Осадча Олена Анатоліївна

Олена Осадча
Олена Анатоліївна Осадча
Народилася 9 червня 1978(1978-06-09) (45 років)
Рівне
Національність українка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осадча.

Олена Анатоліївна Осадча (нар. 9 червня 1978 року, м. Рівне) — український художник, мистецтвознавець, педагог. Працює в галузі живопису, іконопису, сакрального мистецтва.

Член Національної спілки художників України (2012), Національної спілки іконописців України (2017).

Ректор Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (від 18 липня 2022 р.).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї журналістів. Мати – Патрікац Людмила Миколаївна — автор ідеї заснування і головний редактор журналу «Вісник Національного банку України» (1995—2015 рр.).

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Олена Осадча — майстер урбаністичних пейзажів, портретів, картин на історичну і філософську тематику. Від 2010 року займається іконописом.

Учасниця всеукраїнських художніх виставок від 2000 року. Автор 11 персональних виставок – у Києві (2001—04, 2008, 2018), Львові (2001).

Роботи зберігаються в приватних колекціях в Україні (Київ, Львів, Рівне) та за кордоном (Польща, Італія, Німеччина, Португалія), у колекції Львівського музею історії релігії, а також на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський».

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Понад п’ятнадцять років вивчає український хатній іконопис кінця XVIII–початку XX ст., досліджує візантійський вплив на стильову концепцію українського іконопису та феномен полістилізму сучасної української ікони. У педагогічній діяльності впроваджує авторську методику викладання іконопису, система якої базуються на фундаментальних принципах формотворення у цій галузі мистецтва.

Вивчає принципи монументальної школи бойчуківців.

Науковий доробок на 2022 р. становить: розробка освітньо-професійної програми магістра для галузі знань 02 «Культура і мистецтво» спеціальності 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» для факультету декоративно-прикладного мистецтва Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука (2017 р.), навчальні програми (12), навчально-методичні посібники (2), наукові статті (45), науково-практичні конференції (32), опонентські відгуки і рецензії на дисертації (13).

1.     Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Техніка фрески» як частина навчальної дисципліни «Робота в матеріалі» для студентів II курсу навчання зі спеціальності 023 – «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» спеціалізації «Монументально-декоративний живопис» (62 стор., 67 іл.).

2.     Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Українська народна (хатня) ікона кінця XVIII – XX століть як етнокультурний феномен (історія, типологія, художні особливості)» як частина навчальної дисципліни «Народний розпис» для студентів III і IV курсів навчання спеціальності 023 – «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» спеціалізації «Монументально-декоративний живопис» (87 стор., 67 іл.).

Участь в експертних радах

2020 – експерт Українського культурного фонду у програмі «Мережі й аудиторії».

2021 — донині експерт Українського культурного фонду у програмі «Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти».

2011–2021 – член екзаменаційної комісії із захисту дипломних робіт за спеціалізацією 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

2017–2021 – голова Науково-методичної комісії факультету декоративно-прикладного мистецтва КДАДПМД ім. Михайла Бойчука.

2013–2014  – член Спеціалізованої вченої ради Міжнародної кадрової академії та Інституту реклами із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі дизайну.

2018–2021 – член Спеціалізованої вченої ради

К 26.897.01 Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 «Теорія та методика навчання технологій».

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Почесна грамота Міністерства культури України за внесок у розвиток українського мистецтва (2003).
  • Орден «Хрещення Київської Русі» Української православної церкви Київського патріархату (2018).
  • Подяка Київського міського голови (2018).
  • Грамота Київської державної академії декор ативно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (2018).

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • «Засновники Києво-Печерської лаври» (2001);
  • «Джордано Бруно: “Спалити – не означає спростувати”» (2003);
  • «Одкровення Ріхарда Ваґнера» (2004);
  • цикли урбаністичних пейзажів Європи (2002–2008).

Цикл робіт за євангельськими сюжетами:

  • «Я – хліб життя [Ів. 6: 48]» (2009);
  • «Гетсиманський сад» (2010);
  • «Сходи Якова» (2010);
  • «Святе Причастя» (2011);
  • «Дерево Життя» (2019);
  • «Онтологія серця» (2020).

