Примусовий шлюб

Примусовий шлюб — утворений шлюб, де одна чи обидві сторони одружені без їхньої вільно даної згоди. Міжнародні договори вважають примусовий шлюб порушенням прав людини, також це є законодавстві багатьох держав.

Дитячі шлюби прирівнюються до примусових, оскільки дитина, що дає згоду, не є достатньо інформованою. Шлюби укладенні з корисливих мотивів (майнові інтереси, з метою отримання громадянства тощо), тобто без наміру створити сім'ю, але з усвідомленої вільної згоди, є не примусовими, а фіктивними.^[1]

Стамбульська конвенція визначає такі види примусового шлюбу:

• «Примушування» особи до вступу в шлюбні відносини із застосуванням фізичного або психологічного впливу, обмеженням можливості пересування та примусу;
• «заманювання» особи на територію іншої країни для примушування її до вступу в шлюб (незалежно від того, чи буде шлюб укладено фактично).^[2]

Формами «примушення» можуть бути:

• примушування особи до вступу в шлюб;
• примушування особи до продовження примусово укладеного шлюбу;
• примушування особи до вступу у співжиття без укладання шлюбу;
• примушування особи до продовження такого співжиття.^[3]

• Пенькова Т. І. Кримінальна відповідальність за примушення до шлюбу / Т. І. Пенькова, В. О. Гега // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. — 2020. — Т. 31 (70), № 1. — С. 177-180.