Омолой

Омолой
71°13′52″ пн. ш. 131°59′31″ сх. д. / 71.23111111113878735° пн. ш. 131.99194444446777652° сх. д. / 71.23111111113878735; 131.99194444446777652
Витік	Верхоянський хребет
• координати	68°07′17″ пн. ш. 130°32′32″ сх. д. / 68.12161111113877610° пн. ш. 130.54227777780775455° сх. д. / 68.12161111113877610; 130.54227777780775455
Гирло	Море Лаптєвих
• координати	71°13′52″ пн. ш. 131°59′31″ сх. д. / 71.23122222224978373° пн. ш. 131.99197222224776738° сх. д. / 71.23122222224978373; 131.99197222224776738
Країни:	Росія
Регіон	Саха
Довжина	593 км
Площа басейну:	38 900 км²
Середньорічний стік	36 м³/с
Притоки:	Arga-Yuryakhd
Медіафайли у Вікісховищі

Омолой — річка в Росії. Протікає територією Евено-Битантайського, Булунського та Усть-Янського улусів Якутії. Названа росіянами за іменем Омолоя — глави юкагирського роду, який жив на цій річці^[1].

Довжина — 593 км, площа басейну — 38,9 тис. км². За площею басейну Омолой займає 8-е місце серед річок Якутії і 37-е — в Росії. Для басейну характерна густа річкова мережа — 0,65 км/км².

У басейні Омолоя проводиться видобуток розсипного золота, що призводе до сильного забруднення вод. На берегах річки розташовані населені пункти — Нами, Сайилик, Керіскє, Хайир.

Гідрографія[ред. | ред. код]

Виток річки розташований у Сієтінденському хребті (система Верхоянського хребта), тече на північ уздовж хребта Кулар, потім виходить на Приморську низовину. Впадає в губу Буор-Хая моря Лаптєвих, утворює естуарій.

Живлення снігове і дощове. У верхів'ях полії. Омолой замерзає в жовтні, скресає на початку червня. Товщина льоду перевищує 150 см. У перші місяці літа відбувається висока повінь, рівень піднімається на 6 м, часті дощові паводки. У гирлі на 60 км проникають наганяння коливання рівня.

Розподіл стоку по місяцях: травень — 2 %, червень — 32 %, липень — 27 %, серпень — 27 %, вересень — 12 %. В іншийі час стоку немає, річка промерзає до дна. Обсяг стоку 4,261 км ³/рік, шар стоку 140 мм. Сток зважених наносів до 2,7 млн т/рік.

Середньорічна витрата води в районі села Нами (352 км від гирла) становить 35,99 м³/с, найбільший (138,59 м³/с) припадає на червень (дані спостережень з 1979 по 1993 рік)^[2].

Каламутність води в період відкритого русла незначна — 15-40 г/м³. Мінералізація від 15 до 100 мг/л.

Дані водного реєстру[ред. | ред. код]

За даними державного водного реєстру Росії і геоінформаційної системи водогосподарського районування території РФ, підготовленої Федеральним агентством водних ресурсів^[3]:

• Басейновий округ — Ленський
• Річковий басейн — Яна
• Річковий підбасейн — Яна нижче впадіння Адичі
• Водогосподарська ділянка — Річки басейну моря Лаптєвих від межі басейну річки Лени на заході до межі басейну річки Яни на сході

Притоки[ред. | ред. код]

Об'єкти перераховані за порядком від гирла до витоку.

Примітки[ред. | ред. код]