Раймунд I (граф Тулузи)
| Раймунд I | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 865 Тулуза |
| Країна | Каролінзька імперія |
| Національність | франк |
| Знання мов | середньовічна латина[1] |
| Титул | граф Тулузи |
| Посада | Count of Carcassonned |
| Термін | 852—863 роки |
| Попередник | Фределон I |
| Наступник | Гумфрід I |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Раймундіди |
| Батько | Фулькоальд I |
| Мати | Сенегунда |
| Брати, сестри | Фределон Тулузький |
| У шлюбі з | Берта |
| Діти | 4 сина і 1 донька |
Раймунд I (*Raymond I, д/н —865) — граф Тулузький у 852—863 роках.
Походив з династії Руерг (Раймундідів). Син Фулькоальд I, графа Руерга, та Сенегунди. Про молоді роки нічого невідомо. Підтримував старшого брата Фределона у боротьбі за Тулузьке графство з Вільгельмом II.
У 841 році отримав Лімозьке графство. У 849 році отримав від Фределона Руерзьке і Керсійське графства. У 852 році після смерті брата успадкував Тулузьке графство і віконтство Альбі. Відзначився підтримкою церкви та монастирів.
855 року допоміг сину Карла II, королю Західно-Франкської держави— Карлу Дитині — отримати корону Аквітанії. До 859 року фактично керував Аквітанією замість малолітнього короля. 862 надав 4 лібри срібла для заснування абатства Вабре.
У 862 році володіння Раймунда I були атаковані військами Гумфріда, графа Барселонського. В результаті поразки відмовився від Лімузену, а 863 року — від Тулузи та Руерга. Загинув 865 року в битві проти барселонського графа.
Дружина — Берта.
Діти:
- Бернард (д/н—877), граф Тулузи у 863—877 роках
- Фульго, віконт Ліможу
- Ед (д/н—918), граф Тулузи у 877—918 роках
- Аріберт (д/н—862), аббат монастиря в Вабре
- донька, дружина Стефана (Етьєна), графа Оверні
- Lewis, Archibald R. The Development of Southern French and Catalan Society, 718—1050. University of Texas Press: Austin, 1965.
- Gournay de F., Le Rouergue au tournant de l'An Mil, Méridiennes, Toulouse, 2004
- Janet L Nelson, Charles The Bald, (Routledge, 2013), 202.
- ↑ Corpus Corporum