Портрет Бертена
| англ. Louis-Francois Bertin | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Енгр |
| Час створення: | 1832 |
| Розміри: | 116 × 95 см |
| Висота: | 116±1 см |
| Ширина: | 95±1 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Париж, Франція |
| Музей: | Лувр |
 Портрет Бертена у Вікісховищі | |
«Портрет Бертена» — відомий портрет пензля художника Жана-Огюста Домініка Енгра (1780 — 1867), представника стилю академізм 19 століття.
Портрет Бертена[ред. | ред. код]
Портрет був створений у 1832 році. Щойно відбулась революція 1830-31 років.
Старий і хворобливий Бертен (йому 66 років)сидить в кріслі на тлі неприємно порожнього приміщення. Він тяжко сперся на коліна, бо відчув задуху. Сиве волосся не прибране і розпатлане. Зазвичай моделі Енгра старанно укладали зачіску перед сеансом, аби бути привабливішими. Старому Бертену це ні до чого. Похмурий, цинічний погляд видає людину зневажливу, блюзнірську, скам'янілу від неприємностей, багато до чого байдужу. Позаду важко і неприємно прожите життя, розчарування в політиках, терор французької революції 1789 −1793 рр., шалені, розбещені насолоди та вкрай зруйноване здоров'я. Про втриманий добробут Бертена свідче дороге крісло і дорогий одяг, золотий кишеньковий годинник. Але розчарованому Бертену і це вже звично і байдуже.
Портрет Бертена дуже швидко став символічним. Далекоглядні сучасники називали цей портрет «Буддою буржуазії». Він згодом став предметом політичної сатири та карикатур.
Провенанс[ред. | ред. код]
Після сметрі Бертена його портрет пензля Енгра успадкувала дочка Луїза Бертен. Вона заповідала портрет племінниці Марії. Своєю чергою племінниця Марії — Сесіль Бапст, що успадкувала портрет, продала його музею Лувр у 1897 році.
Малюнки до портретної композиції[ред. | ред. код]
-
«Портрет Бертена старшого». Замальовка до фігури стоячи -
«Портрет Бертена старшого». Остаточно знайдена композиція, що увійшла у портрет олійними фарбами, 1832 р.
Джерела[ред. | ред. код]
- Shelton, Andrew. «Image of an epoch». in Portraits by Ingres. Phaidon Press 2008. ISBN 0-7148-4868-9
- Naef, Hans. Die Bildniszeichnungen von J.A.D. Ingres. Benteli Verlag Bern, tome III, 1979. 114–135
- Pach, Walter. Ingres. New York: Harper & Brothers, 1939
- Rifkin, Adrian. Ingres Then, and Now. New York: Routledge, 2000
- Rosenblum, Robert. Ingres. London: Harry N. Abrams, 1990. ISBN 0-300-08653-9
- Ternois, Daniel. Ingres: Le portrait de monsieur Bertin, éd Réunion des Musées Nationaux collection solo, 1998. ISBN 2-7118-3749-1
- Ternois, Daniel. Monsieur Bertin, Collection «Solo». Paris, Louvre service culturel, 1998. ISBN 2-7118-3749-1
Примітки[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Французьке мистецтво
- Жак-Луї Давід
- Класицизм
- Кондотьєр (Антонелло да Мессіна)
- Парадний портрет
- Музей Енгра
| |||||