов не затьмарює моєї поваги до інших двох батьківщин моєї матері – Польщі та Німеччини”. [1]. Тому вважати його російським мандрівником теж некоректно. Тим більше, що в 18 років він виїхав з Росії і більше там не жив. --Gutsul 09:31, 20 липня 2009 (UTC)Відповісти
На превеликий жаль, ця цитата/стаття ще не знайшлася в головні бібліотеці Сіднею, де лежать всі газети «Sydney Morning Herald»... (я вже шукав). На мою думку, це була фабрикація одного українського автора який написав книгу в Австралії. Але немає сумніви щодо його козацького роду. Я додав примітку що один із його сучасників, Е. Томасен, ясно написав про його козацький рід (Thomassen, E. S. (1882), A Biographical Sketch of Nicholas de Miklouho Maclay the Explorer, Brisbane, Australia). Ця книжка/біографія вартісна в тому що вона була написана: а) в Австралії а не в Росії, б) коли він ще жив, а не в Радянських часах. --Pkravchenko 07:18, 28 серпня 2009 (UTC)Відповісти

Цікаві факти про Миклуху-Маклая [2], [3]

ну і що ж писати йому в графі національність?! --Helgi 09:38, 20 липня 2009 (UTC)Відповісти
важко сказати. Я б написав - українець. Можна нічого не писати. Але називати росіянином людину яка каже, що в його жилах тече кров запорожців, ляхів та германців, трохи нелогічно. --Gutsul 09:51, 20 липня 2009 (UTC)Відповісти
Навіщо нам взагалі та «п'ята графа»? Ця «національність» у шаблоні мабуть є хибним перекладом англійського «nationality», що взагалі є «належністю до держави».
Про Миклухо-Маклая можна в тексті дати «українсько-польсько-німецького походження» з посиланням на цитату. Ще можна додати що він був російським підданим - це буде точним визначенням його відношення до Росії. --Tigga 10:36, 20 липня 2009 (UTC)Відповісти
Можна й так --Gutsul 11:55, 22 липня 2009 (UTC)Відповісти

"Гаряча кров запорожців мирно злилася з кров’ю..." - цей і подібні красиві пасажі були придумані Олександром Іванченко і замасковані псевдоссилкамі на джерела, типа "Сідней Морніг Хералд", але це все фантастика чистої води. Ось один з прикладів "творчості" Іванченко http://rudocs.exdat.com/docs/index-553311.html?page=19 (Елена)

Але ж є й інші, достовірні, цитати з преси, що виходила ще за життя Миклухи-Маклая: «Mr. E. S. Thomassen» // «The Argus», Monday 27 March 1882, p. 6 --Pvladko (обговорення) 16:00, 9 жовтня 2013 (UTC)Відповісти
  • Невідомо ще, ким ті його запорозькі пращури були по крові. Ставити знак рівності між поняттями «запорожець» та «українець» — це груба історико-етнографічна помилка. Як відомо, на Запорозьку Січ збігалися втікачі звідусіль: і з Московії, і з Речі Посполитої, і з Кримської Орди, а може, і ще звідкілясь. Ключовою умовою було що? — щоб кандидат був християнської православної віри. Відомо також, що у різні часи запорожці ворогували із реєстровими козаками (читайте Пантелеймона Куліша «Чорну Раду»). Так що стверджувати, що Миклухо-Маклай був українцем — це оригінальне дослідження. А що він начебто сам так сказав у 1882 році — це хіба що вплив тодішньої зростаючої моди на новоутворений тоді топонім «Україна».--Grifon (обговорення) 15:30, 12 лютого 2017 (UTC)Відповісти

Мова папуасів

[ред. код]

Одним з користувачів додане наступне:« Коли 1971 року радянська експедиція прибула до "берега Маклая" у Новій Гвінеї вивчати побут папуасів, то зафіксувала в мові папуасів кілька цікавих слів. Одне з них – "сокира". За 100 років це слово так і не зникло з лексикону папуасів». Переніс сюди зі статті. Потребує джерел. --Pvladko (обговорення) 22:06, 6 червня 2016 (UTC)Відповісти

Ось знайшов дежерело. [4]--Роман Анатолійович (обговорення) 13:04, 7 червня 2016 (UTC)Відповісти
Знайшов цю книгу у вільному доступі. Цитата з неї: «Крайне интересен для нас факт заимствования папуасскими языками ряда слов из... русского языка. "Виновником" этого является Н. Н. Миклухо-Маклай. Уже в 80-х годах прошлого века были зарегистрированы слова gleba 'хлеб', taporra 'топор', schiray 'секира', noscha 'нож'. Позже отмечены слова bika 'бык', arbus, kukurus, koruet (Варшавский - 1968). Побывавший несколько лет назад в Западном Ириане советский журналист А. Иванченко отметил в округе Факфак слова "ножа", "коза", "бычка", "тялка". "кукуруза", "хлеба", '"арбуза", "тыква", "тапор", "лапата", "гвоздь", "батылка", "стякло" [Иванченко - 1965]». Гадаю, що тут не варто проводити прямі аналогії з українською мовою. Можливо, що я не правий. Може ще хтось додасть свої думки з цього питання? --Pvladko (обговорення) 16:54, 7 червня 2016 (UTC)Відповісти