Покровка (Кам'янський район)

село Покровка
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Кам'янський район
Громада	Божедарівська селищна громада
Облікова картка	Покровка
Основні дані
Населення	529
Площа	2,07 км²
Густота населення	255 осіб/км²
Поштовий індекс	52351
Телефонний код	+380 5654
Географічні дані
Географічні координати	48°14′04″ пн. ш. 34°03′54″ сх. д. / 48.23444° пн. ш. 34.06500° сх. д.Координати: 48°14′04″ пн. ш. 34°03′54″ сх. д. / 48.23444° пн. ш. 34.06500° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	132 м
Водойми	річка Рекалова
Відстань до; обласного центру	89 км
Відстань до; районного центру	47 км
Найближча залізнична станція	Сорокопанівка
Відстань до; залізничної станції	8 км
Місцева влада
Карта
	Покровка
	Покровка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Покровка.

Покро́вка — село у Божедарівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.

Колишній центр Покровської сільської ради.

Географія

Село Покровка розташоване в центральній частині області в межах Придніпровської височини у степовій зоні. Через село протікає річка Рекалова, на якій утворено штучний ставок. Вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Новомилорадівка, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Скелюватка. Через село проходить автомобільна дорога Т 0432.

Історія

Згадується в історичних документах середини 19 століття.

У селі Олександрівка жив поміщик-князь Мангелов і у нього було 40 тис. десятин землі. Він мав своє військо на чолі якого був полковник Милорадович. Милорадович одружився з донькою князя Мангелова і отримав в придане багато землі, у тому числі й ті, де зараз знаходитися Покровка. Кріпаків отриманих з дружиною в віддане, Милорадович поселив там де зараз село із залізничною станцією Милорадівка. Від його імені і стало називатися село Милорадівка. Для обробки всієї землі Милорадович привіз людей з Чернігівщини і поселив їх уздовж балки. Сталося це на «Покрову» 1 жовтня. З того часу село росло і називалося Покровка.

Жителі села до 1861 року були кріпаками поміщика Милорадовича. У ці роки Милорадович жив у Петербурзі і там же дав розпорядження виділити для продажу селянам 600 десятин землі. На душу припадало 4 десятини, за кожну доводилося платити по 30 рублів. Таких грошей у селян не було, вистачило тільки на частину землі, а решту викупили німці з колонії і Милорадівка.

1897 — у селі Покровка проживають чоловіків 349, жінок 358, 106 дворів.

У середині 90-х землю біля села Покровка, яка належала Милорадовичу, купив Дангауер Фіцент Кристянович. У 1907—1908 році Дангауер побудував школу^[1] з трьома класними кімнатами і кімнатою для вчителя.

В часи радянської влади в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Жовтнева перемога».

Сучасність

У Покровці є неповна середня школа, дитячий садок, ФАП, будинок культури, бібліотека пошта.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Відсоток
українська	96,2 %
російська	1,9 %
білоруська	1,3 %
інші/не вказали	0,6 %

Примітки

↑ Садиба Дангауера. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 365
Покро́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.365