Злотий

Злотий пол. złoty
Банкнота 200 злотих (2013)
Держава(и)	Польща
Банкноти	10, 20, 50, 100, 200, 500 злотих
Монети	1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів, 1, 2, 5 злотих
Символ	zł (злоті), gr (гроші)
Літерний код	PLN
Цифровий код	985
Центральний банк	Національний банк Польщі
Вебсайт	www.nbp.pl
Валютні курси
1 EUR =	4,347 PLN (4 січня 2024)
1 USD =	3,968 PLN (4 січня 2024)
1 UAH =	0,1045 PLN (4 січня 2024)
Інфляція	16,6 % (2022)[1]
Злотий у Вікісховищі

Зло́тий (пол. złoty) — національна валюта Польщі. У минулому — назва золотих, потім срібних монет, також — грошово-рахунковий термін.^[2] Код валюти: PLN, скорочене позначення: zł. Поділяється на 100 гро́шів (пол. grosz). Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів і 1, 2, 5 злотих та банкноти номіналом 10, 20, 50, 100, 200 і 500 злотих. Центральний банк — Національний банк Польщі.

Злотий XV—XVIII століть[ред. | ред. код]

Розрахунковий злотий[ред. | ред. код]

Безпосередніми попередниками злотого як базової грошової одиниці Польщі були польська марка (гривня) та копа. Марка (гривня) стала використовуватись на території Польщі як грошово-вагова, еквівалентна приблизно 210 г срібла, одиниця у XI столітті. З XIV століття вона поступилася місцем краківській гривні, що дорівнювала приблизно 198 г срібла. Тоді ж, у XIV столітті, спочатку на додаток до гривні, а потім замість неї як основна одиниця грошового рахунку стала використовуватися копа, яка була запозичена з Чехії разом із празьким грошем. Гривня дорівнювала 48 польським грішам, які почали карбувати з середини XIV століття у наслідування празьким грошима, копа — 60 грошам^[3][4][5].

Термін «злотий» (від польськ. «złoto» — «золото») з'явився приблизно у XV столітті як повсякденна назва золотих монет іноземного карбування, що надходили до Польщі, в основному дукатів (на Русі з XV століття їх називали «золотими»^[6]), які за вартістю спочатку дорівнювали 12—14 срібним польським грошам. Згодом вміст срібла у грошах зменшувалася, і до середини XV століття один золотий дукат став фактично дорівнювати 30 грошам. Зниження вартості гроша тривало і далі: на початку XVI століття дукат відповідав уже 32 грошам, а в середині XVI століття — 50 грошам^[7]. Однак у 1496 році польський сейм затвердив тверде співвідношення розрахункового злотого та гроша — 1:30^[8]. Злотий став еквівалентом половини копи, а золоті дукати почали називати «червоними злотими». В результаті грошової реформи 1526—1528 років основною грошовою одиницею Польщі став саме розрахунковий злотий, який дорівнював 5 шостакам, 10 троякам, 30 грошам або 90 шелягам^[7][9]. Спостерігаючи за знеціненням гроша, беручи активну участь у підготовці грошової реформи 1526—1528 років, польський астроном, математик і економіст Миколай Коперник написав у своєму Трактаті про карбування монет:

Хоча нема числа лих, від яких гинуть королівства, князівства і республіки, на мою думку чотири головні з них це: розбрат, смертність, неродючість землі і псування монети. Перші три настільки очевидні, що їх ніхто не заперечує, але четверте визнається лише небагатьма, які глибше вникають; воно спричиняє падіння держави не відразу і різко, а поступово і потай

— Коперник М. Трактат про карбування монет^[10]

Там же було сформульовано один із основоположних законів грошового обігу, який пізніше отримав назву Закон Коперника — Грешема і який у своєму класичному формулюванні говорить: «Найгірші гроші витісняють із обігу найкращі», що підтвердилося і подальшою історією злотого.

Обігові монети[ред. | ред. код]

Срібні монети[ред. | ред. код]

Злотий довгий час залишався тільки розрахунковою одиницею. У Польщі випускалися для обігу монети наступних номіналів:

• Денар — 1/6 шеляга
• Шеляг — 1/3 гроша
• Півгрош — 1/2 гроша (до 1526 року)
• Грош — 1 грош (1367—1795, також пізніше)
• Півторак — 1 ½ гроша (1621—1660)
• Двояк — 2 гроші (в основному за панування Яна ІІ Казимира)
• Трояк — 3 гроши (1528—1795, також пізніше)
• Чворак — 4 гроші (1565—1568)
• Шостак — 6 грошів (1528—1764)
• Орт — 18 грошів (1609—1756)
• Талер — (1533—1792)

Золоті монети[ред. | ред. код]

