Релігія в Гонконгу

Бронзова статуя Будди на острові Лантау

Свобода віросповідання гарантована основним законом Гонконгу. Тут проживають представники різних релігій, зокрема буддизму, даосизму, християнства, ісламу, індуїзму, сикхізму. Таке розмаїття — наслідок багатонаціонального і мультикультурного суспільства в адміністративному районі, утвореного шляхом міграцій різних народів у Гонконг, а також багатою історією цього невеликого району.

Буддизм і даосизм[ред. | ред. код]

Буддизм і Даосизм мають в Гонконзі значне число прихильників. Всього на території регіону розташовано більш 600 храмів.[1] Історія деяких з них налічує більше 700 років, а деякі були побудовані в останні роки. Найбільш значні храми включають в себе Он-Тай-Сін, розташований в районі Коулун. Монастир По Лін на острові Лантау відомий своєю видатною статуєю Будди[ru], що залучає безліч туристів. Зараз ця пам'ятка з'єднана з містом канатною дорогою Нгон Пін 360.

Християнство[ред. | ред. код]

Католицизм[ред. | ред. код]

Католицький собор Гонконгу

Історія католицизму починається відразу після встановлення в районі Британської колонії. У 1841 році Григорій XVI створює тут апостольську префектуру, що включає в себе «Гонконг і прилеглі 6 ліг», незалежну від єпархії Макао, але яка керувалася  єпископом Макао. Основною необхідністю створення префектури було здійснення духовної допомоги британським солдатам (католиків-ірландців), розквартированим у новій колонії. Незважаючи на те, що префектура функціонувала як місія, вона створювалася для того, щоб згодом стати єпархією. У перші 10 років місіонери активно будували церкви, школи, семінарії та благодійні установи для хворих, людей похилого віку та сиріт.

Першу церкву Гонконгу почали будувати вже в 1842. Вона була присвячена непорочному зачаттю, розширювалася в 1858-59 рр., проте 18 жовтня 1859 згоріла. У 1860 році була відновлена і освячена. (Дана церква — попередниця кафедрального собору Непорочного зачаття Гонконгу, який буде побудований в 1883 році на тому ж місці). У 1860 році на території префектури була розширена за кордон початкових шести ліг. У 1874 році територія гонконгської префектури була розширена до вікаріатства, що було проміжним етапом перш ніж стати єпархією. У 1883 році розпочато будівництво собору Непорочного зачаття, який буде відкритий в 1888 році. 11 квітня 1946 року Папа Пій XII оголосив всі вікаріатства Китаю єпархіями, це торкнулося і гонконзького вакариатства. Першим єпископом єпархії став Енріко Валторта. З 15 квітня 2009 року єпископом Гонконгу є Іоан Тонг Хон.

Станом на 2016 рік близько 379 000 жителів Гонконгу є католиками, багато з них іммігранти з Філіппін.

Протестантство[ред. | ред. код]

За даними уряду HKSAR, станом на 2016 рік у Гонконзі проживає близько 480 000 протестантів. Основні конфесії: Церква адвентистів сьомого дня, Англіканська церква, баптисти, лютерани, Церква Христа в Китаї, методисти, п’ятидесятники та Армія Спасіння.

Храм Гонконгу Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів

Церква Ісуса Христа Святих останніх днів[ред. | ред. код]

У 2013 році Церква Ісуса Христа Святих останніх днів налічувала 22 500 зареєстрованих членів у Гонконзі. У 1996 був збудований Гонконгський китайський храм.

Іслам[ред. | ред. код]

Ісламський центр, Коулун

У Гонконзі проживає близько 250 тис. мусульман (на 2009 рік), з них близько 120 тис. — вихідці з Індонезії.[2] Більшість індонезійців — трудові мігранти, переважну частину їх складають жінки, які працюють у Гонконзі прислугою. Інші мусульмани — вихідці з Індії, Пакистану, Бангладешу. У Гонконзі існує мечеть та Ісламський центр.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Discoverhongkong.
  2. China (includes Tibet, Hong Kong, Macau), International Religious Freedom Report, Washington, DC: United States Commission on International Religious Freedom, 2009, архів оригіналу за 2 листопада 2009, процитовано 9 серпня 2010