Піщаць
Місто 
Координати 51°58′00″ пн. ш. 23°22′59″ сх. д. / 51.96667000002777569989° пн. ш. 23.38333000002777950° сх. д.Координати: 51°58′00″ пн. ш. 23°22′59″ сх. д. / 51.96667000002777569989° пн. ш. 23.38333000002777950° сх. д.
|
Піщаць (або Піщац[2][3], Піщань[2], давніше Піщатичі[4], пол. Piszczac) — місто в Польщі, у гміні Піщаць Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 3016 осіб (2011[1]). Колишнє містечко[4]. З 1 січня 2024 року місто.
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
1570 року вперше згадується православна церква в селі[2]. На Варшавському сеймі 1659 року містечко Піщатичі було надане у володіння українському козацькому дипломатові Павлові Тетері[4].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1833 вірян[3].
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел[2].
За польськими підрахунками станом на 27 червня 1947 року, у громаді Піщаць налічувалося 9 українців, які підлягали виселенню у північно-західні воєводства згідно з планом депортації українського населення у рамках операції «Вісла»[6].
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1477 | 335 | 980 | 162 |
| Жінки | 1539 | 336 | 863 | 340 |
| Разом | 3016 | 671 | 1843 | 502 |
Галерея[ред. | ред. код]
-
Давня «підляська кам'яна баба» біля костела -
Цвинтарна каплична початку XX століття
_(front)_-_Piszczac_powiat_bialski_woj._lubelskie_ArPiCh_A-243.JPG)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
- ↑ а б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 390. (пол.)
- ↑ а б в Коваленко С. С. Україна під булавою Богдана Хмельницкого: енциклопедія у трех томах. — Стікс-Ко, 2009. — Т. 3. — С. 51.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
- ↑ Kolasa A. Ukraincy w powiecie Biala Podlaska w latach 1918-1948. — Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2007. — С. 169. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піщаць
- Піщац с. www.pslava.info. Прадідівська слава.
|
| ||||||||||||||||||||
