Перехід церковних громад до ПЦУ
Перехід церковних громад до ПЦУ — процес переходу парафій УПЦ московського патріархату до Православної церкви України, який почався після Об'єднавчого собору українських православних церков 15 грудня 2018 року, і створення в його результаті Православної церкви України (ПЦУ).
Від 15 грудня 2018 року 1805 релігійних громад та монастирів заявили про перехід з УПЦ (МП) до ПЦУ (станом на 8 листопада 2024 року).
Зміна церковної юрисдикції здійснюється згідно з ч. 2. ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», де зазначено:
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості[1][2]. |
17 січня 2019 року у ВРУ був проголосований за основу і в цілому законопроєкт № 4128-Д щодо зміни релігійними громадами підлеглості. За це рішення проголосували 229 парламентарів[3]. 28 січня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав цей законопроєкт[4]. 31 січня 2019 року закон набув чинності.
Відповідно до цього закону релігійні громади мають можливість змінювати свою церковну юрисдикцію на користь будь-якої іншої релігійної організації України у випадку прийняття на парафіяльних зборах не менше ніж двома третинами голосів рішення про такий перехід, затвердженого підписами членів релігійної громади. Частина громади, не згодна з рішенням більшості, має право на створення нової релігійної громади та укладання договору про порядок користування тим самим майном або культовою будівлею з її власником. Аби зареєструвати релігійну громаду, її члени повинні подати статут нової громади, копію рішення про її утворення, її найменування, обрання керівних органів, копію документа про право власності чи користування приміщенням та протокол загальних зборів, на яких було прийняте рішення про створення цієї релігійної громади[5][6]. Сама процедура зміни юрисдикції (місце проведення зборів, процедура голосування та підрахунку голосів) в ухваленому законі не визначена[6]. За прийнятим законом під час процесу переходу громади заборонено здійснювати будь-які дії, які можуть стати причиною відчуження майна релігійної організації (продаж, обмін, застава, безоплатна передача)[5][6].
18 січня 2019 року проросійські народні депутати від «Опозиційного блоку» Вадим Новинський, Олександр Долженков, Василь Німченко та ще 44 нардепи скерували КС подання щодо відповідності Конституції (конституційності) закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи». 19 березня Велика палата КС розглянула це питання і Конституційний Суд відмовив у відкритті провадження щодо конституційності закону щодо підлеглості й реєстрації релігійних організацій[7].
10 червня 2020 року Державний департамент США опублікував доповідь, у якій зазначив, що «Представники УПЦ МП заявили, але не надали доказів того, що ПЦУ здійснювала „рейдерські атаки“».[8]
У грудні 2020 року професор Олександр Саган назвав Вадима Новинського головним агентом впливу на духовному фронті в Україні.[9] За його словами, Новінський доплачує гроші священникам УПЦ МП, аби ті не переходили в ПЦУ. Громади, які переходять із МП, часто роблять це без священників, яким зазвичай платять за відмову від переходу. Наприклад, олігарх Вадим Новинський не приховує, що фінансує РПЦ в Україні[9].
УПЦ МП вдається до послуг відомої в Україні провокаторки Вікторії Кохановської, яка створює провокативні відео з парафій, що вирішили перейти до ПЦУ, виставляючи членів громад недолугими безбожниками[10]. У 2016 році Кохановську було виключено зі складу Консультативної ради при прокуратурі Хмельницької області за лобіювання особистих інтересів, інтересів третіх осіб.
За результатами засідання Великої Палати Верховного Суду з розгляду справи № 910/10011/19 щодо законності зміни релігійною громадою с. Сутківці, Хмельницької області свого підпорядкування було ухвалене рішення про законність такої зміни підпорядкування. Це перше рішення найвищої судової інстанції України щодо можливості переходу громади з УПЦ МП до Православної Церкви України, яке має застосовуватись судами нижчих інстанцій у таких справах.[11]