Погожа Криниця

село Погожа Криниця
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Роменський район
Громада	Роменська міська громада
Код КАТОТТГ	UA59060110560024947
Основні дані
Населення	526
Поштовий індекс	42071
Телефонний код	+380 5448
Географічні дані
Географічні координати	50°42′13″ пн. ш. 33°40′20″ сх. д. / 50.70361° пн. ш. 33.67222° сх. д. / 50.70361; 33.67222Координати: 50°42′13″ пн. ш. 33°40′20″ сх. д. / 50.70361° пн. ш. 33.67222° сх. д. / 50.70361; 33.67222
Середня висота над рівнем моря	155 м[1]
Місцева влада
Адреса ради	42000, Сумська обл., Роменський р-н, м. Ромни, бульвар Шевченка, 2
Карта
Погожа Криниця
Погожа Криниця
Мапа
Погожа Криниця у Вікісховищі

Пого́жа Крини́ця — село в Україні, у Сумській області, Роменському районі. Населення становить 526 осіб. Входить до складу Роменської міської громади. До 2020 орган місцевого самоврядування — Погожокриницька сільська рада.

Село Погожа Криниця розташоване за 15 км від районного центра і залізничної станції станція Ромни, за 1,5 км знаходилося зняте 2008 року з обліку с. Розумакове.

По селу протікає струмок, що пересихає.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1913.

Перша назва села — Мазуряччина,через те, що це були володіння пана Мазуряки.

Назву «Погожа Криниця» село отримало завдяки криниці, воду із якої возили для заможних мешканців міста Ромни, тож ще одною з легенд, що до назви «Погожа Криниця» — э така — в ті часи коли чумаки на волах возили сіль з Криму, одного з волів під час подорожі вкусила змія, чумаки вилікували його відпоїв з криниці в цій місцевості.

Село Погожаа Криниця відоме з 1886 року. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведених урядом СРСР у 1921—1923 і 1932—1933 та 1946—1947 роках.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Роменської міської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Роменського району(1930—2020), увійшло до складу новоутвореного Роменського району^[3].

Є середня школа (18 вчителів, 186 учнів), клуб із залом на 200 місць, бібліотека з книжковим фондом 11 625 примірників, майстерня побутового обслуговування, відділок зв'язку, чотири магазини.

• Уродженець села — український історик та видавець, діяч ОУН (р) Віктор Рог.
• лауреат Шевченківської премії Микола Бут.

п о р Населені пункти колишнього Роменського району Села Авраменкове • Анастасівка • Андріївка • Андріяшівка • Артюхівка • Басівка • Бацмани • Бессарабка • Біловод • Бобрик • Бойкове • Борозенка • Братське • Бурбине • Василівка • Ведмеже • Велика Бутівка • Велике • Великі Бубни • Великі Будки • Веселий Степ • Вовківці • Володимирівка • Волошнівка • Вощилиха • В'юнне • Гаврилівка • Гаї • Галенкове • Галка • Герасимівка • Глинськ • Голінка • Горове • Губське • Гудими • Дзеркалька • Діброва • Довгополівка • Дубина • Житне • Загребелля • Заїзд • Заклимок • Закубанка • Залатиха • Залуцьке • Заріччя • Заруддя • Зеленівщина • Зінове • Зюзюки • Калинівка • Кашпури • Коновали • Кононенкове • Коржі • Королівщина • Косарівщина • Кропивинці • Кузьменкове • Левондівка • Левченки • Лісківщина • Локня • Лукашове • Луценкове • Мале • Малі Бубни • Малярівщина • Марківське • Матлахове • Мельники • Миколаївка • Миколаївське • Мокіївка • Москалівка • Москівщина • Ненадіївка • Нова Гребля • Новицьке • Новокалинівка • Новопетрівка • Овлаші • Олексіївка • Перекопівка • Перехрестівка • Піски • Плавинище • Плужникове • Погожа Криниця • Погреби • Попівка • Попівщина • Посад • Правдюки • Пустовійтівка • Пшінчине • Ріпки • Рогинці • Савойське • Садове • Салогубівка • Саханське • Світівщина • Сененкове • Скрипалі • Сміле • Степурине • Сулими • Сурмачівка • Федотове • Хмелів • Холодник • Хоминці • Хрещатик • Чеберяки • Червоне • Червоногвардійське • Чижикове • Чисте • Шилівське • Шумське • Якимовичі • Яковенкове • Ярмолинці • Ярошівка