Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя

Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя
Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя, вид з боку вулиці Соборності, 26 вересня 2019 року
Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя, вид з боку вулиці Соборності, 26 вересня 2019 року
Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя, вид з боку вулиці Соборності, 26 вересня 2019 року

49°35′9.7080001000034″ пн. ш. 34°33′22.78800010001″ сх. д. / 49.58603° пн. ш. 34.55633° сх. д. / 49.58603; 34.55633
Країна  Україна
Місто
Адреса
Назва на честь
(епонім)
Гоголь Микола Васильович
Архітектор О. Крилов, О. Малишенко (1958)
Місткість 539 місць
Тип музично-драматичний
Статус обласний академічний
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Відкрито 1936
Колишні назви Полтавський державний театр музичної драми
Репертуар українська і російська класична драматургія, зокрема за творами М. В. Гоголя
Керівництво

Директор: Андрієнко Олексій Миколайович

Головний режисер: Шевченко Владислав Олександрович

Головний художник: Кліменченко Ірина Георгіївна

Головний балетмейстер: Мельник Світлана Юріївна

Головний диригент: Сурженко Олександр Васильович

Завідувач трупи: Кусакіна Валентина Василівна

Завідувач літературно-драматичної частини: Коваленко Ольга Сергіївна
teatr-gogolya.pl.ua
Ідентифікатори і посилання
UA-53-101-0649
EUTA theatre ID 6313

Мапа

CMNS: Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя у Вікісховищі

Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя — обласний академічний драматичний театр у місті Полтаві, головна театральна сцена області.

Загальні дані

[ред. | ред. код]

Театр розташований у спеціально зведеному функціональному приміщенні (архітектори О. Крилов, О. Малишенко, 1958) у середмісті Полтави за адресою: вул. Соборності, 23, м. Полтава-36020, Україна. Глядацька зала на 450 місць.

Директор закладу — заслужений працівник культури України Олексій Миколайович Андрієнко.
Головний режисер  — заслужений діяч мистецтв України Шевченко Владислав Олександрович
Головний балетмейстер — Світлана Юріївна Мельник.

Головний диригент — Олександр Васильович Сурженко.
Головний художник — Ірина Георгіївна Кліменченко.

Завідувач літературною частиною — Ольга Сергіївна Коваленко.
Завідувач трупою — Валентина Василівна Кусакіна.
Помічник режисера — Наталія Іванівна Бондаренко.
Помічник режисера — Олександр Васильович Коваленко

Історія

[ред. | ред. код]

Передісторія і театр до ІІ Світової війни

[ред. | ред. код]

Полтава має давні театральні традиції. Перша згадка про театр в місті Полтава датується 1810 роком[1]. А вже перший професійний театр  — Полтавський вільний театр було відкрито аж 1818 року. Його першим директором став основоположник нової української літератури І. П. Котляревський. Серед 15 акторів його трупи був і відомий російський актор-кріпак Михайло Щепкін. У XIX — на початку ХХ ст.ст. у місті діяло ще декілька театральних колективів, і т.ч. у стаціонарних приміщеннях.

Навесні 1936 року в Полтаві на базі Харківського комсомольського музичного театру був створений український музично-драматичний театр під назвою Державний театр музичної драми; від наступного (1937) — обласний. У репертуарі цей колектив поєднував драматичні та оперні вистави. Перший спектакль — «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського у постановці головного режисера і засновника театру народного артиста УРСР В. М. Скляренка відбувся 1 травня 1936. У складі першої трупи: В. Ф. Варецька, Р. Д. Єфименко, Л. К. та А. І. Іванченки, П. І. Захаров, Є. А. Золотаренко, М. Г. Йосипенко, К. П. Кошевський, П. С. Колесник, Є. Т. Коханенко, М. А. Міцкевич, К. О. Осмяловська, Є. В. Селецька, Д. П. Степовий, Л. В. Солнцева, М. С. Терещенко, Є. О. Хуторна.

Починаючи від 1937 року і до початку Німецько-радянської війни при театрі працювала акторська студія. До війни заклад діяв у просвітницькому будинку імені Миколи Гоголя на вулиці Гоголя № 22 (у теперішній час кінотеатр «Колос»).

