Откомб (абатство)
| Откомб | |
| Дата створення / заснування | 12 століття |
|---|---|
 | |
| Чернечий орден | Цистерціанці, бенедиктинці, Community of the Chemin Neufd і Цистерціанці |
| Засновник | Гумберт III (граф Савойський), Amadeus of Lausanned і Карл Фелікс |
| Країна | .svg){kind=small} Франція[1] |
| Адміністративна одиниця | Сен-П'єрр-де-Кюртій[1] |
| Дієцезія | Roman Catholic Archdiocese of Chambéry, Maurienne et Tarentaised |
| Присвячено | Діва Марія |
| Архітектор | Ernesto Melanod |
| Архітектурний стиль | Cistercian architectured і Troubadour styled |
| Статус спадщини | пам'ятка історії класифікованаd[1] і світова спадщина ЮНЕСКО |
| Головний монастир | Клервоське абатство, Santuario della Consolatad, Sénanque Abbeyd і Solesmes Abbeyd |
| Категорія людей, що тут поховані | d |
 | |
| Офіційний сайт(фр.) | |
 Откомб у Вікісховищі | |
Координати: 45°45′10″ пн. ш. 5°50′17″ сх. д. / 45.75277800002777440° пн. ш. 5.838056000028° сх. д.
Откомбське абатство (фр. Abbaye d'Hautecombe, італ. Abbazia di Altacomba, лат. Altæcombæum) — колишній цистерціанський монастир у Савої, на західному березі Лак-дю-Бурже, найбільшого озера Франції. Протягом століть служив усипальницею савойських монархів і членів їхніх сімей, проте в роки Французької революції зазнав наруги та розграбування. Відновлення абатства в XIX столітті стало першим великим проєктом італійської неоготики.
Абатство Альтакумба (італ. Altacumba, перекладається як «високогірна долина») заснували в 1101 р. вихідці з абатства Оль, що біля берегів Женевського озера в нинішній Швейцарії. У 1125 р. монастир було переведено на землі, даровані йому графом Амадеєм III Савойським. У 1135 р. ченці заснували дочірній монастир у Лаціо — абатство Фоссанова за 100 км від Риму; там помер Фома Аквінський.
У середньовіччі абатство процвітало завдяки заступництву Савойського дому. Більшість будівель витримано у готичному стилі. У другій половині XVIII століття було проведено реконструкцію монастирських будов. З початком Революційних воєн абатство було (1792 р.) секуляризовано французькою владою і продано приватним особам, які налагодили тут виробництво фаянсу.
У 1824 році сардинський монарх Карл Фелікс наказав викупити абатство і відновити його в середньовічному дусі. Для поховання Карла Фелікса та його дружини було влаштовано особливу каплицю, щедро прикрашену скульптурою та живописом. Братія відновленого абатства була запрошена із Сенанку. У 1860 році територія Савої, включаючи абатство, вибула зі складу земель Савойського дому та перейшла під юрисдикцію Франції.
Бенедиктинці, що населяли приозерний монастир з 1922 року, в 1992 році переїхали в гори через наплив туристів. Їхнє місце посіли представники однієї з екуменічних течій у католицтві («товариство Нового шляху»). У 1983 році в абатстві відбувся похорон останнього італійського короля Умберто II.
- Надгробки членів Савойського дому
-
-
-
Клеменція, дружина Генріха Лева -
Умберто II, останній король Італії
- ↑ а б в base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- Alberich Martin Altermatt: Hautecombe. In: Walter Kasper (Hrsg.): Lexikon für Theologie und Kirche. 3. Auflage. Band 4. Herder, Freiburg im Breisgau 1995, Sp. 1220. (нім.)
|
