Оковита Клавдія Онисимівна
| Клавдія Онисимівна Оковита | |||||
|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Клавдія Оковита та Юлія Світлична (2018) | |||||
| Народилася | 5 березня 1931 с. Великий Бурлук, Великобурлуцький район, УСРР | ||||
| Померла | 26 лютого 2021 (89 років) смт Великий Бурлук, Великобурлуцька територіальна громада, Куп'янський район, Харківська область | ||||
| Громадянство |  СРСР →  Україна | ||||
| Місце проживання | смт Великий Бурлук, Харківська область, Україна | ||||
| Діяльність | педагог, історик, краєзнавець, громадський діяч | ||||
| Відома завдяки | краєзнавець | ||||
| Alma mater | Харківський державний педагогічний інститут імені Григорія Сковороди | ||||
| Нагороди |
| ||||
Клавдія Онисимівна Окови́та (нар. 5 березня 1931 року, с. Великий Бурлук Великобурлуцького району[1][2] — пом. 26 лютого 2021, смт Великий Бурлук, Великобурлуцька територіальна громада, Куп'янський район Харківської області[3][4]) — українська педагогиня, історикиня, краєзнавиця, шкільна учителька, громадський діяч, Почесна громадянка Великобурлуцького району.
Вона близько 15 років очолювала Великобурлуцький краєзнавчий музей та є авторкою низки краєзнавчих досліджень.
Клавдія Оковита народилася 5 березня 1931 року у с. Великий Бурлук на Харківщині у сім'ї селян-колгоспників. У неї було ще троє братів. Найстарший з них — Іван доглядав за маленькою сестричкою, поки мати працювала у полі.[5]
У роки Другої світової війни двоє старших братів зникли безвісти, а батько Клавдії вже за місяць після повернення з армії помер від ран.
Через матеріальну скруту вона полишила шкільне навчання після 7 класу, оскільки сім'я не могла оплатити навчання у старшій школі, та стала працювати у колгоспі. Проте вчителям вдалося добитися, щоби Клавдія Оковита продовжила навчання у школі.
Освіту педагога здобула у Харківському державному педагогічному інституті імені Григорія Сковороди[1].
Після цього повернулась до Великого Бурлука і все життя до часу виходу на пенсію була вчителем історії у Великобурлуцькій середній школі, мала звання «старшого учителя».
У 1968 році брала участь як делегат III з'їзду вчителів Української РСР у Києві[6].
Майже 15 років вона очолювала Великобурлуцький краєзнавчий музей, де проводила екскурсії для відвідувачів. Вона багато уваги та зусиль приділила збору колекції краєзнавчого музею, оформленню експозицій, систематизації експонатів та матеріалів[1][5].
Також Клавдія Оковита є автором ідеї та опису прапора Великобурлуцької громади, вона ініціаторка встановлення меморіальної дошки партизанам і підпільникам Великого Бурлука, а також пам'ятного знаку отаману Скидану, який, за однією з версій, вважається засновником Великого Бурлука[7].
Померла Клавдія Оковита 26 лютого 2021 у смт Великий Бурлук. Похована на кладовищі села Заміст.[3][4]
Клавдія Оковита більше 30 років входить до складу президії Великобурлуцької районної ради ветеранів[1][7].
Також вона брала участь у створенні багатьох сценаріїв до заходів у Великому Бурлуку[7][8][9][10][11][12][13].
Саме матеріали Великобурлуцького краєзнавчого музею, директоркою якого була Клавдія Оковита, став основою для її краєзнавчих видань[1].
Вона переконана у тому, що «Велесова книга», яка була знайдена у садибі Задонських полковником Алі Ізенбеком, існувала насправді, оскільки житель Великого Бурлука Віталій Келиберда розповів, що його мати Федора була прибиральницею і пралею у Задонських і вона багато разів протирала скриньку, у якій, як казала Катерина Задонська зберігається дуже велика цінність. І, за словами Віталія Келиберди, його мати допомогла зібрати з підлоги дерев'яні дощечки[14].
Кладія Оковита є авторкою низки книжок з історії Великого Бурлука та Великобурлуцького району.
- Оковита К. О. Великобурлуччина (сторінки історії). — Харків: МСУ, 2000. — 528 с. — 3000 прим. — ISBN 966-7383-19-9
- Оковита К. О. Великий Бурлук — етапи великого шляху. — Харків, 2002. — 56 с.
- Оковита К. О. Великобурлуцький район, 1923—2003 рр. — Харків, 2003. — 100 с. — 250 прим.
- Оковита К. О. Ратоборці землі бурлуцької. — Вовчанськ, 2005. — 434 с. — 1000 прим. — ISBN 326-3423-20-5
- Оковита К. О. Великий Бурлук на хвилях віків. — Балаклія: Видавничий будинок «Балдрук», 2008. — 200 с. — 500 прим. — ISBN 978-966-2138-04-7
- Оковита К. О. Пам'ятки семи чудес. — Харків: ВПП «Контраст», 2012. — 128 с. — 500 прим. — ISBN 978-966-8855-81-8
- Оковита К. О. Слава і гордість краю бурлуцького. — Харків: ВПП «Контраст», 2017. — 192 с. — 1896 прим. — ISBN 978-617-7405-08-4.
