Пласідо Домінго

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Домінго.
Пласідо Домінго
ісп. José Plácido Domingo Embil
Основна інформація
Дата народження21 січня 1941(1941-01-21)[1][2][…] (83 роки)
Місце народженняМадрид, Іспанія[4][5]
Роки активності1959 — тепер. час
ГромадянствоІспанія
Професіїоперний співак, диригент, актор
ОсвітаNational Conservatory of Music of Mexicod
ВчителіМаркевич Ігор Борисович
Співацький голосдраматичний тенорd, баритон і тенор[5]
Інструментивокал[d]
Жанриопера
ЧленствоКоролівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо, Американська академія мистецтв і наук, Academia de las Artes Escénicas de Españad і Три тенори
ЛейблиEMI Classicsd
Нагороди
Орден Британської імперії лицар-командор ордена Британської імперії Великий хрест ордена Громадянських заслуг Орден Дружби (Російська Федерація) Командорський Хрест 2 ступеня ордена Пошани «За заслуги перед Австрійською Республікою» орден Ізабелли Католички орден Громадянських заслуг Civil Order of Alfonso X, the Wise Орден Мистецтв та літератури золота медаль «За заслуги у культурі Gloria Artis» Командор ордена Мистецтв і літератури командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону Dostyk Order of grade II Commander of the Order of Cultural Merit Order of Cultural Merit Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Великий хрест ордена Альфонса X Мудрого Gold Medal for Tourism Merit Президентська медаль Свободи Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» Австрійський почесний знак «За науку й мистецтво» орден Інфанта дона Енріке Орден Народної освіти Grand Cross of the Order of Public Instruction Grand Cross of the Order of Prince Henry Великий хрест ордена Сонця Перу Knight of the National Order of the Cedar

Почесне кільце міста Відняd

Золотий знак «За заслуги перед містом Віднем»d

 премія принцеси Астурійської за досягненні в мистецтві

Praemium Imperiale (2013)

золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1999)

 Нагорода Центру ім. Кеннеді

Dearest Son of Madridd (2013)

 орден Ацтекського орла

Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1989)

Почесний доктор університету Мурсіїd (2014)

почесний доктор Гарвардського університетуd (2011)

Lo Nuestro Excellence Awardd (1991)

Latin Recording Academy Person of the Yeard (2010)

Birgit Nilsson Prized (2009)

зірка на голлівудській Алеї слави (2 вересня 1993)

Medaille für Kunst und Wissenschaft (Hamburg)d (1992)

почесний доктор Університету Саламанкиd (2015)

Galardón Camino Reald (2012)

 Національний орден Кедра медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
премія Принца Астурійського

Classical BRIT Awards

БатькоPlácido Domingo Ferrerd
МатиPepita Embild
У шлюбі зMarta Domingod
Діти (3)Plácido Domingo Jr.d
placidodomingo.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Хосе́ Пла́сідо Домі́нго Ембі́ль (ісп. José Plácido Domingo Embil; нар. 21 січня 1941, Мадрид, Іспанія) — іспанський оперний співак (тенор), диригент. Записав понад сто повних опер. Відомий своєю універсальністю, звичайно співає італійською, французькою, іспанською, англійською мовами. Хоча більшу частину своєї кар'єри був ліричним тенором-спінто, особливо відомий своїми виконаннями партій Каварадоссі в опері «Тоска», Гофмана в опері «Казки Гофмана», дона Хосе в опері «Кармен», Каніо в опері «Паяци», він швидко перейшов до драматичніших ролей, ставши найвідомішим Отелло свого покоління.[6][7][8] На початку 2010-х перейшов з тенорового репертуару на майже виключно баритонові партії, у першу чергу партію Сімона Бокканегри в однойменній опері Верді. Станом на 2010 році Пласідо Домінго виконав 151 роль.[9][10]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походить з сім'ї співаків іспанської оперети, яка у 1950 році переселилася до Мексики. Навчався у Мехіко і там же в 1961 році дебютував в національній опері в ролі Альфреда в опері «Травіата» Дж. Верді.

