Павелко Олексій Пилипович

Павелко Олексій Пилипович
Народився 30 березня 1918
с. Прохори, УСРР
Помер 13 березня 2001
м. Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність філософ
Alma mater Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Науковий ступінь доктор філософських наук
Вчене звання професор
Заклад Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Нагороди Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСРЗаслужений діяч науки УРСР

Павелко Олексій Пилипович (30 березня 191813 березня 2001) – український філософ, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, учасник Другої світової війни.

Біографія[ред. | ред. код]

О. П. Павелко народився 30 березня 1918 року в с. Прохори нині Борзнянського району Чернігівської області. Навчався у Ніжинській середній школі.

У 1938 р. закінчив історико-філологічний факультет Ніжинського педагогічного інституту.

У 1938-1939 роках працював викладачем Ніжинського педагогічного інституту.

У 1939 році був призваний до лав Червоної Армії. У 1941-1942 роках брав участь в обороні Борисова, Орши, Смоленська, Москви у складі 175-го мотострілецького полку 1-ї Московської мотострілецької дивізії. У 1942 році був тяжко поранений, лікувався госпіталях, демобілізований за інвалідністю.

Після одужання і визволення Києва навчався на дипломатичних курсах при Київському університеті імені Т. Шевченка.

У 1946-1947 роках працював у складі українського дипломатичного представництва при Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку (США)[1].

В 1950 році закінчив аспірантуру при кафедрі філософії Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950-1951 роках був директором вчительського інституту іноземних мов.

В 1951-1953 роках завідував сектором відділу науки ЦК Компартії України. У 1953-1989 роках працював завідувачем кафедри філософії Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького, одночасно в 1962-1971 роках був проректором з наукової роботи.

В 1972 році захистив дисертацію «Декабристи і українські революційні демократи: риси світогляду в аспекті суспільних проблем епохи і філософських традицій» на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук. Згодом присвоєно вчене звання професора.

Помер 13 березня 2001 року у Києві.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Сфера наукових інтересів — історія філософії. Автор наукових праць з історії української філософської думки ХІХ початку ХХ ст.

Праці[ред. | ред. код]

  • М. М. Коцюбинський – поборник дружбы народов, активный борей против украинского буржуазного национализма.// Украинские революционные демократы о дружбе украинского народа с русским: сборник статей. - Киев: Изд-во АН УССР, 1955.
  • Суспільно-політичні погляди М. М. Коцюбинського.// Комуніст України.- 1956. -№ 10.- С. 62-71.
  • Поняття честі і гідності в етиці українських революційних демократів кінця ХІХ – початку ХХ ст..//Проблеми філософії. -1968.- Вип. 8. - С. 56-63. (у співавторстві В. Ю.Шестакова).
  • Класики марксизму про філософську думку.// Проблеми філософії. -1969. -Вип. 14. -С. 65-70.
  • Декабристи і українські революційні демократи про єдність і дружбу народів.// Проблеми філософії.- 1970. - Вип. 18.- С. 55-62.
  • З історії суспільно-політичної і філософської думки на Україні : посібник для студентів гуманітарних факультетів педінститутів. - Київ: КДПІ ім. О. М. Горького, 1971. -192 с.
  • З історії суспільно-політичної і філософської думки на Україні: посібник для студентів гуманітарних факультетів педінститутів. - Київ: КДПІ ім. О. М. Горького, - 1972. - 124 с.
  • Ідейні проблеми декабризму і Т. Г. Шевченко //Проблеми філософії.- 1972.- Вип. 25.- С. 112-119.
  • Виховання радянського патріотизму в процесі навчання.//Проблема удосконалення навчального процесу в педагогічному вузі: матеріали республіканської науково-практичної конференції. - Київ, 1975. -С. 154-156.
  • Естественнонаучная картина мира как детерминанта стиля мышления.// Философские проблемы современного естествознания. - 1983. - Вып. 55 - С. 3-9. (у співаторстві Г. И. Волинка, В. Е. Владимиренко).
  • Изучение произведений классиков марксизма-ленинизма в курсе философии с учетом профиля вуза: методическая разработка для студентов педвуза. - Киев: КГПИ, 1986. - 50 с. (у співаторстві Н. К. Киселева).
  • Історія філософії на Україні: у 3-х томах. Т. 2: Філософська думка на Україні в період занепаду феодалізму і планування капіталістичних відносин (XIX - початок XX ст.). - Київ: Наукова думка, 1987.- 368 с. (у співавторстві).

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Огородник І. В. Історія філософської думки в Україні: курс лекцій / І. В. Огородник, В. В. Огородник. - Київ : Вища школа, 1999. – С. 519.
  • Павелко Олексій Пилипович // Філософський енциклопедичний словник / голов. редкол. В. І. Шинкарук та ін. – Київ: Абрис, 2002. - С. 462.
  • Павелко Олексій Пилипович // І воїни і педагоги: слово про ветеранів / за ред. В. П. Андрущенка – вид. 3-е. – Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. - С. 166-167.
  • Павелко Олексій Пилипович // Професори Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: 1944-2009 : біобібліографічний довідник / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова ; укл.: Г. І. Волинка, О. С. Падалка, Л. Л. Макаренко ; ред. В. П. Андрущенко. - 2-ге вид., доп. і перероб. – Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – С. 266.
  • Інститут філософської освіти і науки: історія, сьогодення, перспективи: до 10-річного ювілею / за заг ред. В. П. Андрущенка, І. І. Дробота. - Вінниця : Нілан-ЛТД, 2015. – С. 49.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Павелко, Олексій Пилипович — Філософський енциклопедичний словник. Slovnyk.me (укр.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]