Іконопис:

  • «Гріхи наші на Собі понесе» (2012);
  • "Божа Мати «Замилування» (2012);
  • «Святий апостол і євангеліст Лука» (2014);
  • «Божа Мати "Віленська» (2015);
  • "Божа Мати "Цілителька» (2015);
  • "Божа Мати "Годувальниця" (2015);
  • "Свята Марта" (2021).

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

  • Осадча О. А. Образ-ікона української хати / Олена Осадча // Мистецтвознавство’07(2): Науковий збірник. – Львів: СКІМ, 2007. – С. 101–108.
  • Осадча О. А. Трансформація української хатньої ікони / Олена Осадча // Мистецтвознавство’09: Науковий збірник. – Львів: СКІМ, 2009. – С. 239–248.
  • Осадча О. А. Походження української хатньої ікони / Олена Осадча // Наукові дослідження – теорія та експеримент’2009: матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції (м. Полтава, 18–20 травня 2009 р.). – Полтава: ІнтерГрафіка. – 2009. – Т. 4. – С. 58–62.
  • Осадча О. А. Іконописні осередки та основні місця збуту хатньої ікони / Олена Осадча // Мистецтвознавство’09: Науковий збірник. – Львів: СКІМ, 2011. – С. 133–142.
  • Осадча О. А. Семантика орнаментальних мотивів у декоруванні українських хатніх ікон / Олена Осадча // Вісник ХДАДМ – Харків, 2012. – С. 70–80.
  • Осадча О. А. Празникові ікони домашнього іконостасу як абетка духовного сходження душі людини / Олена Осадча // Вісник ХДАДМ – Харків, 2012. – № 10. – С. 59–66.
  • Осадча О. А. П’ять поглядів на створення мистецького образу / Олена Осадча // Вісник ХДАДМ. – Харків, 2013. (Мистецтвознавство: № 1). – С. 108–114.
  • Осадча О.А. Функція української хатньої ікони у створенні іконічного образу селянського житла кінця XVIII – початку XX століття (досвід ієротопічного методу дослідження) / Олена Осадча // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: зб. наук. пр. з мистецтвознавства, архітектурознавства і культурології / ІПСМ АМУ. –К.: Фенікс, 2016. – Вип. 12. – С. 102–117.
  • Осадча О.А. Композиційна структура ікони як формотворчий принцип внутрішнього облаштування храму (на прикладі ікони «Всевидяче Око») / Олена Осадча // Українська академія мистецтва: зб. дослідницьких та науково-методичних праць. – К., 2016. – Вип. 25. – С. 117–131.
  • Осадча О.А. Основні художні методи створення просторової складової ікони / Олена Осадча // Українська академія мистецтва: зб. дослідницьких та науково-методичних праць. – К., 2017. – Вип. 26. – С. 135–142.
  • Осадча О.А. Структурно-просторова схема Дерева Життя у топографічній іконічності міста-храму-ікони-людини / Олена Осадча // Українська академія мистецтва: зб. дослідницьких та науково-методичних праць. – К., 2018. – Вип. 27. – С. 178–187.
  • Осадча О.А. Темпоральність у композиційній системі ікони / Олена Осадча // Мистецтвознавство України: зб. наук. пр. / ІПСМ АМУ. – К.: Фенікс, 2018. – Вип. 18. – С. 113–121.
  • Осадча О.А., Данченко М.О., Владимирова О.І. Основні засади і методи викладання на кафедрі монументально-декоративного і станкового мистецтва Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука / О.А. Осадча, М.О Данченко, О.І. Владимирова // Вища школа: зб. наук. пр. – К., 2018. – Вип.  № 10 (171). – С. 42–52.
  • Осадча О.А. Відображення принципів іконічності в іконографічному образі / Олена Осадча // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку:  наук. збірник. –  Вип. № 36. – Рівне, 2020. – С. 145–151.
  • Осадча О.А.,Юр М.В. // Шевченківська енциклопедія: В 6 т. — К.: НАН України, Ін-т л-ри ім.  Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т–Я. — С. 1039.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Осадча_Олена_Анатоліївна&oldid=39630948