У 1962—1965 співав в опері Тель-Авіва. У 1966 році розпочав міжнародну кар'єру, співаючи у провідних театрах світу — Метрополітен опера в Нью-Йорку, Ла Скала в Мілані та Ковент Гарден в Лондоні.

Володіє красивим тембром (високий баритон) і віртуозною вокальною й акторською майстерністю. Разом з Лучано Паваротті вважається найліпшим тенором на зламі століть.

З 1970-х іноді виступав також як диригент, його дебют в цьому амплуа пройшов у сезоні 1973/74 в Нью-Йорку, де він диригував оперою «Травіата».

В 1990 році разом з Хосе Каррерасом i Лучано Паваротті виступив у концерті «Трьох тенорів» на відкритті Чемпіонату світу з футболу 1990 року в Римі.

Пласидо був одружений двічі. Першою його обраницею стала піаністка Анна-Марія Герра. Молоді люди одружилися в 1957 році, коли Домінго було 16 років. Але особисте життя подружжя не склалося, їхній шлюб розпався через декілька місяців після весілля. У цьому шлюбі у співака народився син Хосе. Із другою дружиною артист познайомився під час навчання в консерваторії. Володарка ліричного сопрано Марта Орнелас починала підкорювати музичний олімп, але дівчина обрала сім'ю.

У 1962-му молоді люди одружилися. У 1965 році Марта народила артистові спадкоємця. Первістка назвали на честь батька-Пласідо. Другій дитині (1968) дали ім'я- Альваро.

Усупереч розхожій думці музика--- не єдине захоплення Домінго. Пласідо ріс спортивним хлопцем. У молодості він добре грав у футбол, а зараз є вболівальником команди Реал Мадрид.

З 1993 року є організатором міжнародного конкурсу вокалістів Operalia, що виявляє і продюсує молодих талантів.

В 1996 році обійняв посаду художнього директора Національної опери у Вашингтоні, а з 2000 року — в Опері Лос-Анжелесу.

Записав велику кількість компакт-дисків, а також знімався у музичних фільмах.

В 2002 році виконав новий гімн мадридського «Реалу» — «Himno del Centenario del Real Madrid» — у супроводі 82 музикантів.

31 серпня 2016 року закритим концертом Пласідо Домінґо відкрився найсучасніший у світі оперний театр — Дубайська опера (ОАЕ).[11]

Звинувачення у сексуальних домаганнях

[ред. | ред. код]

У серпні 2019 року Домінго був звинувачений багатьма жінками у сексуальних домаганнях. Вісім співачок і одна танцівниця заявили, що Домінго сексуально домагався їх в різних випадках, які тривали три десятиліття з кінця 1980-х.[12] Ймовірні домагання мали місце в місцях, включаючи оперні театри, де Домінго займав високі посади.[12] Повідомлялося, що сексуальні домагання Домінго щодо молодих жінок були «відкритою таємницею» в оперному світі.[12]

У вересні 2019 року Метрополітен-опера оголосила, що припиняє свої 50-річні стосунки з Домінго у світлі заяв про сексуальні домагання з боку «кількох жінок». Після цієї заяви Домінго виступив із заявою: «Хоча я рішуче заперечую нещодавні твердження про мене… після роздумів, я вважаю, що моя поява в цій постановці „Макбет“ відверне увагу від напруженої роботи моїх колег як на сцені, так і поза сценою».[13] У жовтні 2019 року Домінго подав у відставку з посади генерального директора Лос-Анджелеської опери і відмовився від усіх майбутніх виступів з цією оперою, заявивши, що «нещодавні звинувачення, висунуті проти мене в пресі, створили атмосферу, в якій моя здатність служити цій компанії, яку я так люблю, була скомпрометована».[14]

У вівторок, 25 лютого 2020 року, Пласідо Домінго вибачився перед жінками, які звинуватили його в сексуальних домаганнях, за "біль", який він їм завдав, а також взяв на себе "повну відповідальність" за дії, про які повідомлялося в попередні місяці.[15] Це вибачення послідувало за розслідуванням Американської спілки оперних артистів, яка дійшла висновку, що Пласідо Домінго сексуально домагався кількох жінок і зловживав своїм службовим становищем, обіймаючи керівні посади у Вашингтонській та Лос-Анджелеській національних операх.[16]

Премія Бірґіт Нільсон

[ред. | ред. код]

У 2009 році Пласідо Домінґо названий першим лауреатом премії імені шведської оперної діви Бірґіт Нільсон. Грошова частина нагороди складає один мільйон доларів (792 тисячі євро), відтак премія Нільсон стала найбільшою в області класичної музики.

