Радіоактивне зараження в Краматорську
| Радіоактивне зараження в Краматорську | |
 | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Місце розташування | Краматорськ[1] |
| Момент часу | 1980-ті[1] |
| Кількість постраждалих | 6[1] |
| Кількість поранених | 17[1] |
| Кількість загиблих | 4 |
 | |
48°44′3.0000121000017″ пн. ш. 37°36′21.999996100002″ сх. д. / 48.73417° пн. ш. 37.60611° сх. д.
Радіоакти́вне зара́ження в Крамато́рську — радіоактивне опромінення мешканців одного з панельних будинків у Краматорську Донецької області Української РСР в період з 1980 по 1989 роки[2].
Наприкінці 1970-х у Каранському кар'єрі Донецької області, де видобували гравій та щебінь, загубили джерело іонізуючого випромінювання типу «ИГИ-Ц-4» капсула з цезієм-137, що використовувалась у радіоізотопному рівнемірі. Почалися пошуки, керівництво попередило своїх численних замовників про втрату. До закінчення пошуків постачання щебеню за вказівкою уряду СРСР припинили. Через тиждень пошуки офіційно закінчилися невдачею.
1980 року в Краматорську здано в експлуатацію панельний будинок 90-ї серії на вулиці Гвардійців Кантемирівців (зараз будинок № 7 на вулиці Марії Приймаченко). Загублена ампула розміром 8 на 4 мм, яка випромінювала 0,200 рентген на годину, була вмурована в стіну 4-го поверху між квартирами 52 і 85.
1981 року померла 18-річна дівчина, що жила в цьому будинку, а через рік — її 16-річний брат, потім — їхня мати. У квартиру вселилася інша сім'я, у якій незабаром помер син-підліток. Усі загиблі померли від білокрів'я. Лікарі пояснювали діагнози поганою спадковістю. Батько загиблих домігся детального розслідування, яке виявило високий рівень радіоактивності в дитячій кімнаті, у суміжній квартирі за стіною та у квартирі поверхом вище.
Мешканців відселили, після чого визначили точне розташування джерела випромінювання. Вирізавши частину стіни, її доставили до Київського інституту ядерних досліджень, де ампулу витягнули. За заводським номером встановили власника ампули.
Після вилучення ампули гамма-випромінювання в будинку № 7 зникло, рівень радіоактивності зрівнявся з фоновим.
Унаслідок радіоактивного опромінення за 9 років загинуло 6 осіб (4 дітей та 2 дорослих), ще 17 осіб визнано інвалідами[2]. У 1993 році, завдяки зусиллям народного депутата від Краматорська Олексія Шеховцова, цих осіб на законодавчому рівні прирівняли до постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Однак згодом відповідну поправку скасували через порушення регламенту Верховної Ради[2][3].
- ↑ а б в г Radiation: Fundamentals, Applications, Risks, and Safety — 1 — Elsevier BV, 2019. — P. 540. — 720 p. — ISBN 978-0-444-63979-0
- ↑ а б в Ковина Наталья. Чернобыль в стене панельного дома // Восточный проект, 28.04.2003. (рос.)
- ↑ Стенограма пленарного засідання: Засідання шестидесяте, сесійний зал Верховної Ради України, 19 грудня 1995 року, 16.00 година — Верховна Рада України.
- Security and Nonproliferation, Issue 2(8)2005, Kyiv, 2005 (PDF). Процитовано 6 лютого 2015.
- Early Medical Consequences of Radiation Incidents in the Former URRS Territory (PDF). Процитовано 6 лютого 2015.