Карбування перших злотих[ред. | ред. код]

У вигляді срібної монети злотий був уперше викарбуваний у Вільнюсі 1564 року із зазначенням номіналу — ХХХ, тобто 30 грошей^[7]. Масове карбування срібних злотих почалося 1663 року під час правління короля Яна II Казимира. За загальної ваги у 6,726 г монета містила лише 3,36 грама чистого срібла, що було еквівалентно 12 грошам. На прізвище автора проекту німця Андреаса Тимфа, монета отримала назву «тимф» (друга назва — «злотувки»). Будучи по суті кредитною монетою (її номінальна вартість була встановлена у 30 грошей), тимф поряд з мідним шелягом (боратинкою) призвів до повного розладу грошового обігу Речі Посполитої, але проіснував в обігу до 1776 року^[7][11][12].

1766 року король Станіслав Понятовський провів грошову реформу, згідно з якою Річ Посполита перейшла на кельнську монетну стопу. Злотий або «злотувка» містив 2,9232 г чистого срібла й був прирівняний до 30 мідних або 4 срібних грошей^[7]. Тоді ж було засновано Варшавський монетний двір^[13].

Злотий у період 1924—1939 років[ред. | ред. код]

Реформи Станіслава Грабського[ред. | ред. код]

Коли злотий було введено в обіг, він був прив'язаний до долара США. Польський парламент на той час був слабким, що позначилося на його здатності вжити необхідних заходів для підтримки фінансової стабільності в країні. Політичні партії чинили постійний тиск на уряд з метою виділення державних коштів на статті видатків, не передбачених бюджетом.

Виник дефіцит бюджету, і інфляція почала зростати стрімкими темпами. Уряд Польщі прагнув скоротити бюджетний дефіцит і проводив більш активні заходи, ніж у недавньому минулому, коли в країні була гіперінфляція. Щоб знайти кошти для боротьби з інфляцією, уряд випустив цінні папери, які були в обігу поряд із банкнотами банку Польщі. До кінця 1925 року урядові зобов'язання з цінних паперів стали завищені, можливості їх погасити в уряду не було, фінансова стабільність країни була підірвана.

Станіслав Грабський відмовився від закордонної допомоги, він не хотів піддавати країну контролю з боку Ліги Націй. Польський прем'єр думав, що іноземці самі нададуть кредити (і, можливо, на більш вигідних умовах), як тільки національна валюта стане стабільною^[14]. Але цього не сталося, оскільки європейські країни ще не довіряли економіці Польщі і не поспішали вкладати в неї гроші.

У той час як Ліга Націй виділила кошти для здійснення фінансової стабілізації в Австрії та Угорщині, Польщі довелося вдаватися до різних заходів для залучення в країну коштів. Уряд пішов на продаж частини національного майна, яке було продано на невигідних для країни умовах. Цей захід був марним і не допоміг польській економіці. Фінансовий ринок показав неспроможність реформи Грабського. Підсумком стало те, що злотий наполовину знецінився, а Грабський пішов у відставку. Проблеми почали з'являтися у різних галузях економіки, а не лише в державному господарстві. У 1920 році сформовано систему соціального страхування, яка була проблемою для уряду. За законодавством бізнес мав додаткові витрати, пов'язані з нею, і внески перераховані робітниками і роботодавцями, надходили не до державного бюджету, а до спеціального фонду, контрольованого соціалістичною партією. Соціалістична партія поставила на порядок денний питання щодо встановлення в країні нового консервативного режиму, що дозволяє здійснити так звану санацію. Політична криза, до якої Польща прийшла за сім років незалежності, дійшла до свого апогею. 14 листопада 1925 року Юзеф Пілсудський висловив президентові своє занепокоєння щодо подій, що відбуваються в країні^[15].

Реформи Юзефа Пілсудського[ред. | ред. код]

Режим, встановлений Юзефом Пілсудським, отримав назву «санації». При режимі санації бюджет вже в третьому кварталі 1926 року було приведено в порядок, податкові надходження різко зросли, і політика Банку Польщі виявилася поставленою під жорсткіший контроль уряду, що, у поєднанні із взятою в США зовнішньою позикою, дозволило Польщі досягти певної фінансової стабільності.

Як це вже було у випадку з Австрією та Угорщиною, до Польщі приїхала група експертів для спостереження за ходом стабілізації економіки на чолі з американським професором Кеммерером.

Злотий, який почав знецінюватися з середини 1925 року, вже восени 1926 року стабілізувався (цьому сприяло значне зростання експорту польського вугілля), а в жовтні 1927 року його курс дещо стабілізувався, на півтора рази нижчому рівні, ніж 1924 року. Аж до 1933 року злотий вільно розмінювався на золото та іноземну валюту. Отриманий урок у роки інфляції політиками Польщі було враховано, і Польща запровадила золоте забезпечення національної валюти.

Між 1924—1925 роками спостерігався значний відтік капіталу з країни. А вже після стабілізації національної валюти вклади в банках стали стабільно зростати. Більшість поляків була консервативна і зберігала свої заощадження в німецьких марках. Проте вже після стабілізації національної валюти іноземці почали вкладати свої гроші в польську економіку. Економіка, починаючи з першого кварталу 1926 року, почала успішно розвиватися, завдяки попиту, що розширився, на польське вугілля у Великій Британії і північних країнах Європи (Німеччина відмовилася приймати на свій ринок вугілля із Верхньої Сілезії, що ще недавно належала їй). Існував фактор, який дещо пригальмував економічний розвиток Польщі: завищений курс національної валюти — злотого. Наслідки цього не змусили на себе чекати: якщо 1926 року вдалося різко збільшити експорт вугілля, то вже 1927 року польський імпорт перевищив експорт через зростання внутрішніх цін. Експорт товарів із Польщі став невигідним через їхню дорожнечу, а імпорт приваблював поляків через те, що ціни на товари за кордоном стали меншими, ніж ціни у себе вдома.

У цей час польська економіка вже знову перебувала в кризі, в якій вона знову опинилася після короткочасного підйому. Через падіння виробництва зростання економіки припинилося, у результаті приріст який був між 1926—1929 роками, не відчувався. Падіння виробництва стало результатом скорочення обсягу експорту.

Криза польської економіки тривала дуже довго — аж до другої половини 1930-х років. Уряд вжив заходів щодо ліквідації бюджетного дефіциту зниженням витрат, не пов'язаних із обороною країни. У 1931—1933 роках витрати бюджету зменшилися на третину. Незважаючи на це, бюджет все одно залишався дефіцитним.

Вітчизняний капітал, який надходив до скарбниці у вигляді податків, і мав допомогти вивести країну з кризи, йшов на погашення державного боргу. Уряд змушений був виплачувати іноземним банкам ті кошти, які були потрібні польській економіці. Незважаючи на труднощі, Польща, яка пам'ятала нещодавню гіперінфляцію, не хотіла відмовлятися від золотого забезпечення національної валюти. Для стабілізації економіки країни уряду необхідно було скоротити імпорт та збільшити експорт. Цьому заважав завищений курс злотого, який не дозволяв домогтися бажаного суто ринковим шляхом, держава пішла на підвищення імпортних мит, а експортерам були надані спеціальні субсидії.

1935 року Юзеф Пілсудський помер, що вплинуло на подальшу історію країни. Владу взяли військові. Вони зіткнулися з необхідністю регулювати економіку країни, яка перебувала в кризі. Економіка непокоїла керівництво країни. Порівняно зі своїми сусідами Польща залишалася переважно аграрною країною, де за статистикою 61 % населення (дані за 1931 рік) працювали у сільському господарстві. Уряд країни, щоб реформувати економіку, розглядав плани щодо подальшого втручання держави в економіку країни. Результатом стало те, що до кінця 1930-х років національна промисловість почала переходити під державний контроль. Уряд націоналізував близько сотні підприємств. Таким чином, вже в довоєнний час, Польща, як і Югославія, прийшла до повного переведення всієї економіки в державний сектор (крім аграрного сектору економіки), що згодом завершили комуністи.

Банкноти[ред. | ред. код]

Банкноти 1919—1924 років[ред. | ред. код]

Серія 1925—1926 років
Зображення		Номінал (злотих)	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Дати
Лицьова сторона	Зворотній бік				Лицьова сторона	Зворотній бік	друку	вилучення
		1	93 x 63				28 лютого 1919
		2
		5	127 x 82
		10
		20
		50	165 x 102
		100	172 x 103
		500	180 x 110

Банкноти (1925–1926)[ред. | ред. код]

Серія 1925—1926 років
Зображення		Номінал (злотих)	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Дати
Лицьова сторона	Зворотній бік				Лицьова сторона	Зворотній бік	друку	вилучення
		10	160×80	світло-коричневий коричневий	номінал, зображення святих	жінка з моделлю корабля, робітник і селянка	1929
		20	170×94				1 березня 1926
		50	188×99	зелений, блакитний, коричневий	номінал, селянка та робітник	зображення пам'ятних будівель	28 серпня 1925

Банкноти 1929—1936 років[ред. | ред. код]

Серія 1929—1936 років
Зображення		Номінал (злотих)	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Дати
Лицьова сторона	Зворотній бік				Лицьова сторона	Зворотній бік	друку	вилучення
		2	102×63	темно-сірий	номінал, портрет жінки	номінал, герб Польщі	1936	1940
		5	144×78	темно синій	номінал, портрет жінки	напис «Банк Польщі»	1930
		20	163×86	сірий блакитний	портрет Емілії Плятер, статуя жінки з двома дітьми	зображення замка, фігури архітектора та поета	1936
		100	175×98	коричневий	номінал, портрет Юзефа Понятовського	зображення дуба	1934

Монети[ред. | ред. код]

Гроши[ред. | ред. код]

Реверс	Аверс	Номінал	Матеріал	Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Маса (г)	Гурт	Аверс	Реверс	Роки випуску
		1 грош	Бронза	14,7	1,1	1,5	Гладкий	Номінал, рослинний орнамент	Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування	1923 (без знаку монетного двору), 1925, 1927, 1928, 1930, 1931, 1932, 1933, 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939
		2 гроша	Латунь / бронза	17,6	1,2	2				1923 (без знаку монетного двору), 1925, 1927, 1928, 1930, 1931, 1932, 1933, 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939
		5 грошей		20	1,5	3				1923 (без знаку монетного двору), 1925, 1928, 1930, 1931, 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939
		10 грошей	Нікель	17,6	1	2				1923 (без знаку монетного двору)
		20 грошей		20		3				1923 (без знаку монетного двору)
		50 грошей		23	1,7	5				1923 (без знаку монетного двору)
			Нікельоване залізо		1,8					1938

Злоті[ред. | ред. код]

Реверс	Аверс	Номінал	Матеріал	Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Маса (г)	Гурт	Аверс	Реверс	Роки випуску
		1 злотий	Срібло (Ag750)	23	1,8	5	Рифлений	Жінка з колосками, номінал	Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування	1924, 1925
			Нікель	25	1,5	7	Гладкий	Номінал, рослинний орнамент		1929
		2 злотих	Срібло (Ag750)	27	2,5	10	Рифлений	Жінка з колосками, номінал		1924 (на трьох монетних дворах), 1925 (на двох монетних дворах)
				22	1	4,4		Голова Полонії, на тлі колосків		1932, 1933, 1934
					1.5			Юзеф Пілсудський	Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування, промені по колу	1934, 1936
					1			Вітрильник на тлі моря, номінал	Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування	1936
		5 злотих		33	2,5	18	Увігнутий напис: «SALUS REIPUBLICAE SUPREMA LEX»	Богиня Ніка, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA»	Герб Польщі, номінал, рік карбування	1928 (без знака монетного двору і зі знаком монетного двору), 1930, 1931, 1932
					2,2			Штандарт. Дати: «1830» і «1930» Напис: «W SETNĄ ROCZNICĘ POWSTANIA»		1930
				28	2	11	Рифлений	Голова Полонії, на тлі колосків	Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування	1932 (без знака монетного двору і зі знаком монетного двору), 1933, 1934
					1,5			Юзеф Пілсудський	Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування, промені по колу	1934
					2					1934, 1935, 1936, 1938
								Вітрильник на тлі моря, номінал	Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування	1936
		10 злотих		34	3	22		Голова Полонії, на тлі колосків		1932 (без знака монетного двору і зі знаком монетного двору), 1933
								Ян III Собеський		1933
								Ромуальд Траугут		1933
								Юзеф Пілсудський	Герб Польщі, напис: «RZECZPOSPOLITA POLSKA», рік карбування, промені по колу	1934
										1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939

Тиражі монет[ред. | ред. код]

Німецько-гітлерівська окупація[ред. | ред. код]

Після початку Другої світової війни гітлерівці впровадили на території Генерального Губернаторства нові гроші з тією ж самою назвою, що й до війни — злотий. Використовувалася також окупаційна рейхсмарка.

Банкноти 1940 року[ред. | ред. код]

Серія 1940 року
Зображення		Номінал	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис
Лицьова сторона	Зворотній бік				Лицьова сторона	Зворотній бік
		1 злотий	99×65	темно-зелений	номінал	номінал
		2 злотих	110×68	оливковий	номінал, голова селянки	назва банку, номінал
		5 злотих	150×82	темно-зелений	селянин, жіночий портрет	назва банку, номінал
		10 злотих	170×85	коричневий	номінал у центрі банкноти, по краях зображення святих	Пам'ятник Шопену у Варшаві
		20 злотих	173×91	темно-сірий	селянин, жінка з дитиною та портрет Емілії Плятер	замок Вавель між фігурами архітектора та поета
		50 злотих	180×100	темно синій	селянин, жінка і портрет Емілія Плятер Емілії Плятер	Суконні ряди (Краків)
		100 злотих	190×106	коричневий	селянин, номінал	будинок Банку Польщі у Варшаві
		500 злотих	181×100	темно коричневий	Гураль, номінал	номінал та гірське озеро в Татрах
Модифікація 1941 року
		1 злотий	99×65	темно-зелений	номінал	номінал
		2 злотих	110×68	оливковий	номінал, голова селянки	назва банку, номінал
		5 злотих	150×82	темно-зелений	селянин, жіночий портрет	назва банку, номінал
		50 злотих	180×100	темно синій	селянин, жінка і портрет Емілія Плятер Емілії Плятер	Суконні ряди (Краків)
		100 злотих	190×106	коричневий	номінал	вид Львіва
		1000 злотих	196×103	коричневий	номінал, чоловічий портрет	Вавельський замок, Краків