Бірґіт Нільсон незадовго до кончини (вона померла в 2005 році) сама вибрала Домінго першим одержувачем своєї премії, але до дня оголошення лауреата його ім'я трималося в таємниці. Нагорода присуджена іспанцеві за «видатні досягнення в оперному мистецтві», «легендарну кар'єру, що охоплює 40 років» і «виконання 130 ролей» (стільки не доводилося співати жодному тенору в історії).

Нільсон і Домінґо виступали разом кілька разів. Вперше вони вийшли на сцену разом в опері «Тоска» в Метрополітен-опера в 1969 році. Бірґіт Нільсон вважалась одним з найкращих вагнерівських сопрано XX століття. Востаннє вона публічно виступала в 1984 році.

Почесні звання

[ред. | ред. код]

Домінго є Почесним доктором Мадридського університету, Доктором мистецтв Нью-Йоркського університету, Почесним доктором музики в Університеті Оклахоми, Філадельфійському коледжі сценічних мистецтв та Джорджтаунському університеті.

14 лютого 2019 року під час візиту в Україну Пласідо Домінго присвоєне звання Почесного професора Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського[17]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Амон Р. Пласідо Домінго. Геній світової сцени / Пер. з ісп. — М.: Азбука, Азбука-Аттикус, 2012. 325 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Encyclopædia Britannica
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118680242 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. ↑ Macy, Laura Williams (2008). The Grove Book of Opera Singers. Oxford University Press. с. 127—8. ISBN 978-0195337655.
  7. ↑ Matheopoulos та Domingo, 2003, с. 19: "Otello is a dramatic part and Domingo a lirico spinto tenor. But from the beginning it was clear that this was an ideal role for him..."
  8. ↑ Michener, Charles (4 жовтня 2004). Heppner Now Reigning Otello As Domingo Relinquishes Role. New York Observer. Процитовано 7 серпня 2015.
  9. ↑ Review: In his 151st role, Plácido Domingo plays the ‘wild cat’ as old lion. Los Angeles Times. 6 травня 2019. Процитовано 24 серпня 2021.
  10. ↑ OperaChaser: Domingo's 151st role accompanies zarzuela's great appeal in a passionately presented El Gato Montés ("The Wildcat") at L.A. Opera. Operachaser.blogspot.com. 20 травня 2019. Процитовано 24 серпня 2021.
  11. ↑ Дубайська опера відкрила двері — Euronews. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.
  12. ↑ а б в Gecker, Jocelyn (13 серпня 2019). Women: Opera's Domingo abused power to sexually harass them. AP NEWS. Процитовано 13 серпня 2019.
  13. ↑ Plácido Domingo leaves Met Opera over sexual harassment claims. 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
  14. ↑ Plácido Domingo resigns from Los Angeles Opera amid sexual harassment claims. the Guardian (англ.). 2 жовтня 2019. Процитовано 22 січня 2021.
  15. ↑ Press, Europa (25 лютого 2020). Plácido Domingo acepta "toda la responsabilidad" de las acusaciones de acoso sexual y pide perdón por "el dolor" causado. www.europapress.es. Процитовано 28 листопада 2023.
  16. ↑ Una investigación confirma que Plácido Domingo acosó sexualmente a varias mujeres y abusó de su poder. www.publico.es. 25 лютого 2020. Процитовано 28 листопада 2023.
  17. ↑ Пласідо Домінго став почесним професором музичної академії України. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 22 грудня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пласідо_Домінго&oldid=41021284