Пожижевська
Пожижевська | ||||
![]() | ||||
48°08′39″ пн. ш. 24°31′25″ сх. д. / 48.14417° пн. ш. 24.52361° сх. д.Координати: 48°08′39″ пн. ш. 24°31′25″ сх. д. / 48.14417° пн. ш. 24.52361° сх. д. | ||||
Країна | ![]() | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей | |||
Система | Чорногора (Українські Карпати) | |||
Тип | гора | |||
Висота | 1822 м | |||
![]() | ||||
![]() |
Пожиже́вська — одна з вершин Українських Карпат. Розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, у північно-західній частині хребта Чорногора, між вершинами Брескул (на північному заході) і Данцер (Данціж) (на південному сході).
Висота 1822 м. Рельєф і рослинність вершини — типові для гір Чорногори. Західні схили Пожижевської спадають крутими скелястими урвищами. В улоговині, що на південь від вершини, розташовані два невеликі високогірні озера, серед яких Верхнє озеро. Між вершинами Пожижевської і Данцера розташована найнижча (близько 1725 м) сідловина Чорногірського хребта. Південно-західні схили спускаються в долину струмка Озерного. Неподалік вершини Пожижевської до Другої світової війни проходив кордон Польщі і Чехословаччини (стовпчик N 37).
На пологішому схилі у північно-східному напрямку за назвою Пожижевська полонина на висоті 1550 м розташовані сніголавинна метеостанція, а також Біологічний стаціонар Інституту екології Карпат НАН України (раніше — Львівського відділення інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного). Дослідження почалися тут у 1899 році, будівля була закладена в 1901 році як дослідницьке господарство Крайової ботанічно-рільнічої станції у Львові. Ініціатором будівництва та його реалізатором був доктор Ігнацій Шишилович, ботанік-агроном. У роки Першої світової війни будівля та дослідні ділянки були знищені, але відновлені 1921 року. Наявні тепер будинки були побудовані в 70-х і 80-х роках XX століття. На початку функціонування станції проводилися дослідження на предмет адаптації альпійських рослин в комерційних цілях, вдосконалення методів випасу овець і експериментів з використання штучних добрив. У 70—80-их роках проводилися дослідження біологічної продуктивності гірських екосистем, їхньої структури і динаміки, в тому числі в рамках міжнародної програми «Людина і біосфера».
— по червоному маркеру з г. Брескул. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
— по червоному маркеру з г. Данциж. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
Біостаціонар і метеостанція при підніжжі гори. Далі справа — гора Шпиці (1863 м), зліва — полонина Маришевська (1567 м)
- Вид на Пожижевську з південної сторони
- г. Пожижевська (1822 м.)
- Гірська сосна на схилах Пожижевської
- Вид з полонини Пожижевська зимою
- Метеорологічна станція "Пожижевська"
- Пожижевська (справа) зимою
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- http://www.karpaty.com.ua/?chapter=2&item=3 [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
![]() | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |