Підзамче (станція)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Підзамче.
Підзамче
Львівська дирекція
Львівська залізниця
станція
Розташування
Розташуванням. Львів
Адресавул. Огіркова, 1
Координати49°51′04″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.851111111111° пн. ш. 24.033888888889° сх. д. / 49.851111111111; 24.033888888889
Структура
Лінія(ї)Львів — Тернопіль
Підзамче — Ківерці
Платформ2
Тип платформбічна та острівна
Колій4
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса
Супутні[ вільний WiFi]

Парковочний майданчик на 60 автомісць з охороною. Кімната матері та дитина.

Пересадка на міський громадський транспорт:
трамвай № 6,
автобуси № 20, 56, 58, 59, 60, 62
Історія
Відкрито1869 (155 років)
Перебудовано1908—1909
Електрифіковано1966
Будівля
АрхітекторСтаніслав Рибіцький
Стильнеоренесанс
Поверхів2
Інша інформація
ВласникЛьвівська залізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)370203
Код Експрес-32218215
Пасажиропотік[1000 чоловік в добу]
Мапа
Мапа
Підзамче на Вікісховищі

Підза́мче (Львів-Підзамче) — вузлова залізнична станція Львівської залізниці на перетині ліній Львів — Тернопіль та Підзамче — Ківерці. Вокзал станції Підзамче Львівської філії «Вокзальна компанія» АТ «Укрзалізниці», приймає пасажирські поїзди регіонального, міжнародного та приміського сполучення. Розташована у однойменній місцевості Шевченківського району Львова, на висоті 264,88 м над рівнем моря, за 7 км від головного залізничного вокзалу Львова та за 1,5 км від центру міста Львова — площі Ринок.

Станція Підзамче вважається вантажною. На станції Підзамче зупиняються всі приміські поїзди, що курсують у напрямку Здолбунова, Червонограда, Луцька та Тернополя а також деякі поїзди далекого та регіонального сполучення.

На станції Підзамче здійснюється прийом та видача повагонних та малих вантажів і відправлень, а на Вокзалі Станції Підзамче здійснюється продаж проїзних документів[1][2].

Історія

[ред. | ред. код]

Станція Підзамче відкрита на лінії Львів — Броди на вимогу Львівського магістрата між підніжжям Замкової гори та вулицею Жовківською (нині — вул. Богдана Хмельницького), частково на землях колишнього цвинтара Папарівка[3][4].

Назва станції походить від традиційної назви древніх історичних «княжих» кварталів Підзамче Львова. Підза́мче — історична місцевість Львова у західній та північній околиці Високого замку. У XIII—XIV століттях в її межах сформувався центр княжого міста (Поділ). У XIV—XVIII століттях цю територію виведено за межі дії магдебурзького права і організовано Старостинську юридику. Після 1772 року виділена в окреме Жовківське передмістя. В результаті будівництва у 1869 році залізничної станції та вокзалу з одноіменною назвою прилеглої місцевості: "Підзамче", ця назва поширилася і на довколишні квартали, що розташовані на північний схід від давнього центру Львова.

Вокзал Підзамче розташований на місці колишньої вулиці Студеної, що підіймалась до Високого замку, та згодом залишки якої переназвані на Криничну площу, що поряд з сучасним вокзалом Підзамче. Під залізничною колією виявили рештки підземного ходу, що йшов з вулиці Гайдамацької до Високого замку на Замковій горі. При будівництві вокзалу були виявлені поховання на місці Папарівського цвинтаря[5].

12 липня 1869 був збудований Вокзал станції Підзамче і цього ж року розпочався регулярний рух поїздів у напрямку станцій Броди, Золочева та тодішнього кордону з Російською імперією[6], з 1870 року — у напрямку Тернополя, а з 1871 року — до Підволочиська.

У 1897 року, завдяки прокладанню другої колії, відбулася реконструкція станції. 1907 року відбулося чергове капітальне розширення станції за проєктом тодішнього директора залізниці у Львові Станіслава Рибіцького. Під час реконструкції станції над сучасною вулицею Опришківською фірмою Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського, за проєктом інженера Єжи Венгерського було споруджено залізобетонний залізничний міст, який зберігся і понині[7].

З 1909 року поїзди почали курсувати у напрямку Підгайців через Перемишляни та Бережани, пізніше була відкрита лінія до Стоянова. Після Першої світової війни лінія перейшла до Польських державних залізниць. Під час Другої світової війни залізницею керувала німецька імперська залізниця (1941—1944). 22 липня 1941 року, при наближенні фронту, німецькі окупанти підірвали частину мостів, колії та станцію Підгайці. Після відступу Вермахту більшу частину колій не відновлювали, використавши частину рейок, шпали для військових потреб, і не переводили на прийняту в СРСР ширину колії 1520 мм. Залізнична лінія Львів — Підгайці нині напівзаросла, а рух поїздів нею не здійснюється.

Перша будівля вокзалу станції Підзамче

Вокзал станції Підзамче великий і досить цікавої конструкції. Він частково розташований на території колишнього Папарівського цвинтаря. Споруда вокзалу виконана з використанням геометричних форм в стилі неоренесансу. У 1890-х та 1908—1909 роках будівлю реконструйовано зі збереженням оригінальної стилістики первісної споруди двоповерхової будівлі вокзалу з центральним ризалітом за проєктом, виготовленим під керівництвом голови дирекції Львівської залізниці Станіслава Рибіцького[8].

Вокзал на листівці (1912)

Під час польсько-української війни (1918—1919 років) навколо станції велися запеклі бої. Вокзал станції був сильно пошкоджений і під час Другої світової війни. Його відбудова завершилася лише у 1947 році. Подальші перебудови у 1950-х та 2000-х роках значно змінили первісний вигляд вокзалу. У збереженій частині старої будівлі вокзалу розташувалися залізничні служби станції Підзамче[7].

У 1966 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Красне — Львів[9].

Меморіальна дошка в пам'ять про невинних жертв комуністичного режиму на фасаді будівлі вокзалу

Біля станції було знайдено рештки 602 тіл мешканців Бессарабії та Буковини — жертв Голодомору та репресій 1946—1947 років, останки яких були перепоховані на Личаківському цвинтарі[10].

За радянських часів частина пасажирських поїздів далекого та міжобласного сполучення мала зупинку на станції Підзамче. Поступово від цієї практики у 1990-ті роках відмовились.

У 2009—2010 роках станція була однією із кінцевих пунктів прямування міського рейкового автобуса. Рух міського поїзда було запроваджено у грудні 2009 року за маршрутом Підзамче — Сихів[11]. Міський рейковий автобус курсував до 2010 року, проте через нерентабельність був скасований.

До практики зупинки на станції Підзамче деяких пасажирських поїздів регіонального та далекого сполучення вирішили повернутися у 2016 році. За ініціативи громадського діяча Олександра Ємельянова були зібрані понад 1000 підписів мешканців та організацій щодо відновлення зупинок поїздів далекого сполучення на станції Підзамче, що продовжується і понині.

З 10 липня 2016 року на станції здійснює зупинку регіональний денний швидкісний поїзд категорії «Інтерсіті+» № 743/744 Дарниця — Львів[12].

З 25 серпня по 29 жовтня 2016 року здійснювалося вивчення пасажиропотоку і була встановлена тарифна зупинка на станції Підзамче фірмовому пасажирському поїзду «Львів» № 92/91 на постійній основі[13][14].

З 23 грудня 2016 року зупиняється регіональний денний швидкісний поїзд «Інтерсіті+» № 705/706 сполученням Київ — Перемишль.

З 12 липня 2017 року, у відповідь на побажання пасажирів, «Укрзалізниця» призначила тарифну зупинку на станції Підзамче ще семи поїздам далекого сполучення[15].

12-13 липня 2019 року відзначалось 150-річчя Підзамче у вигляді фестивалю з погашенням пам'ятної спецмарки. З будівництвом залізниці у 1890-х роках Підзамче розділилось на Ближнє Підзамче (від Краківської брами: вул. Лесі Українки та площі Осмомисла до вул. Татарської, що поряд з залізницею) та Дальнє Підзамче (від залізниці — вул. Долинського до вул. Опришківська). З прийняттям нового генерального плану міста Львів Ближнє Підзамче набуло назву — Центр, а Дальнє Підзамче — Підзамче. Сучасне Підзамче охоплює мікрорайони: Підзамче, Габрієлівка, Жовківська Рогачка, Нове Знесіння (частково) та Замарстинів (частково) і знаходиться в межах вул. Чорновола, вул. Липинського, вул. Богдана Хмельницького, вул. Долинського. Саме ця назва побутує і понині, як вокзалу, так і дільниці Підзамче[16].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]
Вокзал станції Підзамче

Вокзал станції Підзамче обслуговує пасажирські та приміські поїзди. Поблизу станції розташована зупинка громадського транспорту, зокрема трамвая № 6 та автобусів № 20, 56, 58, 59, 60, 62, тому призначення зупинки для пасажирських поїздів дозволяє суттєво розвантажити головного вокзалу Львова.

