Петрівка (Красноградський район)

село Петрівка
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Красноградський район
Громада	Наталинська сільська громада
Облікова картка	Петрівка
Основні дані
Засноване	1723
Населення	1733
Площа	7,202 км²
Густота населення	240,63 осіб/км²
Поштовий індекс	63340
Телефонний код	+380 5744
Географічні дані
Географічні координати	49°23′37″ пн. ш. 35°35′41″ сх. д. / 49.39361° пн. ш. 35.59472° сх. д.Координати: 49°23′37″ пн. ш. 35°35′41″ сх. д. / 49.39361° пн. ш. 35.59472° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	116 м
Водойми	Балка Довга
Відстань до; районного центру	14 км
Найближча залізнична станція	Балки
Відстань до; залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	63340, Харківська обл., Красноградський р-н, с. Петрівка, вул. Миронова
Сільський голова	Колєснік Любов Василівна
Карта
	Петрівка
	Петрівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Петрівка.

Петрі́вка — село в Україні, у Красноградському районі Харківської області. Населення становить 1733 особи. Орган місцевого самоврядування — Петрівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Петрівка знаходиться на лівому березі річки Берестова, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Соснівка, нижче за течією примикають села Балки і Маховик, на протилежному березі — село Іванівське. Селом тече Балка Довга. Біля села протікає пересихаюча річка Лип'янка. До села примикають лісові масиви. Поруч із селом проходить залізниця, станція Поштова.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в 1723 році.

За даними на 1859 рік, у казеному селі Костянтиноградського повіту Полтавської губернії мешкало 3229 осіб (1596 чоловічої статі та 1633 — жіночої), налічувалось 509 дворових господарств, існувала православна церква^[1].

Станом на 1900 рік село було центром Петрівської волості^[2].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 525 жителів села^[3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1881 особа, з яких 874 чоловіки та 1007 жінок^[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1727 осіб^[5].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Відсоток
українська	96,60 %
російська	3,12 %
білоруська	0,17 %
циганська	0,06 %

Символіка[ред. | ред. код]

Герб села Петрівка має форму іспанського щита, який вписано у золотий декоративний картуш, що увінчаний золотою короною зі злакових колосів. Щит герба розділено срібними стрічками на 3 частини, з використанням 2 кольорів: жовтого та синього, де розташовані зображення:

у 1-му жовтому полі — зображення Святого апостола Петра. Символізує історичний факт заснування села Петрівка на землях, що належали Запорізькій Січі. У 1674 році козаки Кальницького полку Брацлавщини, після тривалого протистояння з польським урядом, почали пошук більш затишного місця для мешкання. У 1682 році частина козацьких сімей оселилась біля річки Берестової, де, за свідченням істориків, на той час було дуже багато риби. Рибальство стає важливим засобом існування козацьких сімей. Своє поселення вони називають на честь Святого апостола Петра, захисника рибалок, одного з найшанованіших християнських Святих серед козаків.
у 2-му синьому полі — стилізоване золоте зображення злакових колосів. Є ознакою сільськогосподарської направленості регіону з давніх часів.
у 3-му синьому полі — перехрестя татарської шаблі та козацької піки з гроном винограду. Є елементом герба Донецького пікінерського полку. З 1764—1796 років село Петрівка входе до складу полку як Іванівська сотня.

Зображення Святого апостола Петра виконано на підставі іконописних зображень. В нижній частині картуша розташовано напис срібними літерами «1682». На картуші розміщено стрічку синього кольору з написом срібними літерами «село Петрівка Красноградського району»

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі народились:

Колесник Василь Артемович (1914—1996) — генерал-лейтенант авіації, Герой Радянського Союзу.
Шарапов Іван Сергійович (1945) — поет. Батько загинув на фронті під час війни, мати померла в голодному 1947 році. Виховувався спочатку в колгоспі, потім у Люботинському дитячому будинку. Закінчив ремісниче училище. Працював на харківському заводі «Серп і молот», потім на Броварському заводі пластмас, відповідальним секретарем товариства охорони пам'яток історії та культури, товариства «Знання» у м. Бровари. Керував літературною студією при газеті «Нове життя». Закінчив філологічний факультет КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Почав друкуватися у 1961 р. в журналах «Дніпро», «Прапор», «Ранок», альманаху «Вітрила», газетах «Літературна Україна», «Молодь України», «Молода гвардія», «Робітнича газета». Читав свої вірші по республіканському радіо. У 1966 р. видав збірку поезій «Прагну» (видавництво «Прапор»). Має рукописи невиданих книжок.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2113)
↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
↑ Петрівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела[ред. | ред. код]

Історія міст та сіл України. Том Харківська область. стор. 450(рос.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Погода в селі Петрівка
Криниця. Літературна Броварщина. Поезія. Проза. Переклади. К., «Хрещатик», 1994 р. 156 стор.

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Харківщина Україна Слобідська Україна Географія

[1] рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2113)

[2] рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900

[Голодомор_УІНП-3] Петрівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[населення_1989-4] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-5] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-6] Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]