Обсерваторія

Космічна обсерваторія: телескоп Габбл на орбіті
Головна астрономічна обсерваторія НАН України
Антенна решітка радіотелескопа УРАН-2 Полтавської гравіметричної обсерваторії
Обсерваторія Сайдинг-Спрінг, Англо-австралійський телескоп, Австралія
Гринвіцька королівська обсерваторія, Велика Британія
Бюраканська астрофізична обсерваторія, Вірменія
Джантар-Мантар, стародавня астрономічна обсерваторія в Делі
Джантар-Мантар, Джайпур
Обсерваторія Роке-де-лос-Мучачос, телескоп Вільяма Гершеля, Ла-Пальма
Обсерваторія Ломницький Штит, Словаччина
Обсерваторія Мауна-Кеа, Гавайські острови
Обсерваторія Гриффіта, Лос-Анджелес
Детройтська астрономічна обсерваторія
VERITAS, гамма обсерваторія наземного базування, Аризона, США
Обсерваторія Ніцци, Франція
Обсерваторія Паранал, Чилі
Великий міліметровий радіотелескоп Атаками на висоті 5058 метрів, Чилі
Обсерваторія Сфінкс на висоті 3571 метр, Швейцарські Альпи

Обсервато́рія (від лат. observo — спостерігаю, уважно стежу) — наукова установа, в якій за допомогою особливих інструментів виконують астрономічні (астрономічна обсерваторія), магнітні (магнітна обсерваторія), сейсмологічні, метеорологічні та інші спостереження, а також обробляють отримані результати.

Найпростіші обсерваторії виникли у стародавні часи для спостережень за небом у зв'язку з потребами передбачати зміни погодних умов для ведення сільського господарства, розвитком релігійних культів.

Типи[ред. | ред. код]

  • Астрономічні обсерваторії
  • Радіоастрономічні обсерваторії
  • Вулканологічні обсерваторії
  • Фізичні обсерваторії

Астрономічні обсерваторії[ред. | ред. код]

Обсерваторії звичайно спеціалізуються на проведенні певних видів астрономічних досліджень. Тому вони оснащені різними типами телескопів та інших приладів, призначених, наприклад, для визначення точного положення зір на небі, вивчення Сонця або розв'язання інших наукових завдань. Часто для вивчення небесних об'єктів їх фотографують за допомогою спеціальних телескопів. Положення зір на одержаних негативах вимірюють відповідними приладами в лабораторії. Негативи, що зберігаються в обсерваторії, утворюють «скляну фототеку». Досліджуючи астрономічні фотографії, можна виміряти величину потоків випромінювання від зір, планет та інших космічних об'єктів. Для високоточних вимірювань енергії світлових потоків використовують фотоелектричні фотометри. У них світло від зорі, зібране об'єктивом телескопа, спрямовується на світлочутливий шар електронного вакуумного приладу — фотопомножувача, в якому виникає слабкий електричній струм, що його підсилюють та реєструють спеціальні електронні прилади. Пропускаючи світло через спеціально дібрані кольорові світлофільтри, астрономи кількісно із великою точністю оцінюють колір об'єкта. А за допомогою спектрографів визначають хімічний склад космічних об'єктів.

Астрономічні обсерваторії СРСР[ред. | ред. код]

Найдавнішу в Україні й одну з найдавніших обсерваторій Центральної Європи обсерваторію Львівської політехніки було закладено 1771. Однією з перших було побудовано Миколаївську обсерваторію[1] (початкова назва — «Обсерваторія чорноморського флоту», 1827), яка у подальшому стала філією Пулковської. Пулковська обсерваторія під Санкт-Петербургом існує з 1839 року і здобула славу складанням найточніших зоряних каталогів. У процесі бурхливого розвитку науки в СРСР було побудовано багато інших обсерваторій: Спеціальна астрофізична обсерваторія РАН на Північному Кавказі, Кримська[2] (поблизу Сімферополя), Бюраканська[3] (поблизу Єревана), Абастуманська[4] (поблизу міста Боржомі), Голосіївська[5]Києві), Шемахінська[6] (поблизу Баку) обсерваторії, Харківська та Сімеїзька обсерваторії як філії Пулковської. Найбільшим інститутом був Астрономічний інститут імені П. К. Штернберга при МДУ та Інститут теоретичної астрономії[ru] Академії наук Російської Федерації у Санкт-Петербурзі.

За країною[ред. | ред. код]

Україна Україна[ред. | ред. код]

Австралія Австралія[ред. | ред. код]

Аргентина Аргентина[ред. | ред. код]

Бельгія Бельгія[ред. | ред. код]

Болгарія Болгарія[ред. | ред. код]

Велика Британія Велика Британія[ред. | ред. код]

Вірменія Вірменія[ред. | ред. код]

Греція Греція[ред. | ред. код]

Данія Данія[ред. | ред. код]

Індія Індія[ред. | ред. код]

Іспанія Іспанія[ред. | ред. код]

Італія Італія[ред. | ред. код]

Латвія Латвія[ред. | ред. код]

Нідерланди Нідерланди[ред. | ред. код]

Німеччина Німеччина[ред. | ред. код]

Росія Росія[ред. | ред. код]

Словаччина Словаччина[ред. | ред. код]

США США[ред. | ред. код]

Словенія Словенія[ред. | ред. код]

Франція Франція[ред. | ред. код]

Чилі Чилі[ред. | ред. код]

Чехія Чехія[ред. | ред. код]

Швейцарія Швейцарія[ред. | ред. код]

Японія Японія[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Офіційний сайт Миколаївської астрофізичної обсерваторії. Архів оригіналу за 26 березня 2011. Процитовано 2 серпня 2010.
  2. Офіційний сайт Кримської астрофізичної обсерваторії [Архівовано 31 липня 2005 у Wayback Machine.].
  3. Офіційний сайт Бюраканської астрофізичної обсерваторії [Архівовано 17 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (англ.) (вірм.)
  4. Офіційний сайт Грузинської національної астрофізичної обсерваторії [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.]. (англ.) (гр.)
  5. Офіційний сайт Головної астрономічної обсерваторії НАН України [Архівовано 19 серпня 2010 у Wayback Machine.].
  6. Офіційний сайт Шемахінської астрофізичної обсерваторії [Архівовано 30 грудня 2008 у Wayback Machine.]. (англ.) (азерб.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]