У 2019 році, з метою мінімізації незручностей для пасажирів, що виникали у зв'язку з проведенням реконструкції Двірцевої площі перед головним вокзалом станції Львів та частковим обмеженням руху автотранспорту до вокзалу, низка пасажирських поїздів здійснювали зупинку на станції Підзамче[17]. Зокрема, з 31 березня 2019 року на станції Підзамче зупиняються пасажирські поїзди далекого та регіонального сполучення (через російське вторгнення в Україну деякі поїзди скасовані):

Регіональні поїзди
Рух пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Підзамче
№ Маршрут сполучення Періодичність курсування
12/11
«Західний експрес» 		Львів — Одеса Щоденно
42/41 Львів — Дніпро Щоденно, до лютого 2022 року курсував до станції Трускавець
68/67 Львів — Маріуполь Скасований з березня 2022 року, раніше курсував через день
70/69 Львів — Маріуполь Скасований з березня 2022 року, раніше курсував щоденно, з призначенням поїзда № 68/67 — через день
92/91
«Львів» 		Львів — Київ Щоденно
110/109 Львів — Херсон Скасований з березня 2022 року, раніше курсував щоденно
111/112
«Слобожанщина» 		Харків — Львів Скасований з березня 2022 року, раніше курсував через день
120/119 Львів — Запоріжжя I Щоденно
126/125 Рахів, Івано-Франківськ — Миколаїв Скасований з березня 2022 року, раніше курсував щоденно
142/141 Львів — Бахмут Скасований з березня 2022 року, раніше курсував по числах
705/706
«Інтерсіті+» 		Київ-Пасажирський — Перемишль-Головний Щоденно
743/744
«Інтерсіті+» 		Дарниця, Київ-Пасажирський — Львів Щоденно
804/803 Львів — Рівне Щоденно, крім неділі
806/805 Львів — Рівне Щоденно, крім суботи

Приміські поїзди прямують до станцій Тернопіль, Золочів, Здолбунів, Рівне, Красне, Ковель (через Червоноград), Сапіжанка, Стоянів, Луцьк, Ківерці, а також до головного вокзалу Львів, який для них є кінцевою точкою.

Рух поїздів приміського сполучення
Маршрут сполучення Кількість рейсів Проміжні станції та зупинні пункти
Львів — Тернопіль 4 пари ст. Підбірці, з.п. 1460 км, ст. Борщовичі, з.п. Залуги, з.п. Полоничі, ст. Задвір'я, з.п. Полтва, з.п. Куткір, ст. Красне, з.п. Скваржава, з.п. Княже, з.п. Ясенівці, ст. Золочів, з.п. Зарваниця, з.п. Плугів, з.п. Метенів, ст. Зборів, з.п. Тустоголови, з.п. Ярчівці, ст. Озерна, з.п. Цебрів, з.п. Курівці, ст. Глибочок-Великий, з.п. Біла, ст. Тернопіль-Вантажний, ст. Тернопіль-Пас.
Львів — Золочів 2 пари ст. Підбірці, з.п. 1460 км, ст. Борщовичі, з.п. Залуги, з.п. Полоничі, ст. Задвір'я, з.п. Полтва, з.п. Куткір, ст. Красне, з.п. Скваржава, з.п. Княже, з.п. Ясенівці, ст. Золочів
Львів — Здолбунів 2 пари ст. Підбірці, з.п. 1460 км, ст. Борщовичі, з.п. Залуги, з.п. Полоничі, ст. Задвір'я, з.п. Полтва, з.п. Куткір, ст. Красне, з.п. Утішків, з.п. Петричі, з.п. Закомар'я, ст. Ожидів-Олесько, з.п. Кути, ст. Заболотці, з.п. Пониковиця, ст. Броди, ст. Радивилів, з.п. 58 км, з.п. Михайлівка, з.п. Гаї-Ситенські, ст. Рудня-Почаївська, з.п. Турки, ст. Верба, з.п. Птича, з.п. Підлужжя, ст. Кам'яниця-Волинська, ст. Дубно, з.п. Мирогоща, з.п. Мокрів, з.п. Заруддя, ст. Озеряни, з.п. Квітневе, з.п. Ульбарів, з.п. Глинськ-Загура, з.п. Миколи Приходька, ст. Здолбунів-Пас.
Львів — Рівне 1 пара ст. Красне, з.п. Утішків, з.п. Петричі, з.п. Закомар'я, ст. Ожидів-Олесько, з.п. Кути, ст. Заболотці, з.п. Пониковиця, ст. Броди, ст. Радивилів, з.п. 58 км, з.п. Михайлівка, з.п. Гаї-Ситенські, ст. Рудня-Почаївська, з.п. Турки, ст. Верба, з.п. Птича, з.п. Підлужжя, ст. Кам'яниця-Волинська, ст. Дубно, з.п. Мирогоща, з.п. Мокрів, з.п. Заруддя, ст. Озеряни, з.п. Квітневе, з.п. Ульбарів, з.п. Глинськ-Загура, з.п. Миколи Приходька, ст. Здолбунів-Пас., з.п. Квасилів, ст. Рівне
Львів — Сокаль 2 пари ст. Дубляни-Львівські, ст. Запитів, з.п. Руданці, ст. Колодно, з.п. Новий Став, ст. Сапіжанка, з.п. Батятичі, ст. Добротвір, з.п. Стриханка, ст. Соснівка, ст. Гірник, ст. Червоноград, з.п. Завишень, ст. Сокаль
Львів — Ковель 1 пара ст. Дубляни-Львівські, ст. Запитів, з.п. Руданці, ст. Колодно, з.п. Новий Став, ст. Сапіжанка, з.п. Батятичі, ст. Добротвір, з.п. Стриханка, ст. Соснівка, ст. Гірник, ст. Червоноград, ст. Сокаль, з.п. Трудолюбівка, з.п. Ульвівок, з.п. Ромош, ст. Іваничі, з.п. Яневичі, з.п. Бубнів, ст. Володимир-Волинський, ст. Овадне, з.п. Туропин, з.п. Обеніжі, ст. Турійськ, з.п. Ружин, ст. Люблінець-Волинський, з.п. Фасти, ст. Ковель-Пас.
Львів — Стоянів 1 пара ст. Дубляни-Львівські, ст. Запитів, з.п. Руданці, ст. Колодно, з.п. Новий Став, ст. Сапіжанка, ст. Кам'янка-Бузька, з.п. Селець-Беньків, з.п. Воля-Холоївська, з.п. Вузлове, ст. Радехів, ст. Стоянів
Львів — Ківерці 1 пара ст. Сапіжанка, ст. Кам'янка-Бузька, ст. Радехів, ст. Стоянів, ст. Горохів, ст. Звиняче, ст. Луцьк, ст. Ківерці

