Французька Рив'єра

Французька Рив'єра
Логотип
Зображення
Країна  Франція
Адміністративна одиниця Прованс — Альпи — Лазурний Берег
Розташований на природоохороній території Port-Cros National Parkd
Обладнаний Port Vauband
Гештег CotedAzurFrance
Мапа розташування
Детальна карта
Кількість підписників у соціальних мережах 53 190
Мапа
Офіційний сайт(фр.)(англ.)
Офіційний сайт(фр.)
Офіційний сайт
CMNS: Французька Рив'єра у Вікісховищі

43°19′12″ пн. ш. 6°39′54″ сх. д. / 43.32° пн. ш. 6.665° сх. д. / 43.32; 6.665

Гравці в петанк на Лазуровому березі (Антіб)

Французька Рив'єра, оригінальна назва фр. Côte d’Azur — Лазуровий берег (окс. Còsta d'Azur) — французька частина Рив'єри, курортної зони на узбережжі Середземного моря, на території Франції та Монако, включає міста Сен-Тропе, Антиб, Ніцца, Канни, Монте-Карло.

Назва «Рив'єра» походить від італійського слова «riva» та однокорінного французького слова «rive» і означає «морське узбережжя».

Назву «Лазуровий берег» придумав маловідомий тепер французький письменник і поет Стефан Льєжар (Stéphen Liégeard) — 1870 року він видав роман з назвою «Лазуровий Берег»; ці слова спали йому на думку, коли він побачив «дивної краси» бухту міста Єр (Hyères)[1] · [2].

Популярністю Лазуровий Берег завдячує приємному клімату — м'яка тепла зима й нежарке літо. Лазуровий Берег вважається одним із найкращих у світі місць для відпочинку, що робить готелі одними з найдорожчих у світі.

Населення

[ред. | ред. код]
Сен-Тропе
Ніцца
Монако — порт та частина Монте-Карло

Адміністративно територія Лазурового Берега не визначена, тому не можна точно визначити і кількість жителів. У традиційних межах проживає понад двох мільйонів людей. 70 % їх — французи. Інші — італійці, іспанці, каталонці, вихідці з інших країн Європи, Азії, Африки. Півтора мільйона проживають у Марселі й Ніцці.

У регіоні розташовані відомі міста Сен-Тропе, Антиб, Ніцца, Канни, а також держава Монако. У горах розташовані менш відомі міста й села Брей-сюр-Руая, Гурдон, Сен-Поль, Танд, Саорж, Соспель.

Найбільш багатонаціональне місто — Марсель. У ньому проживає[коли?] 80 тисяч вірменів, 80 тисяч євреїв, 100 тисяч мусульман, в основному північноафриканського походження. Лазуровий Берег на рік відвідує понад восьми мільйонів туристів.

Основна релігія регіону — католицизм, але на всім узбережжі можна бачити протестантські і православні храми, мечеті, синагоги.

Географія

[ред. | ред. код]
Сен-Жан-Кап-Ферра
Монастир Фортіфіє (Fortifie)

Французькою Рив'єрою називають південно-східний берег Середземного моря у Франції, розташований до сходу від міста Марсель до кордону з Італією (західна частина Рив'єри). Біля підніжжя Приморських Альп. На Лазуровому Березі також розташоване князівство Монако.

На схід від Ментони починається Італійська Рив'єра, яка тягнеться Лігурійським узбережжям аж до Спеції.

Довжина Лазурового Берега становить близько 300 км, уздовж порізаного бухтами узбережжя розташовані гори висотою (з півночі й сходу Лазурового Берега — Альпи, із заходу — Сент-Бом (фр. Chine de la Sainte-Baume), центральна частина — масиви Маврів і Естерель) до 3143 м над рівнем моря, що створює сприятливий клімат: спекотне літо (середня температура липня + 24-26 °C), м'яка сонячна зима (середня температура січня близько +10 °C).

На Лазуровому Березі близько 300 сонячних днів на рік. Улітку температура повітря іноді підіймається до +35 °C, але завдяки низькій вологості духота не відчувається. Однак іноді (найчастіше на початку літа) до узбережжя доходить сильний холодний північний вітер з гір, що дме уздовж долини річки Рони — містраль. Вітер, що дме із заходу до моря, має назву трамонтана. У районі Марселя до 90 вітряних днів на рік. На схід вітер слабкіше. Опади рідкі, в основному в березні-квітні й жовтні-листопаді у вигляді дощів. Купальний сезон починається наприкінці травня й триває до кінця вересня. Температура води в цей час коливається від +20 до +25 °C.

На південь від Лазурового Берега розташовані острови — Фріульські, Єрські й Леринські.

Для Лазурового Берега характерні пальми, кипариси, каштани. У містах багато упорядкованих парків, поширені сади, виноградники, вирощування ефіромаслинних культур.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Stéphen Liégeard, La Côte d'Azur, 1887, https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k5698362j/f440.item.zoom
  2. Stéphen Liégeard, La Côte d'Azur, 1887, https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k5698362j/f441.item.zoom

Посилання

[ред. | ред. код]