Палієнко Іван Степанович

Палієнко Іван Степанович
Народився 18 червня 1832(1832-06-18)
Черкаси
Помер 6 серпня 1912(1912-08-06) (80 років)
Київ, Російська імперія
Поховання Байкове кладовище
Країна  Російська імперія
Діяльність педагог
Alma mater Імператорський університет Святого Володимира
Заклад Перша київська гімназія і Київське реальне училище
Діти Палієнко Микола Іванович
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

Іва́н Степа́нович Паліє́нко (рос. дореф. Иванъ Степановичъ Паліенко; нар. 18 червня 1832(18320618), Черкаси — пом. 6 серпня 1912, Київ) — педагог, перший директор Київського реального училища, батько академіка ВУАН Миколи Палієнка[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 16 червня 1832 року в Черкасах в родині чиновника українського козацького походження.[2]

1851 року закінчив Другу київську гімназію зі срібною медаллю.

1855 року закінчив Імператорський університет Святого Володимира (фізико-математичний факультет) з ступенем кандидата.

Від 1855 року працював старшим учителем математики й фізики спочатку Рівненської, потім Чернігівської гімназії.

1857—1873 років працював спочатку вчителем математики і наглядачем пансіону, а останні сім років — інспектором у Першій київській гімназії. Водночас 1862—1866 років викладав у Київському інституті шляхетних дівчат. 1860—1867 років також був керівником з математики на курсах з підготовки вчителів середніх шкіл.

З 1 липня 1873 року по 1885 рік очолював Київське реальне училище.[3] Був історично першим його директором.

З 1881 року — дійсний статський радник.[1]

У другій половині 1880-х років та в 1890-ті[4] роки був членом Київської міської управи, членом присутності з військової повинності.

30 вересня 1892 року отримав дворянський титул (третя частина родословної книги). Дворянами також стали його дружина й діти.

1894 року — кандидат на посаду бібліотекаря Університету і завідувача Архіву.[5]

Після виходу на пенсію продовжував займатись громадською діяльністю, був ревізором Київського товариства взаємного кредиту.

Пішов з життя 6 липня 1912 року після важкої тривалої хвороби[6], похований на Байковому кладовищі у Києві.[7]

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Варвара Костянтинівна. Діти — Костянтин, Микола, Борис, Михайло, Олена, Марія й Анна. Анна пішла з життя 1902 року[8].

Старший син Костянтин (нар. 19 березня 1863) закінчив Київське реальне училище в 1882 році. Відомий як один з керівників Харківської митниці на початку 1920-х років.[9]

Син Микола Палієнко (1869—1937), в майбутньому визначний український вчений, академік ВУАН.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]