Райнгольд Мевес
Райнгольд Мевес | |
---|---|
Reinhold Mewes | |
Країна | Третій Рейх |
Національність | німець |
Діяльність | бортінженер |
Галузь | авіабудування |
Відомий завдяки: | конструюванням літаків короткого злету та посадки |
Райнгольд Мевес (нім. Reinhold Mewes) — німецький інженер та авіаційний конструктор, спеціалізувався на розробці літаків скороченого зльоту і посадки. Один з творців легендарного багатоцільового легкомоторного літака Fieseler Fi 156[1]. Працював у провідних світових авіабудівних фірмах.
Авіаконструктор[ред. | ред. код]
Перші літаки[ред. | ред. код]
У 1926 Райнгольдом Мевесом на фірмі Caspar-Werke AG був побудований легкий біплан, що отримав позначення Caspar C 32. Від початку конструювався як військовий, для спостереження або виконання допоміжних завдань, проте, у зв'язку з діючою забороною на виробництво військової техніки, літак заявили як легкий транспортний та сільськогосподарський[3]. Перший екземпляр було придбано DVS (нім. Deutsche Verkehrsfliegerschule)[Вин. 3] у 1933[4].
З початку 1930-х років працює на фірмі Heinkel. Тут Мевесом розроблено гідролітаки-біплани Heinkel He 59 та протягом 1931 —1932 He 60 (перший політ: вересень 1931 та початок 1933, відповідно)[5].
Від 1933 працює на посту головного конструктора Hamburger Flugzeugbau, авіаційного відділу компанії Блом унд Фосс (нім. Blohm & Voss). В цьому ж році, разом з Віктор Маугш (нім. Viktor Maugsch), розпочав проектування двомісного біплана для початкового навчання Ha 135. Це був перший проект літака, розроблений відділом «Hamburger Flugzeugbau»[6]. На початку 1934 покидає Hamburger Flugzeugbau, яку, в свою чергу, очолив Ріхард Фогт, що повернувся з японської Kawasaki Heavy Industries[7], котрий й завершив розробку Ha 135.
Діяльність у Gerhard Fieseler Werke[ред. | ред. код]
Із 1934 працює у компанії Фізелер[8]. 1934 —1935 бере участь у розробці допоміжного літака Fi 97 з так званим «крилом, що повертається» та штурмовика Fi 98, проте, розробка останнього, далі виготовлення одного прототипу не пішла[9].
Fieseler Fi 156[ред. | ред. код]
У 1935 Імперське міністерство авіації Третього Рейху розмістило замовлення на новий літак для Люфтваффе, здатний виконувати завдання із розвідки, зв'язку, рекогносцировки місцевості, а також евакуації поранених та інших потреб військ. Конкурс виграла компанія Fieseler — її пропозиція концепції «короткий зліт і посадка» виявилася найкращою, так з'явився багатоцільовий Fieseler Fi 156. Головними творцями літака стали: Герхард Фізелер (нім. Gerhard Fieseler) — керівник проекту, начальник конструкторського бюро Райнгольд Мевес, Віктор Маугш (нім. Viktor Maugsch), Герман Вінтер (нім. Herman Winter)[10] і технічний директор компанії Еріх Бахем (нім. Erich Bachem), за аеродинаміку відповідав доктор Зігурд Хернер (нім. Sigurd Hoerner)[11]. Розробники запропонували конструкцію, що забезпечувала можливість практично вертикального зльоту при сильному фронтальному вітрі. Злітно-посадкової смуги або просто відносно рівної поверхні довжиною всього 60 метрів виявлялося достатньо, а при посадці із зустрічним вітром пробіг був ще коротшим. Через мінімальну відстань при зльоті та посадці літак отримав назву «Лелека» (нім. «Storch»)[12]. При стоянці крила літака складалися назад уздовж фюзеляжу, отже при транспортуванні літак можна було перевозити складеним в кузові вантажівки або повільно буксирувати.
Fieseler Fi 167[ред. | ред. код]
На початку 1937 RLM надало компаніям Фізелер та Arado Flugzeugwerke специфікацію на палубний бомбардувальник для першого німецького авіаносця «Граф Цепелін», будівництво якого розпочалося наприкінці 1936. При випробуванні у 1938 на полігоні в Рехліні Fi 167 показав надчудові льотні характеристики. У підсумку, за всіма параметрами, прототип Мевеса продемонстрував кращі результати, ніж його конкурент Ar 195. Проте, призупинення у квітні 1940 будівництва «Граф Цепелін» унеможливила, подальше виробництво Fi 167[13]. Всього було вироблено 14 одиниць — 2 прототипи та 12 серійних машин.
Див. також[ред. | ред. код]
- Полікарпов М. М. — генеральний конструктор У-2
- Курт Танк
- Ріхард Фогт
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ century-of-flight. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2015.
- ↑ histaviation C 32. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
- ↑ «Уголок неба» Caspar C 32 (рос.)
- ↑ «airspot» CASPAR C.32. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2015.
- ↑ «Уголок неба» He 59
- ↑ «Уголок неба» Ha 135
- ↑ WORLD WAR 2
- ↑ Fieseler-Storch-für-Kassel e.V. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2015.
- ↑ «airspot» Fi 98. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
- ↑ UniversalInternetLibrary.ru
- ↑ luftarchiv.de
- ↑ «Уголок неба» Fi 156 Storch
- ↑ fliegerweb.com Fi 167
Джерела з інтернету та література[ред. | ред. код]
- German Aircraft Between 1919—1945 (нім.)
- warbirdsresourcegroup.org (англ.)
- ЛитМир (рос.)
- WAR THUNDER (рос.)
- History of the German Resistance, 1933—1945
- Kites, Birds & Stuff — Aircraft of GERMANY — HEINKEL Aircraft
- alternathistory.com/
- Peter Hoffmann. Історія німецького Опору, 1933—1945 = History of the German Resistance, 1933—1945. — McGill-Queen's Press — MQUP, 1996. — P. 507. — ISBN 0-7735-1531-3.
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ 20 вересня 1927 пілот Отто Коніке (нім. Otto Könnecke) підняв в повітря з аеродрому в Кельні літак, що отримав власне ім'я «Germania». Планувалося виконати переліт через Східну Європу, Індію і Японію до США. Однак погані погодні умови і проблеми з двигуном перервали політ над Індією. Після покращення погоди налагодження двигуна було вирішено не продовжувати переліт, а повернутися назад до Кельну[2]
- ↑ Storch на авіашоу в Кірхгайм (Верхня Австрія); літак вироблено у 1942
- ↑ Німецька школа льотчиків (DVS), також мала назву Німецька школа повітряного транспорту; була прихованим військовим навчальним закладом, який діяв як льотна школа. Почала роботу в квітні 1925 в передмісті Берліна Staaken, за часів Веймарської республіки. В 1929 головний офіс був переведений на аеродром Broitzem поблизу Брауншвейга. DVS ззовні виглядала як льотна школа для комерційних пілотів, але насправді була секретним навчальним закладом з підготовки військових льотчиків для майбутніх ВПС. Значення навчального центру зросло в перші роки після приходу Гітлера до влади, на етапі маскування переозброєння Німеччини. Ліквідована 31 травня 1945.
Дата народження цієї особи не вказана. |