У листопаді 1938 року у виставі «Наталка Полтавка», поставленій на відзначення 100-річчя від дня смерті І. П. Котляревського, брала участь народна артистка СРСР М. І. Литвиненко-Вольгемут. Вступне слово перед виставою виголосив український поет М. Т. Рильський.

У серпні 1941 року на базі трупи театру та частини акторів Полтавського колгоспного театру ім. І. П. Котляревського був створений трудовий колектив, який працював у 194144 роках у місті Зиряновську (Казахстан).

Театр у повоєнний час

[ред. | ред. код]

1944 року творчий колектив повернувся до Полтави.

У 1953 році Полтавською міською владою було вирішено спорудити новий музично-драматичний театр, і за проєктом архітекторів О. Крилова та О. Малишенка розпочалося його будівництво. На ознаменування 100-річчя від дня народження М. В. Гоголя 7 листопада 1958 року відбулося урочисте відкриття теперішнього приміщення музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя (на Театральній площі по вулиці Соборності № 23).

195060 роки — період високого творчого підйому і розквіту полтавського театру. Період 197080 років закріпив за театром славу одного з найкращих в Україні. «Гоголівців» запрошували на гастролі до Москви і Ленінграда, де під час гастрольного турне полтавські актори презентували виставу «Наталка Полтавка» на сцені Державного Большого театру за участю народного артиста СРСР І. С. Козловського, який розпочинав своє творче життя са́ме на сцені театру ім. М. В. Гоголя.

У повоєнний період з театром пов'язана творчість народних артистів УРСР Т. І. Кислякової, В. М. Кожевникової, В. І. Конопацького, Г. М. Лазарєва, В. П. Мірошниченка, С. І. Онипка, Б. М. Прокоповича, С. К. Сміяна195156 рр. головний режисер), В. Є. Смоляка, В. Г. Сумського, заслужених артистів УРСР Р. І. Олексієнко, В. О. Волкової, О. О. Зазимка, В. С. Кашперського, В. Л. Мироновича, І. П. Моровщика, Л. В. Онищенко, Г. І. Опанасенко, Ю. В. Попова, В. Г. Репенка, К. С. Сидорчук, П. К. Лисенка, П. П. Юзефовича, заслуженого діяча мистецтв УРСР Є. І. Головатюка, А. П. Пундика, народного художника УРСР В. Геращенка.

Театр на сучасному етапі

[ред. | ред. код]
Полтавський драмтеатр, вигляд з боку Театральної площі (вулиці Небесної Сотні) і пам'ятник Марусі Чурай, серпень 2009 року
Сцена Полтавського драмтеатру, 2015 року

У 2-й пол. 2000-х рр. трупу театру складали досвідчені майстри сцени і творча молодь. Десять митців колективу носять звання заслужених і народних артистів: народні артисти України Н. Ножинова, Ю. Попов, Ж. Северін, В. Голуб, В. Скакун; заслужені артисти України В. Репенко, О. Зазимко, В. Гостіщєв, О. Шеремет, М. Дудник[2].

У той же час 2000-го року з театрального було виокремлено та розширено склад симфонічного оркестру[3] котрий окрім театральної діяльності здійснює гастролі по містах країни та військових частинах, зокрема баз ВМС України у Криму (2011) та під час «АТО»[4][5].

У жовтні 2006 року театр відкрив свій 70-й ювілейний театральний сезон, що ознаменувався видатною подією — Полтавський обласний український музично-драматичний театр ім. М. В. Гоголя отримав статус академічного.

14 квітня 2006 року на Театральній площі з боку вулиці Небесної Сотні було відкрито пам'ятник легендарній Марусі Чурай (інша назва — пам'ятний знак Українській пісні; архітектор А. Чернощоков і скульптор А. Коришев)[6].

Від вересня 2008 року, напередодні 200-річчя від дня народження видатного письменника, уродженця Полтавщини Миколи Гоголя, приміщення обласного музично-драматичного театру закрито на капітальну реставрацію. Загальна кошторисна вартість, затверджена облдержадміністрацією розпорядженням № 352 голови обласної державної адміністрації від 8 вересня 2009 року становить 43,8 мільйона гривень. Однак, очевидно, цих коштів не вистачить на здійснення робіт у повному обсязі[7].

