Ободи

село Ободи
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Громада Білопільська міська громада
Облікова картка Ободи 
Основні дані
Засноване 1826
Населення 622
Поштовий індекс 41825
Телефонний код +380 5443
Географічні дані
Географічні координати 51°13′15″ пн. ш. 34°37′15″ сх. д. / 51.22083° пн. ш. 34.62083° сх. д. / 51.22083; 34.62083Координати: 51°13′15″ пн. ш. 34°37′15″ сх. д. / 51.22083° пн. ш. 34.62083° сх. д. / 51.22083; 34.62083
Середня висота
над рівнем моря
176 м
Відстань до
районного центру
31 км
Найближча залізнична станція Волфіне
Відстань до
залізничної станції
13 км
Місцева влада
Адреса ради 41800, Сумська обл., Сумський р-н, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 35
Карта
Ободи. Карта розташування: Україна
Ободи
Ободи
Ободи. Карта розташування: Сумська область
Ободи
Ободи
Мапа
Мапа

CMNS: Ободи у Вікісховищі

Ободи́ — село в Україні, у Білопільській міській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 622 особи. До 2018 орган місцевого самоврядування — Ободівська сільська рада.

Після ліквідації Білопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Село Ободи розташоване за 2 км від лівого берега річки Павлівка. Примикає до села Дігтярне.

Поруч пролягає кордон із Росією.

Історія

[ред. | ред. код]
  • Засноване 1826 року поруч «великого бугра», оточеного болотами, що звався Обід. Перший власник — поміщик Д. П. Бутурлін, що мав основний маєток у селі Хотінь. До цієї місцевості переселили мешканців трьох сіл: Іволжине, Піщане, Павлівка. По смерті Бутурліна його майно перейшло до доньки, що була одружена з графом Строгановим. У власності Строганових село перебувало до 1914 року.
  • За даними на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 993 особи (485 чоловічої статі та 508 — жіночої) налічувалося 525 дворових господарств[2].
  • В 1883 році у селі була збудована однопрестольна церква на честь Покрова Пресвятої Богородиці за проектом архітектора Б. С. Покровського за кошти благодійників і парафіян. До церковної парафії входили села Ободи, Макіївка та Дігтярне. Покровська церква повністю зруйнована комуністами у 1937 році. Фото церкви не збереглося.[3]
  • Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Павлівської волості Сумського повіту Харківської губернії мешкало 1148 осіб, налічувалося 158 дворів, існувала лавка[4].
  • 1886 року відкрилася трикласна парафіяльна школа. 1913 року відкрилася п'ятикласна земська школа, у якій навчалося 150 учнів.
  • За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2113 осіб (1038 чоловічої статі та 1075 — жіночої), усі — православної віри[5].
  • Станом на 1914 рік село відносилося до Ястребенської волості, кількість мешканців сягнула 2670 осіб[6].
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках[7].
  • 1941 року на фронт було мобілізовано 229 мешканців села. З них 96 загинули, 179 нагороджені орденами і медалями. 142 мешканці забрані на роботи до Німеччини, 9 мешканців були розстріляні, село зазнало значних руйнувань.
  • 2007 року більшість земельних паїв мешканців Ободів взяло в оренду сільськогосподарське підприємство Нафком-Агро.
  • 16 липня 2024 року російські війська обстріляли село. Зафіксовано 1 вибух, ймовірно ФПВ-дрон[8].
  • 19 липня 2024 року російські війська обстріляли село. Зафіксовано 1 вибух, ймовірно ФПВ-дрон; 5 вибухів, ймовірно міномет 120 мм[9].

Цікавий факт

[ред. | ред. код]

На виборах Верховної Ради 30 вересня 2007 року на виборчій дільниці в Ободівській сільській раді перше місце здобув блок НУНС. Таким чином, Ободівська сільська рада стала єдиною місцевою радою України, що межує з Російською Федерацією, де перемогла політична сила, що стояла на позиціях українського націоналізму[значущість факту?].

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Школа

Також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3378)(рос. дореф.)
  3. Книга Пам’яті Сумської області : в 3 т. — Т. ІІ Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / автор-упорядник О. М. Корнієнко (укр.) . Суми: Ярославна. 2007. с. 29. ISBN 978-966-7538-17-0.
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  7. Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців, ст. 15 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2015.
  8. Подробиці вчорашніх обстрілів Сумщини від військових: пошкоджено критичну інфраструктуру і ЛЕП. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 16 липня 2024.
  9. В Угроїдах через ворожий обстріл пошкоджено газопровід та приватні будинки. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 19 липня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]