Маслина європейська

Маслина європейська
Період існування: 0.06–0 млн р. т.
пізній плейстоценнаш час
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Маслинові (Oleaceae)
Рід: Маслина (Olea)
Вид:
Маслина європейська (O. europaea)
Біноміальна назва
Olea europaea
L., 1758

Маслина європейська[1][2], або оливкове дерево європейське[2] (Olea europaea) — невелике вічнозелене субтропічне дерево родини маслинових (Oleaceae). Інші назви — оливне дерево, олива звичайна. Походить з прибережних районів Середземномор'я, зокрема Лівану і Сирії, Малої Азії та північного Ірану. Де саме маслина була одомашнена, наразі невідомо, але більшість дослідників вважає, що це відбулося в долинах річок Йордан та Оронт, або ж у Фінікії[3].

Плоди цього дерева, маслини (оливки), є поширеним продуктом харчування Середземноморського регіону, зокрема джерелом маслинової олії.

Назва оливи та оливок означає «ті, що містять олію», «олійні», назва маслини — «масна»[3].

Ареал

[ред. | ред. код]

Культурні сорти маслини європейської вирощують у всіх середземноморських країнах, в Україні на Південному березі Криму, на Чорноморському узбережжі Росії (в районі Геленджика, Туапсе і Сочі), в Грузії, Азербайджані, Туркменістані, Іраку, Ірані, Пакистані та Північній Індії. 1560 року була завезена в Америку, де її переважно вирощують у Перу та Аргентині[4]. Уперше її почали культивувати в Греції, де й досі вирощують у великих кількостях.

Вирощування

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

В Україні маслину вирощують у Криму, при цьому вона може рости не тільки на Південному березі, але й на решті території півострова. Розведенням маслин у Криму почали займатися ще в давні часи. І в наш час можна побачити окремі дерева-патріархи, котрим виповнилось 400—500 років. Трапляються також групові насадження у вигляді невеликих гаїв. У Державному Нікітському ботанічному саду УААН росте найстаріша маслина в Україні, котрій, за підрахунками, до 2000 років[5].

Світове виробництво

[ред. | ред. код]
Світове виробництво маслин (2018)[6]
Місце Країна Виробництво (в т)
1 Іспанія Іспанія 9 819 569
2 Італія Італія 1 877 222
3 Марокко Марокко 1 561 465
4 Туреччина Туреччина 1 500 467
5 Греція Греція 1 079 080
6 Алжир Алжир 860 784
7 Туніс Туніс 825 467
8 Єгипет Єгипет 768 176
9 Португалія Португалія 740 151
10 Сирія Сирія 400 000
Всього у світі 21 066 061

Поживний склад

[ред. | ред. код]
Зелені оливки консервовані
Харчова цінність в 100 г продукту
Енергетична цінність 146 ккал / 609 кДж
Білки1,03 g
Жири15,32 g
насичені2,029 g 
мононенасичені11,314 g 
поліненасичені1,307 g 
Вуглеводи3,84 g
дисахариди0,54 g 

Ретинол (віт. A)20 мкг
– β-каротин231  мкг
Тіамін (B1)0,021 мг
Рибофлавін (B2)0,007 мг
Ніацин (B3)0,237 мг
Піридоксин (B6)0,031 мг
Фолацин (B9)3 мкг
Токоферол (вітам. E)3,81 мг
Вітамін K1,4 мкг

Кальцій52 мг
Залізо0,49 мг
Магній11 мг
Фосфор4 мг
Калій42 мг
Натрій1556 мг

Water75,3 g 
Full Link to USDA Database entry
Джерело: USDA Nutrient database

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
2000-літня маслина в м. Бар (Чорногорія)

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  2. а б Olea europaea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. а б Олексій Мустафін. Олія. Масні перегони. Еспресо. 2019-04-28. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  4. Распространение маслины в СССР. (Ф. X. Бахтеев, 1970)
  5. http://korrespondent.net/ukraine/events/1093715 [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] Итоги конкурса Министерства охраны окружающей среды Украины
  6. Crops>Olives. fao.org (англ.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 21 березня 2020.
  7. Red List data of Yemen endangered plants by Abdul Wali Al Khulaidi and Tony Miller (EPA, Sana, 2010) [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.), (араб.)

Посилання

[ред. | ред. код]