Публічна компанія

	Публічна компанія
Власник	акціонер
	Публічна компанія у Вікісховищі

Публічна компанія — акціонерне товариство, акції якого: (А) можуть пропонуватися заздалегідь невизначеній кількості інвесторів (general public) шляхом публічного розміщення акцій або (Б) вільно обертаються на фондовому ринку внаслідок проходження публічною компанією процедури лістингу.

Термін застосовується, наприклад, відносно компаній, створених у країнах Євросоюзу і перелічених у статті 1 Другої директиви Ради 77/91/ЕЕС від 13 грудня 1976 р. В Україні публічній компанії відповідає публічне акціонерне товариство. З точки зору інвесторів публічна компанія є вигіднішою формою підприємництва, адже її активи ліквідніші, ніж активи не публічних компаній, тому що:

акції можуть бути запропоновані до продажу необмеженій кількості людей;
потенційний покупець може оцінити компанію по правдивих і незалежних джерелах інформації;
акції публічної компанії обертаються на біржі, де продавцю легше знайти покупців, ніж на неорганізованому ринку;
інформація про здійснені операції на організованому ринку доступна у відкритих джерелах як продавцю, так і покупцю і може бути використана як база для оцінки пакета продажу.

В Україні

Публічне акціонерне товариство (ПАТ). Протягом двох років (з 30 квітня 2009 р. до 30 квітня 2011 р.) відкриті та закриті акціонерні товариства в Україні (ВАТ та ЗАТ) повинні були змінити найменування на публічне акціонерне товариство (ПАТ) або на приватне акціонерне товариство (ПрАТ).

8 квітня 2011 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 8174 «Про внесення змін до Закону України „Про акціонерні товариства“ та інших законодавчих актів України» щодо відновлення на законодавчому рівні назви «відкрите акціонерне товариство». Згідно з цим законопроєктом пропонувалося дозволити використання в назві типу товариства словосполучення «відкрите акціонерне товариство» (ВАТ) замість словосполучення «публічне акціонерне товариство» (ПАТ)^[1]. Але 6 травня 2011 року Президент повернув законопроєкт без підпису і запропонував депутатам відхилити його^[2]. 8 вересня 2011 року законопроєкт було остаточно відхилено і знято з подальшого розгляду^[3].