У 2011 році приміщення Полтавського театру знову відчинило двері для шанувальників високого мистецтва після капітального ремонту, що тривав три роки. За цей час повністю замінили світлове та звукове обладнання, механіку сцени, технологічний зв'язок, встановили телекомунікаційні системи та відеопроєкцію, яких раніше не було. Водночас реставрували фасад, залу для глядачів, артистичні гримерні, фоє, ліпні частини, розписи, старовинні люстри, паркет. У театрі замінили мармурові плити, усі комунікації, протипожежну систему та дах. На ці роботи витратили 30 млн грн з обласного та 26 млн. грн. з державного бюджетів.

2011 колектив театру став Лауреатом премії імені І. П. Котляревського у номінації «Театральна діяльність»[8].

У сезони 2012-15 рр. репертуар поповнився яскравими постановками. До співпраці запрошувалися найкращі режисери України та закордону. Вперше світло рампи саме у театрі ім. М. Гоголя у 78-й театральний сезон побачив мюзикл сучасного композитора, народного артиста України Олександра Злотника за Миколою Гоголем «Сорочинський ярмарок» (режисер — заслужений діяч мистецтв України Юрій Кочевенко). Гоголівську повість, що на сцені гоголівців «перевтілилася» у мюзикл, режисер поставив як плеяду жартів із життя простих людей. Ще однією новою перлиною репертуарі стала вистава за пєсою грузинського автора А. Цагарелі «Ханума» (прем'єра — 23 грудня 2013 року), постановку якої здійснила режисер Тбіліського державного академічного театру ім. Коте марджанішвілі Ціціно Кобіашвілі. Фестиваль «В гостях у Гоголя» у 2015 році присвятили Гоголю, до відкриття якого гоголівці прийшли з новою постановкою «Ревізор».

Колектив театру залишається одним із провідних на теренах театрального життя України. Театр проводить гастрольні поїздки у Чернігів, Тернопіль, Кіровоград та інші міста. Бере участь у міжнародних та всеукраїнських фестивалях.

Репертуар, структура і діяльність

[ред. | ред. код]
Музичні вистави

1. «Наталка Полтавка» І. Котляревський та М. Лисенко. Режисер — В. Кашперський.
2. «Ніч перед Різдвом» Гоголь Микола Васильович. Режисер — В. Кашперський.
3. «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка, режисер поновлення  — В. Шевченко
4. «Пісенні перлини України»
5. «Вій» Н. Садур «Панночка». Режисер — В. Шевченко
6. «Бог є любов, або Едіт Піаф» В. Ковтун, Г. Цибань. Режисер — В. Шевченко, балетмейстер — С. Мельник
7. «За двома зайцями» М. Старицький, пісні: Г. Цибань(м. Донецьк), музика: засл. діяч мистецтв України Є. Кулаков(м. Донецьк), Режисер — В. Шевченко, Художник — Т. Чухрій(м. Дніпродзержинськ), балетмейстер — С. Мельник
8. «Сорочинський ярмарок» О. Злотнік, О. Вратарьов, Я. Верещак. Режисер — заслужений діяч мистецтв України Ю. Кочевенко (м. Київ), балетмейстер — С. Мельник, художник — І. Кліменченко
9. «Ханума» А. Цагарелі. Режисер — Ціціно Кобіашвілі (Грузія), балетмейстер — Бакарі Хінтібідзе (Грузія), художник — Ірина Кліменченко.

10. "Енеїда" Жанр: музичний бурлеск на 2 дії, Режисер: В. Шевченко Прем’єра — 07.09.2018 р.Сценічна версія В. Шевченко, Композитор — А. Зименко, Диригент — О. Сурженко, Художник - І. Кліменченко, Хореограф - С. Мельник

11. Нью-Йорк, Нью-Йорк!" Режисер: С. Павлюк (м. Херсон), Прем’єра — 27.03.2019 р., Сценічна версія - С. Павлюк за Р. Хоудоном, Художник - І. Кліменченко, Балетмейстер - Ю. Бусс (м. Херсон), Хормейстер - Р. Рубльова (м. Херсон)

