Сільце (Тернопільський район)
| село Сільце | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Підгаєцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040370280089349 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1460 |
| Населення | 1207 |
| Територія | 17.679 км² |
| Густота населення | 67.54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48005 |
| Телефонний код | +380 3542 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°15′21″ пн. ш. 25°8′54″ сх. д. / 49.25583° пн. ш. 25.14833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 332 м |
| Водойми | Коропець |
| Відстань до районного центру | 1 км |
| Найближча залізнична станція | Потутори |
| Відстань до залізничної станції | 25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39 |
| Карта | |
  Сільце | |
 Сільце | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Сільце́ — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець на півдні району. До 2020 року адміністративний центр колишньої однойменної сільради. До Сільця приєднано хутори Застав'я, Кадуби та Нова Гребля; у зв'язку з переселенням жителів село Леонти та х. Собеско виведені з облікових даних. До 1990 року належало до Бережанського району.
Населення — 1600 особи (2007).
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1193 | 99.92% |
| російська | 1 | 0.08% |
| Усього | 1194 | 100% |
Перша писемна згадка — 1466 року.
Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива. У 1937 році на х. Нова Гребля була велика пожежа, залишилося 2 будинки.
1957 року в Сільці сталась велика повінь (1 особа загинула).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району[3].
- церква святих верховних апостолів Петра і Павла (1996, УГКЦ),
- церква Святих Апостолів Петра і Павла (1997, ПЦУ),
- каплиці св. Володимира (1992, х. Нова Гребля), св. Петра і Павла (1941, дерев.),
- «фігура» Божої Матері (1932, відновл. 1990).
_-_0437.jpg)
Споруджено пам'ятники жертвам 2-ї світової війни та односельцям (1988), Т. Шевченку (1992), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1990) і проголошення незалежності України (1992), насипані братські могили УСС (1919, на місці похов. 3-х вояків) та діячам ОУН і УПА (1992, на місц і перепоховання), 2 символічні могили Борцям за волю України (відновлено 1991).
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 1992 р. Скульптор – М. Папіш.
Хрест, постамент – камінь.
Висота – 2,3 м, висота барельєфу Т. Шевченка – 0,5 м.[4][5]
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, ТзОВ «Сільцівське», 3 фермерські господарства, торговельний заклад.
- військовик, громадський діяч, поет М.-Д. Гайва,
- громадські діячі М. Іваськевич та В. Чибрас,
- громадский діяч М. С. Гайва (Корпан),
- Северин Титус Моравський - львівський латинський арцибіскуп [6]
- Станіслав Кулон[pl] - польський скульптор
-
Вигляд на село -
Церква Cвятих Апостолів Петра і Павла УГКЦ -
Церква Святих Апостолів Петра і Павла ПЦУ -
Каплиця Святого Володимира (1992, х. Нова Гребля) -
Церква Петра і Павла 1995 -
Кам'яна скульптура на цвинтарі -
Кам'яна скульптура на цвинтарі -
Кам'яна скульптура на цвинтарі
.jpg)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 93. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- ↑ Kumor B. Morawski Seweryn Tytus (1819—1900) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 742. (пол.)
- Ригайло І., Уніят В. Сільце // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 253. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Колодницький С., Коропецька У., Куцибала І., Уніят В. Сільце // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 197—198. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Siółko, przedmieścia Podhajec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 623. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |