Пономаренко Дмитро Олександрович

Пономаренко Дмитро Олександрович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 22 травня 1981(1981-05-22)
Чернігів, УРСР
Смерть 25 лютого 2017(2017-02-25) (35 років)
Верхньоторецьке, Донецька область, Україна
(кульове поранення)
Поховання Чернігів
Alma Mater ЧІІБіП МНТУ
Військова служба
Роки служби 2015—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Рід військ  Радіотехнічні війська
Формування 138 РТБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Олекса́ндрович Пономаре́нко (22 травня 1981(19810522), м. Чернігів, Українська РСР — 25 лютого 2017, смт Верхньоторецьке, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, молодший сержант Повітряних сил Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

1996 року здобув неповну середню освіту в Чернігівській загальноосвітній школі І—III ступенів № 27, продовжив навчання в професійно-технічному училищі № 10 міста Чернігова за спеціальністю столяр-різьбяр.

З червня 1999 по жовтень 2002 року проходив військову службу у складі 7-го полку спеціального призначення «Барс» Внутрішніх військ МВС України в Ірпені, за спеціальністю — кінолог.

Після служби в армії працював у пожежній частині в Славутичі.

2009 року закінчив Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету за спеціальністю «Менеджер економічної безпеки підприємств». З 2009 по 2015 рік працював в охоронних структурах Чернігова.

Під час російської збройної агресії проти України 8 жовтня 2015 року вступив на військову службу за контрактом.

Молодший сержант, водій-електрик 550-ї окремої радіолокаційної роти (в/ч А3547, м. Чернігів) 138-ї радіотехнічної бригади. У листопаді 2016 року був відряджений в зону бойових дій до складу 72-ї окремої механізованої бригади, керував квадрокоптерами у підрозділі розвідки.

Загинув від кульового поранення 25 лютого 2017 року близько 21:00 під час виконання бойового завдання поблизу смт Верхньоторецьке[1].

За даними інтернет-видання «Лівий берег», з посиланням на джерела в поліції, за півгодини до півночі біля смт Верхньоторецьке через помилку загинув військовослужбовець. Боєць несподівано вийшов з лісосмуги на дорогу, яка веде на непідконтрольну Україні територію. У результаті по ньому відкрив вогонь солдат, який, очевидно, прийняв його за бойовика. Поліція кваліфікувала цю подію за ст. 115 ККУ (умисне вбивство) з поміткою «нещасний випадок»[2].

Похований 1 березня на міському кладовищі Чернігова[3][4][5].

Залишилися батьки, дружина та 4-річний син.

Могила Дмитра Пономаренка. Кладовище Яцево. Жовтень 2018

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 104/2017 від 10 квітня 2017 року, за особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]