Процес підрахунку

Процес підрахунку (рахуючий процес) – це випадковий процес {N(t), t ≥ 0} зі значеннями, які є цілими невід’ємними та неспадними:

1. N ( t ) ≥ 0.
2. N ( t ) — ціле число.
3. Якщо s ≤ t, то N ( s ) ≤ N ( t ).

Якщо s < t, то N(t) − N(s) – кількість подій, що відбулися протягом інтервалу (s, t] . Приклади процесів підрахунку включають процеси Пуассона та процеси відновлення .

Процеси підрахунку мають справу з кількістю повторень чогось протягом певного часу. Прикладом процесу підрахунку є кількість надходжень завдань до черги протягом певного часу, наприклад у задачах масового обслуговування.^[1]

Якщо процес має властивість Маркова, він називається процесом марковського підрахунку.

• Росс, С. М. (1995) Випадкові процеси . Wiley.ISBN 978-0-471-12062-9
• Хіггінс Дж. Дж., Келлер-Макналті С. (1995) Концепції ймовірнісного та стохастичного моделювання . Wadsworth Publishing Company.ISBN 0-534-23136-5

1. ↑ Шарапов, М. М. (2022). Теорія ймовірностей та математична статистика.