Проценко Федір Данилович
| Проценко Федір Данилович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 червня 1866 |
| Місце народження | Ніжин |
| Дата смерті | 14 листопада 1942 (76 років) |
| Місце смерті | Ленінабад |
| Роки активності | 1886-1942 |
| Громадянство |  Російська імперія →  СРСР |
| Професії | актор |
| Освіта | Регентські учительські курси в Петербурзі |
Фе́дір Дани́лович Проце́нко (* 19 червня 1866 — † 14 листопада 1942, Ленінабад, Таджицька РСР) — український актор та хормейстер, вчитель співів, член Російського театрального товариства.
1886 року розпочав концертну діяльність.
Колезький асесор, працював викладачем музичної дисципліни в Ніжинському історично-філологічному інституті. Активно займався громадським життям, організовував аматорські вистави; заснував при ніжинському Народному домі вокальну студію, струнний і вокальний квартети. В цьому часі мав товариські стосунки та працював з М. К. Заньковецькою, М. К. Садовським, М. Л. Кропивницьким.
1893 року засновує Ніжинський мішаний хор.
Запрошував до виступів кобзаря Терентія Пархоменка.
1913 року закінчує регентські учительські курси в Петербурзі.
1934 року у нього відбирають виплеканий ним хор, займається педагогічною діяльністю, диригує хором в піонерському клубі.
Його син, Андрій Проценко — флейтист; створював українську школу гри на флейті, педагог. 1937 року розстріляно двох інших синів — Володимира і Сергія. По тому заарештовано і розстріляно першу дружину сина Миколи, заарештовано чоловіка племінниці.
Дід робив все, щоб рятувати онуків — одразу ж усиновлює дітей розстріляного сина Володимира: Миколу і Люсю.
В часі Другої світової війни виступав з хором на лісових галявинах перед бійцями, на передовій.
До останніх днів займався громадською роботою. Помер в евакуації.
Написав «Мистецькі спомини».
Серед виконаних ролей:
- Карась — «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського,
- Виборний — «Наталка Полтавка» Котляревського.
В січні 2014 року у Ніжині прийняли рішення перейменувати провулок Шкільний на провулок Федора Проценка.
2015 року на будинку, де він проживав, встановлено пропам'ятну дошку.
- Повернення Федора Проценка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Родовід
- Прес-центр[недоступне посилання з липня 2019]
- Федор Данилович Проценко [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Архівна справа [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- УРЕ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- НБУВ [Архівовано 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Проценко Федір Данилович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 485