Підосиновець (смт)

селище міського типу Підосиновець
рос. Подосиновец
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Кіровська область
Муніципальний район Підосиновський район
Поселення Підосиновське міське поселення
Код ЗКАТУ: 33232551001
Код ЗКТМО: 33632151051
Основні дані
Перша згадка: 1486 року
Статус селища міського типу 1965
Населення 3777 осіб (2017)
Поштовий індекс 613930
Географічні координати: 60°16′06″ пн. ш. 47°04′31″ сх. д. / 60.268333333360772031° пн. ш. 47.07527777780577338° сх. д. / 60.268333333360772031; 47.07527777780577338Координати: 60°16′06″ пн. ш. 47°04′31″ сх. д. / 60.268333333360772031° пн. ш. 47.07527777780577338° сх. д. / 60.268333333360772031; 47.07527777780577338
Мапа
Підосиновець (Росія)
Підосиновець
Підосиновець

Підосиновець (Кіровська область)
Підосиновець
Підосиновець

Мапа


CMNS: Підосиновець у Вікісховищі

Підоси́новець (рос. Подосиновец) — селище міського типу, центр Підосиновського району Кіровської області, Росія. Адміністративний центр Підосиновського міського поселення.

Зовнішні відеофайли
Підосиновець
Селище з висоти пташиного польоту
Зимовий Підосиновець
Автоподорож Підосиновцем

Населення[ред. | ред. код]

Населення становить 3777 осіб (2017[1]; 3782 у 2016[2], 3844 у 2015[3], 3866 у 2014[4], 3920 у 2013[5], 3941 у 2012[6], 4029 у 2010[7], 4121 у 2009[8], 4235 у 2002[9], 4378 у 1989[10], 3562 у 1979[11], 2955 у 1970[12], 2482 у 1959[13]).

Історія[ред. | ред. код]

Вперше укріплене містечко Осиновець згадується в Устюзьких літописах. 1626 року поселення вже згадується як погост Підосиновець. З розвитком торгівлі в краї розвиваються і пристані по річках. 1634 року в митницьких книгах Великого Устюга згадується Серкінська пристань на річці Пушма за 22 верст від погоста Підосиновця, яка пізніше була перенесена на річку Юг. З будівництвом у кінці 19 століття залізниці Перм-Вятка-Котлас пристань втратила своє значення.

1924 року село стало районним центром Північно-Двінської губернії, з 1929 року — Північного краю, з 1936 року — Північної області, з 1937 року — Архангельської області, з 1941 року — Кіровської області. У період 1963-1965 років, коли Підосиновський район був ліквідований село входило до складу новоствореного Лузького району. 1965 року село отримало статус селища міського типу і знову стало районним центром.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  4. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  5. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  6. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  7. Всероссийская перепись населения 2010 года: Кировская область - сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
  8. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  9. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
  10. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 20 жовтня 2006.]
  11. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1979 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 21 травня 2012.]
  12. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1970 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 28 лютого 2011.]
  13. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1959 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 26 травня 2011.]

Посилання[ред. | ред. код]