Післяопераційні ускладнення

Післяопераційні ускладнення — складний симпотмокоплекс змін в організмі оперованого, що може становити небезпеку для здоров'я чи життя.

В післяопераційний період можуть виникати п.о.у. незважаючи на передопераційну підготовку, лікування та інші профілактичні заходи.

Класифікація[ред. | ред. код]

За терміном виникнення усі п.о.ускладнення поділяють на:

  • Ранні (2-3 доби після операції)
  • Пізні (від 3 діб до 1 місяця, після операції)
  • Пізні віддалені (від 1 місяця до 1 року)


П.о. ускладнення виникають:

  • із сторони рани
  • нервової системи
  • органів дихання
  • серцево-судинної системи
  • органів травлення
  • сечостатевої системи
  • ендокринологічні ускладнення
  • м'язів та кісток

Профілактика та лікування[ред. | ред. код]

Найчастішими п.о.у. зі сторони рани є кровотеча (зовнішня, внутрішня), інфікування та нагноєння, розходження швів. Для попередження виникнення кровотечі на рану накладають спеціальний вантаж, міхур з льодом, напівспиртовий компрес, вводять кровозупинні препарати до, під час та після операції. У тяжких випадках, коли консервативні заходи профілактики і лікування неефективні та існує загроза для життя — виконують повторну операцію.

З метою профілактики інфікування хірургічної рани, в першу чергу операційне поле відповідно готують до операції та обробляють антисептиками, під час операції суворо дотримуються правил асептики та антисептки, в післяопераційному періоді рану захищають стерильним перев'язувальним матеріалом та проводять періодичну його заміну із застосуванням лікувальних речовин, також використовують організаційні заходи роботи відділень хірургічного профілю.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]