Піснячевський Дмитро Петрович

Піснячевський Дмитро Петрович
Народився 7 листопада 1903(1903-11-07)
село Гуменне Подільської губернії
Помер 14 листопада 1968(1968-11-14) (65 років)
Харків
Країна  Російська імперія
 РРФСР
 СРСР
Діяльність державний діяч, військовослужбовець
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання старший лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки

Дмитро Петрович Піснячевський (7 листопада 1903(19031107), село Гуменне Подільської губернії, тепер Вінницького району Вінницької області — 14 листопада 1968, Харків) — український радянський партійний і господарський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 4—7-го скликань. Заступник голови Президії Верховної Ради УРСР у 1955—1967 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1954—1956 р. Член ЦК КПУ в 1956—1968 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині сільського псаломщика. Трудову діяльність розпочав у 1918 році рахівником кооперативного товариства. У 1924 році очолював сільськогосподарську артіль в селі Гуменне.

У 1924—1927 р. — інструктор окружного комітету ЛКСМУ, секретар районного комітету ЛКСМУ, завідувач відділу пропаганди окружного комітету ЛКСМУ на Вінниччині.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1927—1931 роках — студент Харківського сільськогосподарського інституту.

Після закінчення інституту, в 1931—1938 роках працював старшим науковим працівником Академії сільськогосподарських наук у Харкові, старшим агрономом Півненківської машинно-тракторної станції (МТС) Тростянецького району Харківської області. У 1938—1941 роках — завідувач (директор) Красноградської державної сортовипробувальної дільниці Харківської області.

З листопада 1941 року — в Червоній армії. Служив начальником польової хлібопекарні 196-ї стрілецької дивізії на Сталінградському, Ленінградському, Прибалтійському фронтах.

Після демобілізації, з 1946 року — завідувач відділу зернових і олійних культур, головний агроном Харківського обласного земельного відділу; заступник начальника Харківського обласного управління сільського господарства. У 1949—1951 роках — начальник Харківського обласного управління сільського господарства.

У лютому 1951 — вересні 1952 року — секретар Харківського обласного комітету КП(б)У.

У вересні 1952 — лютому 1953 року — секретар Ворошиловградського обласного комітету КПУ.

До березня 1954 року — начальник Харківського обласного управління сільського господарства.

У березні 1954 — січні 1963 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих. У січні 1963 — грудні 1964 року — голова виконавчого комітету Харківської сільської обласної ради депутатів трудящих. У грудні 1964 — 15 лютого 1968 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих.

З лютого 1968 року — персональний пенсіонер.

Звання[ред. | ред. код]

  • старший лейтенант інтендантської служби

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]