Монети[ред. | ред. код]

Варшавський монетний двір карбував монети в 1, 5, 10, 20, 50 грошей. Монети карбувалися старими польськими штемпелями (1 грош — штемпелями 1939 року, 10 і 20 грошей — штемпелями 1923 року, 50 грошей — штемпелями пробної монети 1938 року, 5 грошей — оригінальними штемпелями на основі модифікованого дизайну 1939 року), але з інших металів (цинк, залізо). Гурт у всіх монет гладкий.

Зображення	Номінал	Матеріал	Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Маса (г)	Роки на монетах
	1 гріш	цинк	14,7	1,1	1,17	1939
	5 грошей		16,2	1,5	1,72	1939
	10 грошей		17,6	1,3	2	1923
	20 грошей		20	1,5	2,97	1923
	50 грошей	залізо, плак. нікелем	23	1,8	5	1938
		залізо		1,6	4,7

Соціалістичний період[ред. | ред. код]

Після захоплення Польщі Червоною армією в країні був встановлений соціалізм. У 1944, Польським комітетом національного визволення були представленні нові банкноти. Старі обмінювалися на нові у співвідношенні 1:1, але з обмеженням в 500 злотих для приватних осіб та 2000 злотих для підприємств. Усі банкноти були відруковані в Держзнаку у Москві та містили синтаксичні помилки і росіянізми.

У 1945 був заснований Національний банк Польщі, який почав випускати свої банкноти. Наприкінці 1940-х злотий девальвував і в 1950 р. була випущена зовсім нова серія банкнот та монет. Старі банкноти обмінювалися на нові за курсом 100:1.

З встановленням соціалізму в Польщі, як і в решті країн Варшавського договору, були націоналізовані усі підприємства та фабрики. Однак малі підприємства, на відміну від СРСР, продовжували залишатися в приватній власності. На початку 1950-х в країні проводилася політика колективізації економіки. Більшість малих фермерів були об'єднані у великі державні фірми, а ті, що залишилися банкрутували, оскільки держава закуповувала їх продукцію за дуже малими цінами. В результаті сільське господарство занепадало. Ситуацію у 1956 поміняло нове керівництво на чолі Владислава Гомулка, яке послабило сталінську політику — державні ферми були реформовані, зменшені обсяги обов'язкових поставок, підвищено ціни державних закупівель. Відтоді в Польщі встановилася структура економіки, за якої промисловість була державною, а сільське господарство переважно приватним.

На початку 1970-х нове керівництво на чолі Едварда Ґерека ініціювало серйозні реформи на які, однак, в уряду не вистачило грошей. Це було зумовлено великою заборгованістю Польщі перед СРСР та іншими країнами Варшавського договору, кредити від яких країна брала на стимулювання росту промисловості та збереження робочих місць. До кінця 1970-х зовнішній борг Польщі виріс до велетенських розмірів що породило фінансову кризу. Після економічного росту в 1971—1978 роках, країна увійшла в дуже глибоку рецесію. Дана криза тривала аж до початку 1990-х років і супроводжувалася великими розмірами інфляції. Так у 1982 вона становила більше 100 % (на тлі також введеного воєнного стану в країні), у середині 1980-х уповільнилася до 15 % річних, однак до кінця 1980-х знову збільшилася, і у 1990 р. вона становила більше 500 % річних. Як наслідок відбувалася девальвація злотого. У 1982 Центробанком Польщі стали друкуватися банкноти номіналом 5 тис. злотих, у 1988 — 10 тис., 1989 — 20 та 50 тис., у 1990—100, 200 та 500 тис. злотих.

У 1988, паралельно з «Перебудовою» в СРСР, нове керівництво на чолі з Мечиславом Раковським було змушене погодитись на перехід державних підприємств в приватні руки. У 1989 новий віце-міністр Лешек Бальцерович запропонував ряд «шокових» реформ по переходу від державної до ринкової економіки, який отримав назву «План Бальцеровича». Під час втілення плану відбулось тимчасове падіння виробництва, зростання було досягнуто у 1992 році.