Драматичні вистави
Вистави–концерти

1. «Чарівний світ танцю» вистава — концерт. Балетмейстер постановник — С. Мельник
2. «Довгі верстви війни» вистава — концерт. Режисер — О. Любченко, диригент — нар. арт. України В. Скакун, балетмейстер — С. Мельник
3. «Шлях Кобзаря» вистава — концерт. Режисер — О. Любченко
4. «Безкровна війна» меморіальна — літературна композиція присвячена пам'яті жертв голодомору. Режисер — В. Шевченко
5. «Ні я жива, я буду вічно жити» — літературно — меморіальна композиція присвячена пам'яті Лесі Українки. Режисер — В. Шевченко 6. «В степу безкраїн за Уралом» — літературно-музичний монтаж за творами Т. Шевченка. Автор ідеї та режисер — народний артист України В. Голуб.

Вистави для дітей

1. «Чіполіно» Дж. Родарі. Режисер — О. Любченко
2. «Кіт у чоботях» за твором Ш. Перро. Режисер — О. Рожков.
3. «Попелюшка» Є. Шварц. Режисер — В. Шевченко
4. «Гука — Чака — вождь червоношкірих» О. Генрі, І. Стрельнікова. Режисер — В. Шевченко
5. "Царівна — Ква — Ква — Г. Цибань(м. Донецьк), музика: зас.діяч мистецтв України Є. Кулаков(м. Донецьк) Режисер — В. Шевченко художник — Н. Ніколаєвська
6. «Малюк та Карлсон» Г. Цибань (м. Донецьк) Режисер — В. Шевченко. художник — Т. Чухрій (м. Дніпродзержинськ)
7. «Летючий корабель» Г. Цибань (м. Донецьк) Режисер — В. Шевченко. художник — Т. Чухрій (м. Дніпродзержинськ). 8. «Пригоди Маші та Віті» . Фінн. Режисер — В. Шевченко, художник — І. Кліменченко. 9. «Буратіно» г. Цибань. Режисер — В. Шевченко, художник — І. Кліменченко.

У театрі функціонував додатковий підрозділ — симфонічний оркестр (диригент — народний артист України В. Скакун). На даному етапі, симфонічний оркест був виведений в окрему структурну одиницю.

На базі театру неодноразово проводились заключні тури Республіканського, а потім Всеукраїнського конкурсу на найкраще виконання ролі Наталки у безсмертній п'єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка». Переможцями цього конкурсу ставали актриси театру: заслужена артистка України В. Волкова і артистка М. Томм.

Справжнім святом у місті став Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «В гостях у Миколи Гоголя», присвячений 200-річчю від дня народження видатного земляка. Заснований 2009 року, залишається мистецьким простором, де щороку у квітні на Батьківщину Гоголя збирає найкращі театри України[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хронологія історичних подій — Хронологія подій міста Полтава на PoltavaCity («Найцікавіше про Полтаву») (рос.)
  2. Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя у розділі «Мистецькі заклади» [Архівовано 6 жовтня 2009 у Wayback Machine.] на Офіційний вебсайт Полтавської обласної державної адміністарації [Архівовано 28 червня 2009 у Wayback Machine.]
  3. Полтавський симфонічний оркестр. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 8 липня 2016.
  4. http://archive.kolo.poltava.ua/novini-poltava/poltavskii-simfonichnii-orkestr-z-hitami-queen-vistupiv-pered-biitsyami-ato-23364.html[недоступне посилання] Полтавський симфонічний оркестр з хітами «Queen» виступив перед бійцями АТО]
  5. Полтавський симфонічний оркестр виступив для наших військових у Слов'янську
  6. В Полтаві відкрили пам'ятник Марусі Чурай // інф. за 18 квітня 2006 року на Інтернет-видання ForUm [Архівовано 14 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  7. Обласна влада «надуває» реконструкцію театру імені Гоголя — віце-мер Полтави на novyny.pl.ua[недоступне посилання з липня 2019]
  8. Лауреати премії імені І.П.Котляревського | Полтавська обласна рада. 80.91.164.55. Процитовано 26 червня 2023.
  9. Жовнір Наталія В гостях у Миколи Гоголя побували найкращі театри України [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] // стаття у газ. «Вечірня Полтава» за 22 квітня 2009 року

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]