Рамананда
Рамананда | |
---|---|
Народився | 1400 Аллахабад, Індія[2] |
Помер | 1470 або 1476[1] Варанасі |
Місце проживання | Варанасі |
Діяльність | філософ, поет, cult leader |
Конфесія | індуїзм |
Рамана́нда або Сва́мі Рамана́нда (бл. 1400—1470) — вайшнавський святий, соціальний реформатор і видатний діяч руху бгакті. Вважається засновником Рамананді-сампрадаї[en]. Приймав учнів із усіх каст. Найвідоміші з них: Дханна Бхагат, Кабір, Набхадас, Бхагат Піпа, Равідас, Бхагат Саїн та Тулсідас.
Народився у Праязі. У ранній юності залишив батьківський будинок і, прийнявши санньясу, оселився у Варанасі, де зайнявся вивченням вед та філософії шрі-вайшнавізму Рамануджі. Закінчивши навчання, сам став гуру і почав приймати учнів. В учні він брав будь-кого, спілкуючись та приймаючи їжу з представниками всіх каст. Це призвело до конфлікту з ортодоксальними брахманами і спонукало Раманаду облишити шрі-вайшнавізм і започаткувати свою власну традицію, рамананді.
Вчення Рамананди було дуже близьким до шрі-вайшнавізму. Він відкинув заборону на трапезу з представниками нижчих каст і не дотримувався суворих правил, згідно з якими всі священні тексти слід було неодмінно вивчати на санскриті. Відкривши духовні громади в Агрі і Варанасі, Рамананда навчав своїх учнів на хінді, оскільки більшість із них були вихідцями з нижчих верств суспільства і не знали санскриту. Серед його найближчих 12 послідовників була одна жінка, шкіряник Равідас та мусульманин Кабір. Деякі історики, однак, вказують на відсутність згадок про Рамананда у творах Кабіра та Равідаса, що може свідчити про те, що насправді вони не були його учнями.
- Burghard, Richard. The Founding of the Ramanandi Sect. London: London School of Economics and Political Science, 1978.
- Granger, M. Ivan. «Ramananda.» Poetry Chaikhana: Sacred Poetry from Around the World. Ed. Nirmal Dass. 03, December 2008 [1]
- Kamat, Jyotsna. «Saint Ramananda.» The Path of Devotion. September 7, 2008. Kamat’s Potpourri. 03, December 2008 [2]
- Oman, C. John. The Mystics, Ascetics, and Saints of India. London: Elibron Classics, 2005.