Банкноти 1944—1945 років[ред. | ред. код]

Серія банкнот 1944-1945 років
Зображення		Номінал	Розміри (мм)	Основні кольори	Дати
Лицьова сторона	Зворотній бік				вступу	друку	вилучення
		50 грошей	81×52	фіолетовий	28 лютого 1945	1944	8 листопада 1950
		1 злотий	133×66	темно-зелений світло-оранжевий	18 вересня 1944
		2 злотих	137×67	коричневий сірий
		5 злотих	142×71	темно-коричневий зелений
		10 злотих	160×80	синій світло-зелений	27 серпня 1944
		20 злотих	170×83	темно-зелений рожевий
		50 злотих	180×93	синій рожевий
		100 злотих	188×100	малиновий сірий
		500 злотих	193×102	чорний помаранчевий			17 грудня 1946
		1000 злотих	182×97	коричневий	1 вересня 1945	1945	8 листопада 1950

Банкноти 1946 року[ред. | ред. код]

Серія 1946 року
Зображення		Номінал	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Дати
Лицьова сторона	Зворотній бік				Лицьова сторона	Зворотній бік	вступу	друку	вилучення
		1 злотий	98×54	червоно-коричневий коричневий	назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	номінал, пояснювальні написи	2 грудня 1946	15 травня 1946	8 листопада 1950
		2 злотих	104×57	зелений		назва банку-емітента, номінал, пояснювальні написи	15 березня 1947
		5 злотих	122×66	сірий			5 лютого 1948
		10 злотих	128×70	коричневий зелений	герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи		18 серпня 1947
		20 злотих	158×84	синьо-зелений коричневий		сцена з літаком на аеродромі, номінал, пояснювальні написи	1 липня 1948
		50 злотих	164×87	коричневий	вітрильник та теплохід, герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	морський пейзаж з кораблями, номінал, написи пояснення, абревіатура NBP	22 вересня 1947
		100 злотих	170×91	червоний	селянин та селянка, герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	сцена польових робіт, номінал, пояснювальні написи	2 грудня 1946
		500 злотих	176×94	синьо-зелений	кораблебудівник та рибалка, герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	вид на порт Гданська, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP	15 липня 1946	15 січня 1946
		1000 злотих	182×97	коричневий	шахтар та робітник, герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	вид на промислове виробництво, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP	н/д

Банкноти 1947 року[ред. | ред. код]

Серія 1947 року
Зображення		Номінал	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Дати
Лицьова сторона	Зворотній бік				Лицьова сторона	Зворотній бік	вступу	друку	вилучення
		20 злотих	158×84	темно-зелений зелений	герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	композиція з глобусом, шестернею, книгою, молотом та лавровою гілкою, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP	16 червня 1949	15 липня 1947	8 листопада 1950
		100 злотих	170×91	червоно-коричневий коричневий	селянка, герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	коня в полі, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP	21 лютого 1949
		500 злотих	176×94	темно синій	жінка з веслом та якорем, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	вид на порт Гдині, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP	20 січня 1949	1 липня 1947
		1000 злотих	182×97	коричневий зелений	робітник, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	вид на фабрику, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP	1 грудня 1948

Банкноти 1948 року[ред. | ред. код]

Серія 1948 року
Зображення		Номінал	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Дати
Лицьова сторона	Зворотній бік				Лицьова сторона	Зворотній бік	вступу	друку	вилучення
		2 злотих	120×58	сірий	герб Польщі, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи, абревіатура NBP	будівля[уточнити], номінал, пояснювальні написи	30 жовтня 1950	1 липня 1948	30 вересня 1960
		5 злотих	142×67	червоно-коричневий коричневий		сцена польових робіт: оранка, номінал, пояснювальні написи			31 грудня 1959
		10 злотих	148×70	коричневий сірий	портрет селянина, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	сцена польових робіт: збирання врожаю, номінал, пояснювальні написи			31 грудня 1965
		20 злотих	160×76	синій блакитний	портрет жінки в хустці, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	суконні ряди у Краківе, номінал, пояснювальні написи			30 червня 1977
		50 злотих	164×78	оливковий	портрет рибалки, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	вид на порт Гдині, номінал, пояснювальні написи			30 червня 1978
		100 злотих	172×82	червоний	портрет робітника, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	вид на промислове виробництво, номінал, пояснювальні написи			30 червня 1977
		500 злотих	178×85	темно-коричневий коричневий	портрет шахтаря, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи	сцена робіт у шахті, номінал, пояснювальні написи			31 грудня 1977
		1000 злотих	150×74	багатобарвна	портрет Миколая Коперника, назва банку-емітента, номінал, дата та місце випуску, підписи, абревіатура NBP	геліоцентрична система з знаками зодіаку, номінал, пояснювальні написи, абревіатура NBP	1 червня 1966	29 жовтня 1965	31 грудня 1978