Книга «Пам'ятки семи чудес» була подана на конкурс на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у 2013 році[15]
Твори Кладії Оковитої не одноразово ставали основою для експозицій та тематичних виставок у Великобурлуцькій центральній районній бібліотеці[16][17][18].
Клавдія Оковита відзначена державними відзнаками, медалями, відзнаками Міністерства освіти, іншими відзнаками:
- відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років Незалежності України» «за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу» (2016)[19][20]
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «Ветеран праці»
- Відмінник народної освіти УРСР
- Почесна грамота Міністерства освіти України
- лауреат конкурсу «Жінка року — 2003»
- лауреат регіонального конкурсу «Печенізьке поле»
- Почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації «3а багаторічну плідну працю, високий рівень професійної майстерності, вагомі трудові здобутки, активну громадську позицію та з нагоди Дня Великобурлуцької територіальної громади» (2018)[21][22]
- Почесна громадянка Великобурлуцького району[23] ·
- Почесний краєзнавець Великобурлуччини (2013)[24]
- відзнаки районної ради[25]
- обласні та районні грамоти за педагогічну майстерність
- ↑ а б в г д Чуйні, професійні, активні. Жінки, якими пишаються в різних куточках Харківщини. Слобідський край. 8 березня 2019. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
- ↑ 5 березня цього року своє 85-річчя відзначає Клавдія Онисимівна Оковита – педагог, історик-краєзнавець, Почесна громадянка Великобурлуцького району. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 23 червня 2019.
- ↑ а б Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини». 24 червня 2021 року проведено Круглий стіл, присвячений 180-річчю від дня освячення храму Преображення Господнього і садибного будинку Донець-Захаржевських – Задонських. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 3 липня 2021.
- ↑ а б За круглим столом обговорили питання збереження об’єкта культурної спадщини - будинку Донець-Захаржевських-Задонських. Великобурлуцька громада. 25 червня 2021. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 3 липня 2021.
- ↑ а б Леонід Логвиненко Подвижниця з Великого Бурлука [Архівовано 9 травня 2016 у Wayback Machine.] // Сільські вісті. — 2016. № 44 (19376). — 29 квітня 2016.
- ↑ КЗ «Великобурлуцький ліцей Великобурлуцької селищної ради». Про ліцей. Історія нашого ліцею. [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Сікач Л. Шановний читачу! // Оковита К. О. Слава і гордість краю бурлуцького. — Харків: ВПП «Контраст», 2017. — С. 4—5. — ISBN 978-617-7405-08-4.
- ↑ На Великобурлуччині відзначили День партизанської слави. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 22 вересня 2015. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ 6 лютого 2017. «Вклонімося великим тим рокам». Великобурлуцька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ «Шевченківські дні» на Великобурлуччині. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 13 березня 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Ніхто не забутий, ніщо не забуто. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 22 червня 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ На Великобурлуччині відзначили 75-у річницю форсування Дніпра та визволення Києва від нацистських загарбників. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 6 листопада 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ На Великобурлуччині відбулися урочистості, присвячені Дню вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Леонід Логвиненко (14 січня 2009). Маєток «Велесової книги». Україна молода. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
- ↑ Надані твори для участі у конкурсі на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у 2013 році. Державний комітет телебачення і радіомовлення України. 12 липня 2013. Процитовано 24 червня 2019.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) - ↑ Щоб пам'ять вічною була…. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Про оборону та визволення Великобурлуччини від нацистських загарбників розповідають матеріали книжкової виставки. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Центральна районна бібліотека запрошує ознайомитися з творами поетів та письменників Великобурлуччини. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 7 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Указ Президента України № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю „25 років незалежності України“». Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 23 червня 2019.
- ↑ За дорученням Президента України вручено ювілейну медаль великобурлучанці К.О. Оковитій. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 29 грудня 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ У Великому Бурлуку відзначили День територіальної громади. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 27 серпня 2018. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 23 червня 2019.
- ↑ Нагородження з нагоди Дня Великобурлуцької громади. Великобурлуцька селищна рада. 29 серпня 2018. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
- ↑ Великобурлуцька районна рада Харківської області. Список почесних громадян Великобурлуцького району. Список почесних громадян Великобурлуцького району. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Мій рідний край - Великобурлуччина!. Дмитро Олексійович Шенцев. Персональний сайт. 24 серпня 2013. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Районна організація ветеранів відзначила свій 30-річний ювілей. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 14 лютого 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 червня 2019.
- Чуйні, професійні, активні. Жінки, якими пишаються в різних куточках Харківщини. Слобідський край. 8 березня 2019. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
- Леонід Логвиненко Подвижниця з Великого Бурлука [Архівовано 9 травня 2016 у Wayback Machine.] // Сільські вісті. — 2016. № 44 (19376). — 29 квітня 2016.
- 5 березня цього року своє 85-річчя відзначає Клавдія Онисимівна Оковита – педагог, історик-краєзнавець, Почесна громадянка Великобурлуцького району. Великобурлуцька районна державна адміністрація. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 23 червня 2019.
- Сікач Л. Шановний читачу! // Оковита К. О. Слава і гордість краю бурлуцького. — Харків: ВПП «Контраст», 2017. — С. 4—5. — ISBN 978-617-7405-08-4.