Путильський район

Путильський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Чернівецька область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7323500000
Утворений: 1940 р.
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: 26 304 (на 1.1.2019)
Площа: 884 км²
Густота: 29.1 осіб/км²
Тел. код: +380-3738
Поштові індекси: 59100—59134
Населені пункти та ради
Районний центр: Путила
Селищні ради: 1
Сільські ради: 13
Смт: 1
Села: 50
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Шевчук Микола Михайлович
Голова РДА: Бегін Віктор Васильович[1]
Вебсторінка: Путильська РДА
Путильська райрада
Адреса: 59100, Чернівецька обл., Путильський р-н, смт. Путила, вул. Українська, 180
Мапа
Мапа

Путильський район у Вікісховищі

Пути́льський райо́н — колишній[2] район Чернівецької області України. Адміністративний центр — смт Путила. Населення становить 25 799 (на 1 лютого 2012 року).

Географія

[ред. | ред. код]
Краєвид у Путильському районі (масив Яловичорські гори)

Путильський район розташований у південно-західному регіоні області, на кордоні з Румунією, в одній з найвищих частин Українських Карпат. Відстань до обласного центру, Чернівців, становить 120 км. Район має пряме сполучення із сусідньою Румунією через два пропускні пункти, один з яких надає можливість переїзду легковим транспортом.

Близько 63 % території району покрито лісами. Панівними породами є: ялина, смерека та бук. У лісах краю росте понад 50 видів рослин, зокрема, арніка гірська, медунка лікарська, звіробій, лілія лісова, едельвейс.

Тваринний світ району характеризується великою різноманітністю. В лісах водяться карпатський олень, ведмідь, сарна, дикий кабан, лисиця, вивірка, їжак, борсук, заєць. З птахів трапляються ластівка, синиця, дятел, голуб, сова, снігур.

Серед гір у мальовничій долині лежить селище міського типу Путила, де протікає річка Путилка — найбільша притока Черемошу.

За характером рельєфу більшість території Путильщини — гірська частина, розташована на крайньому південному заході області. Північна і північно-східна частина району лежить у межах Покутсько-Буковинських Карпат, центральну частину району з північного заходу на південний схід перетинає Верховинсько-Путильське низькогір'я, а в південній та південно-західній частині розкинулись хребти Яловичорських гір. Тут є найвищі точки Буковинських Карпат — гори Яровиця (1574 м), Жупани (1488 м), Чорний Діл (1452 м), Лунгуль (1377 м).

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 12 319 3216 2038 3807 2093 1123 42
Жінки 13 032 3114 1859 3440 2650 1862 107


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 25182 99,33 %
росіяни 98 0,39 %
молдовани 20 0,08 %
румуни 19 0,07 %
білоруси 10 0,04 %
інші 23 0,09 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 25218 99,47 %
російська 94 0,37 %
молдовська 15 0,06 %
румунська 10 0,04 %
інші 15 0,06 %

Населення району станом на січень 2015 року становило 26 224 осіб, з них міського — 3 414 (власне Путила), сільського — 22 810 осіб[5].

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 13 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Путильській районній раді[6].

Економіка

[ред. | ред. код]

Складний гірський рельєф дозволяє розвивати переважно тваринництво, лісопереробну і харчову промисловість. Тут вирощують велику рогату худобу м'ясо-молочного напрямку, овець, коней. Працюють підприємства з переробки молока і м'яса. Виробляють споконвічні гуцульські вироби — ліжники, які відомі далеко за межами краю.

Район багатий на цегельно-черепичну сировину, поклади мармуру, джерела мінеральних вод, родовища яких виявлені в селі Довгопілля, смт Путилі та в селі Сарата.

Природно-заповідний фонд

[ред. | ред. код]

Національні природні парки

[ред. | ред. код]

Черемоський (загальнодержавного значення).

Іхтіологічні заказники

[ред. | ред. код]

Черемоський.

Карстово-спелеологічні заказники

[ред. | ред. код]

Молочнобратський карстовий масив (загальнодержавного значення).

Ландшафтні заказники

[ред. | ред. код]

Буковинські водоспади, Чорний Діл (загальнодержавного значення).

Лісові заказники

[ред. | ред. код]

Боргиня.

Ботанічні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Арніка, Буковинка, Ділянка арніки гірської, Жупани, Ялинова ділянка.

Геологічні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Водоспад «Бисків», Водоспад «Гук Сучавський», Водоспад «Кізя», Водоспад «Поркулин», Водоспад «Сіручок», Буковинські водоспади, Водоспад «Лужки», Яловичерський водоспад, Дихтинецька стінка, Закам'яніла Багачка, Камінь «Жаба», Киселицька стінка, Петрашівська стінка, Печера Довбуша, Скеля «Камінь Довбуша», Скеля «Протяте Каміння», Тарничка, Тораківська стінка.

Гідрологічні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Джерело «Сарата-1», Джерело «Сарата-2»Джерело «Сарата-3», Озеро «Гірське Око», Сергіївська мінеральна.

Комплексні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Білий Потік, Німчич, Смереки на садибі Лук'яна Кобилиці.

Заповідні урочища

[ред. | ред. код]

Павлюково, Товарниця.

Пам'ятки історії та культури

[ред. | ред. код]

Путильщина є одним із найкрасивіших місць України — мальовничі гірські ландшафти, річка Путилка, притока Черемоша, численні гірські струмки і джерела мінеральних вод, чаруюча краса лісів і гірських лугів, багатих на мисливську фауну, гриби і ягоди. Населяють Путильський край гуцули — народ з багатою культурно-історичною спадщиною. Існує прислів'я: «На кожного гуцула є своя легенда».

Важливе місце в історичній спадщині району займають пам'ятки історії та культури, яких в районі понад 20, зокрема:

  • печера Олекси Довбуша — історичний доказ подій 30-40 років XVIII століття;
  • перевал Німчич на стику трьох районів — Путильського і Вижницького Чернівецької області та Косівського Івано-Франківської області. З перевалу відкривається широка панорама гірської долини, де протікає бурхлива річка Черемош;
  • в селі Усть-Путила є скеля «Кам'яна Багачка» або Заклята Скеля, про яку на Путильщині живуть легенди;
  • в смт Путила розташований музей-садиба українського літературного діяча Юрія Федьковича. У будинок, побудованому на початку XVIII століття, розміщена літературна експозиція музею. За 60 метрів від музею-садиби стоїть Свято-Миколаївська церква 1886 року, під будівництво якої Юрій Федькович виділив землю;
  • в селі Галицівка, що стоїть на самому кордоні з Румунією, є одна з найдавніших дерев'яних споруд — церква XVII століття, зроблена без жодного цвяха.

Щорічно кожної останньої неділі травня в Путилі проводиться традиційне свято «Виходу на Полонини».

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Путильського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,01% (проголосували 12 722 із 18 985 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,83% (5 194 виборців); Юлія Тимошенко — 31,94% (4 064 виборців), Олег Ляшко — 12,38% (1 575 виборців), Анатолій Гриценко — 3,72% (473 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,82%.[7]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Президента України від 3 квітня 2020 року № 237/2020-рп «Про призначення В. Бегіна головою Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області»
  2. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  3. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
  4. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 22 березня 2024.
  5. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  6. Населені пункти Чернівецької області. Райони [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Івано-Франківська область
(Косівський район)
Вижницький район
Івано-Франківська область
(Верховинський район)
Вижницький район
Румунія Румунія Румунія Румунія