Банкноти 1974—1993 років[ред. | ред. код]

Серія 1974-1993 років
Зображення	Номінал	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Дати
				Лицьова сторона	Зворотній бік	вступу	друку	вилучення
	10 злотих	139×63	зелений синій	Юзеф Бем	номінал	11.06.1982	01.06.1982	31.12.1994
	20 злотих		коричневий фіолетовий	Ромуальд Траугутт		11.06.1982	01.06.1982
	50 злотих		зелений коричневий	Кароль Сверчевський	орден «Хрест Грюнвальда»	25.11.1975	09.05.1975, 01.06.1979, 01.06.1982, 01.06.1986, 01.12.1988
	100 злотих		червоний	Людвік Варинський	газета Proletaryat на тлі червоних прапорів.	01.07.1975	15.01.1975, 17.05.1976, 01.06.1979, 01.06.1982, 01.06.1986, 01.12.1988	31.12.1996
	200 злотих		багатобарвна	Ярослав Домбровський	фрагмент стіни комунарів	26.07.1976	25.05.1976, 01.06.1979, 01.06.1982, 01.06.1986, 01.12.1988
	500 злотих		коричневий	Тадеуш Костюшко	герб Костюшка, прапор Польського повстання	01.01.1975	16.12.1974, 15.06.1976, 01.06.1979, 01.06.1982
	1000 злотих		синій жовтий	Миколай Коперник	Гіроскоп, геліоцентрична модель світу	01.09.1975	02.07.1975, 01.06.1979, 01.06.1982
	2000 злотих		коричневий	Мішко I	Болеслав I Хоробрий, меч	27.07.1977	01.05.1977, 01.06.1979, 01.06.1982
	5000 злотих		зелений	Фрідерік Шопен	нотний запис полонеза	11.06.1982	01.06.1982, 01.06.1986, 01.12.1988
	10 000 злотих		зелений ліловий	Станіслав Виспянський	фрагмент картини «Планти на світанку»	04.02.1987	01.02.1987, 01.12.1988
	20 000 злотих		помаранчевий коричневий	Марія Склодовська-Кюрі	перший польський ядерний реактор «ЄВА»	26.02.1989	01.02.1989
	50 000 злотих		коричневий	Станіслав Сташиць	Палац Сташиця у Варшаві	11.12.1989	01.12.1989	15.10.1994
			коричневий сірий			11.04.1994	16.11.1993	31.12.1996
	100 000 злотих		блакитний	Станіслав Монюшко	Великий театр у Варшаві	26.02.1990	15.02.1990	15.10.1994
			фіолетовий			11.04.1994	16.11.1993	31.12.1996
	200 000 злотих		коричневий	номінал	панорама та герб Варшави	07.12.1989	01.12.1989	17.05.1991
	500 000 злотих		синій коричневий	Генрік Сенкевич	подання «Трилогії» Сенкевича у вигляді герба	01.08.1990	15.04.1990	15.10.1994
						24.12.1994	16.11.1993	31.12.1996
	1 000 000 злотих		коричневий	Владислав Реймонт	сільський пейзаж, вид на село	22.04.1991	15.02.1991	15.10.1994
						24.01.1994	16.11.1993	31.12.1996
	2 000 000 злотих		багатобарвна	Ігнацій Падеревський	герб Польщі зразка 1919 року	10.11.1992	14.08.1992	15.10.1994
						11.04.1994	16.11.1993	31.12.1996

Монети 1950—1994 років[ред. | ред. код]

Зображення		Номінал	Параметри				Роки обігу	Дата на монеті
Аверс	Реверс		Діаметр (мм)	Маса (г)	Матеріал	Гурт
		1 грош	14,7	0,5	Алюміній	Рифлений	1950–1994	1949
		2 гроша	16	0,57
		5 грошей	20	3	Бронза	Гладкий	1950–1959
		10 грошей	17,6	2	Мідно-нікелевий сплав		1950–1994
		20 грошей	20	3
		50 грошей	23	5		Рифлений
		1 злотий	25	7

Новий злотий[ред. | ред. код]

В 1995 році після досягнутої в 1993—1994 роках фінансової стабілізації була проведена деномінація, в результаті якої номінальна вартість валюти Польщі була зменшена в 10 000 разів. Для позначення нової валюти стали використовувати назву «новий злотий» (втім, «старі» злоті теж називались новими, коли їх ввели в 1950 році після попередньої деномінації).

