Пояс Слави (Одеса)

Пояс Слави — ланцюг монументів, зведених у 1964–1967 роках на колишніх рубежах героїчної оборони Одеси.

Монументи, що входять до поясу[ред. | ред. код]

Пояс включає 12 монументів, які встановлені в наступних місцях:

М28, село Григорівка (46°35′52″ пн. ш. 31°00′05″ сх. д. / 46.597806° пн. ш. 31.001639° сх. д. / 46.597806; 31.001639),
М28, селище Чорноморське (46°35′31″ пн. ш. 30°57′51″ сх. д. / 46.592167° пн. ш. 30.964417° сх. д. / 46.592167; 30.964417)^[1],
М28, село Нова Дофінівка (46°34′39″ пн. ш. 30°54′52″ сх. д. / 46.577694° пн. ш. 30.914583° сх. д. / 46.577694; 30.914583),
Село Олександрівка (46°36′33″ пн. ш. 30°52′11″ сх. д. / 46.609194° пн. ш. 30.869972° сх. д. / 46.609194; 30.869972),
М14 (E58), в районі заводу «Центроліт» — Курган Слави, штучний пагорб, увінчаний обеліском (архітектори М. Н. Бейер, Г. А. Дрікер, А. А. Межібовський, В. Л. Фельдштейн, скульптор Олексій Копйов; 46°37′38″ пн. ш. 30°50′05″ сх. д. / 46.627333° пн. ш. 30.834750° сх. д. / 46.627333; 30.834750),
21-й км шосе Одеса–Балта Р71, біля с. Августівка (46°38′02″ пн. ш. 30°40′44″ сх. д. / 46.633917° пн. ш. 30.679000° сх. д. / 46.633917; 30.679000),
Комплекс біля Музею партизанської слави в селі Нерубайське. До комплексу відносяться будинок музею, обеліск і скульптурна група Люди-Камні (архітектор В. Ф. Голод і В. І. Мироненко, скульптори М. І. Нарузецький і К. Л. Литвак; 46°32′14″ пн. ш. 30°37′37″ сх. д. / 46.537361° пн. ш. 30.627139° сх. д. / 46.537361; 30.627139),
21-й км шосе М05 (E95), біля сіл Гніляково та Холодна Балка (46°35′49″ пн. ш. 30°33′40″ сх. д. / 46.597167° пн. ш. 30.561250° сх. д. / 46.597167; 30.561250),
Біля станції Дачна (46°35′00″ пн. ш. 30°32′25″ сх. д. / 46.583472° пн. ш. 30.540306° сх. д. / 46.583472; 30.540306),
М16 (E58), східна околиця села Великий Дальник (46°29′40″ пн. ш. 30°33′22″ сх. д. / 46.494556° пн. ш. 30.556222° сх. д. / 46.494556; 30.556222),
М15 (E87), південно-західна околиця села Великий Дальник (46°28′16″ пн. ш. 30°32′13″ сх. д. / 46.471333° пн. ш. 30.537111° сх. д. / 46.471333; 30.537111),
Н04, біля села Прилиманське (46°25′34″ пн. ш. 30°36′20″ сх. д. / 46.426306° пн. ш. 30.605722° сх. д. / 46.426306; 30.605722).

Заходи[ред. | ред. код]

Докладніше: 100 км по Поясу Слави (Одеса)

Вже багато років на початку квітня по маршруту Поясу Слави проводяться туристичний піший перехід «100 кілометрів за 24 години по Поясу Слави»^[2] (з 1974 р.) і велоралі «100 кілометрів за 10 годин по Поясу Слави» (з 1983 р.). Існує залік за сумою двох дистанцій протягом доби — «Залізна людина». Заходи приурочені до 10 квітня — дня визволення Одеси від фашистських загарбників.

Див. також[ред. | ред. код]

Меморіал героїчної оборони Одеси

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Пояс воинской славы Одессы — 412-я береговая батарея (рос.)
↑ Найстаріший у СРСР/СНД й один із найстаріших у світі серед тих, що існують нині, ультрамарафон

Посилання[ред. | ред. код]

[1] Пояс воинской славы Одессы — 412-я береговая батарея (рос.)

[2] Найстаріший у СРСР/СНД й один із найстаріших у світі серед тих, що існують нині, ультрамарафон

[1]

[2]