Пухівка

село Пухівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Броварський
Громада Зазимська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32060090050082692
Основні дані
Засноване 980
Населення 2167
Площа 7,13 км²
Густота населення 279,94 осіб/км²
Поштовий індекс 07413
Телефонний код +380 4594
Географічні дані
Географічні координати 50°36′20″ пн. ш. 30°42′48″ сх. д. / 50.60556° пн. ш. 30.71333° сх. д. / 50.60556; 30.71333Координати: 50°36′20″ пн. ш. 30°42′48″ сх. д. / 50.60556° пн. ш. 30.71333° сх. д. / 50.60556; 30.71333
Середня висота
над рівнем моря
96 м
Місцева влада
Адреса ради с. Пухівка, вул.Центральна
Карта
Пухівка. Карта розташування: Україна
Пухівка
Пухівка
Пухівка. Карта розташування: Київська область
Пухівка
Пухівка
Мапа
Мапа

CMNS: Пухівка у Вікісховищі


Пу́хівка — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Населення становить 2167 осіб. Входить до Зазимської сільської територіальної громади.

Історія[ред. | ред. код]

Жителі Пухівського городка (Пухова) вчинили опір татаро-монголам у 1240 р., за що городок було і знищено «в пух і прах». За іншою версією монахи тут тримали качок і гусей і уміло обробляли пух, який йшов на продаж та виготовлення пухових ковдр та подушок. Інша його назва — Деснянський городок, який був заснований князем Володимиром Великим ще у 980 р.

Покровська церква в селі Пухівка

Село має багату фольклорну і археологічну спадщину. Не раз воно руйнувалося річковими повенями, переносилось в інше місце.

У середні віки село відоме під назвою Комарівка, і було знищене польським військом у 1637 р. Село було монастирським, але адміністративно належало до Гоголівської сотні Київського полку.

Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, село Пухівка
Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, село Пухівка

З кінця XVIII ст., Пухівка увійшла до складу Остерського повіту Київського намісництва, пізніше у складі того ж повіту Чернігівської губернії.

За описом Київського намісництва 1781 року в Пухівці було 55 хат. За описом 1787 року в селі проживало 207 «казених людей».[1]

14 жовтня 1808 р. в Пухівці відбулася важлива для прихожан села подія — відкрилася новозбудована церква Покрови Святої Богородиці.

В 1929 році у Пухівці у першу сільськогосподарську артіль об'єдналися 22 сім'ї. Артіль називалася «Рух», а згодом було створено ще дві артілі «Червона зірка» і «Ударник», а у 1932 р. усі три артілі об'єдналися в колгосп.

Під час радянського голодомору 1932-33 років, у Пухівці, від голоду померли десятки дітей та дорослих. Було встановлено прізвища 21 загиблого від голоду.[2]

Під час німецько-радянської війни 276 юнаків і дівчат було вивезено до Німеччини на різну, часом непосильну працю. 23 вересня 1943 р. село було зайняте частинами Червоної армії, 80 % будинків було спалено.

Десна біля Пухівки
Десна біля Пухівки

У повоєнні роки пухівчани відновлювали село, було створено колгосп ім. Ватутіна, а потім реорганізовано в радгосп «Пухівський». В 1966 р. радгосп було перейменовано на «Пухівську птахофабрику». В той час в селі нараховувалося 774 двори з 2431 жителем, а в 1995 році «Пухівська птахофабрика» приєднується до Київської птахофабрики.

Нині у селі проживає 2167 осіб.

Озеро в Пухівці
Озеро в Пухівці

Загальна площа землі в адмінмежах Пухівської сільської ради — 3148,4 га.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 95,89%
російська 3,66%
інші 0,45%

Освіта[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 269
  2. Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.230 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 18 березня 2020.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела[ред. | ред. код]