1 січня 1995 року в грошовий обіг країни були випущені грошові знаки нового зразка — банкноти вартістю 10, 20, 50, 100 і 200 злотих (всі з профілями польських королів) і розмінні монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошей. Нові банкноти були віддруковані в 1994 році, а нову розмінну монету карбували на Варшавському монетному дворі починаючи з 1990 року^[17]. Одночасно із вводом в обіг нового злотого було прийнято рішення про поступове вилучення грошових знаків, що були в обігу в Польщі до деномінації. Старі злоті приймались як засіб оплати до 31 грудня 1996 року, а до 31 грудня 2010 року їх можна було обміняти в банківських установах.^[18].

Протягом 2014—2017 рр, Національний банк Польщі ввів другу серію банкнот злотого. Від першої серії дизайн банкнот відрізняється лише деякими змінами (переміщена голограма, додане «Сузір'я Євріона», тощо), профілі королів, інші значні елементи, розміри та домінуючі кольори були залишені без змін. В другій серії була запроваджена нова банкнота номіналом 500 злотих. На банкноті забражений король Ян III Собеський.^[19] Крім обігових, Нацбанк Польщі також періодично випускає різноманітні пам'ятні монети і банкноти.

Нижче в таблицях описаний перелік обігових монет та банкнот нового злотого.

Польща і Євро[ред. | ред. код]

Польща як член Європейського Союзу зобов'язана раніше чи пізніше перейти на Євро. Наразі в країні ведуться дебати щодо дати переходу.^[20][21] У березні 2017 повідомлялося про відсутність таких планів у найближчі 10 років.^[22]

Валютний курс[ред. | ред. код]

З часу введення у 1995, Польща використовує плаваючий (ринковий) режим валютного курсу. Починаючи з 1999 року, на вартість злотого великою мірою впливає вартість Євро оскільки на країни Єврозони припадає значна частина зовнішньої торгівлі Польщі. Загалом з цього часу курс польської валюти відносно євро майже не змінився але мав значні коливання в певних роках, як наприклад в 2002—2004 рр. (до і після вступу Польщі в ЄС) та в 2008 (внаслідок світової фінансової кризи). Протягом 2012-2022 рр. вартість злотого плавно знижувалася з 4,1 до 4,7 злотих за 1 євро.

Станом на 4 січня 2024, валютний курс злотого (за даними НБУ, ЄЦБ та МВФ) становить 0,1045 злотого за 1 гривню (9,572 гривень за 1 злотий), 4,347 злотих за 1 євро та 3,968 злотих за 1 долар США.

Див. також[ред. | ред. код]

• Економіка Польщі

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Р. М. Шуст. Злотий [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 364. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• О. Д. Огуй. Злат [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // там же
• Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 61-62. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Злотий

• Національний банк Польщі [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] (пол.) -(англ.)
• Уроки злотоцентризму, або Чому поляки не поспішають у зону євро Дзеркало тижня, 16.08.2013

п о р  Польща в темах Історія Польські племена • Шляхта • Королі й князі Польщі • Корона Королівства Польського • Річ Посполита • Поділи (Варшавське герцогство • Велике герцогство Познанське • Конґресове Королівство) • Друга Республіка • Польська підпільна держава • Польська Народна Республіка • Третя Республіка Символи Герб (Орлан-білохвіст) • Прапор (Список) • Мазурка Домбровського • Полонія (персоніфікація) • Нагородна система Польщі Політика Адміністративний поділ • Конституція (Право) • Поліція • Президент • Прем'єр-міністр (уряд) • Парламент (Сейм • Сенат) • Міжнародні відносини (Центральноєвропейська ініціатива • Вишеградська група) Збройні сили Сухопутні війська • Військово-морські сили • Повітряні сили • Спеціальні війська Географія Столиця • Адміністративний поділ • Міста • Воєводства • Гміни • Крайні точки • Річки • Озера • Національні парки • Фауна Польщі • Гідрографія • Клімат • Ґрунти Суспільство Населення (Поляки • Гуралі • Кашуби • Сілезці • Етнічні меншини) • Полонія • Польська мова • Релігія • Наука • Спорт • Освіта (Університети) • Охорона здоров'я (Аборти) Економіка План Бальцеровича • Валюта • Туризм • Промисловість • Енергетика • Транспорт • Національний банк • Комерційні банки • Варшавська фондова біржа • Верхньосілезький промисловий район Культура Архітектура • Література • Музика • Медіа • Кухня • Кінематограф • Список об'єктів Світової спадщини • Слов'янська релігія • Свята • Польські імена • Польський театр • Школа плакату • Художники Портал «Польща»

Словники та енциклопедії Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Довідкові видання National Historical Museums of Sweden · WordNet · Французька Вікідія Нормативний контроль Freebase: /m/0glfp