Особистість

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ [https://proizd.ua/station/pidzamche
  2. ↑ Підзамче [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]. Інформаційний ресурс «ТрансЛогист» (рос.)
  3. ↑ Станція Підзамче — півтора кілометри від центру міста або колія на цвинтарі.
  4. ↑ Наступна зупинка — Підзамче.
  5. ↑ Історія станції Підзамче.
  6. ↑ Котлобулатова І. Енциклопедія Львова // Залізничні вокзали / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2. — С. 381-382. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  7. ↑ а б Ґранкін П. Статті (1996—2007) // З минулого станції Підзамче. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 10-13. — 300 прим. — ISBN 978-966-7022-84-6. Архівовано з джерела 2 травня 2018
  8. ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI століття // Архітектура початку XX століття (1900—1918) / Під ред. Бірюльова Ю. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 457-458. — ISBN 978-966-7022-778.
  9. ↑ Історія електрифікації залізниць (1964—1966). (рос.)
  10. ↑ Перепоховання останків 602 тіл мешканців Бессарабії та Буковини жертв голодомору і репресій.
  11. ↑ Про події і людей під час головування у міській раді Львова Василя Шпіцера у 1990—1994 роках. Запуск рейкового автобуса. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 2 грудня 2016.
  12. ↑ З 10 липня 2016 року пасажири, які подорожують до Львова швидкісним поїздом «Інтерсіті+» № 741/742 Дарниця — Трускавець, зможуть скористатися новою зупинкою по станції Підзамче. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
  13. ↑ З 25 серпня по 29 жовтня 2016 року зупинятиметься фірмовий поїзд «Львів» № 92/91 Львів — Київ.
  14. ↑ У Львові на станції Підзамче зупинятиметься три поїзди. zik.ua. 17 серпня 2016. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
  15. ↑ Починаючи з 12 липня 2017 року сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче. uz.gov.ua. 26 травня 2017. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 11 листопада 2017.
  16. ↑ У Львові відбулось святкування 150-річчя Підзамче. galinfo.com ua. 14 липня 2019.
  17. ↑ У зв'язку з реконструкцією Двірцевої площі у Львові кілька пасажирських поїздів здійснюють додаткову зупинку на станції Підзамче // Львівська залізниця, 2019-03-22

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pidzamche railway station

Панорама

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Підзамче_(станція)&oldid=43409419