Зюбіна Римма Анатоліївна
Римма Анатоліївна Зюбіна | ||||
---|---|---|---|---|
Римма Зюбіна (2016) | ||||
Народилася | 23 серпня 1971 (52 роки) Ужгород, Українська РСР, СРСР | |||
Національність | українка | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Діяльність | акторка театру, кіноакторка, акторка | |||
Alma mater | КНУКіМ | |||
Роки діяльності | 1990 — дотепер | |||
Діти | Даниїл Мойсеєв | |||
Провідні ролі | Дарина у фільмі «Гніздо горлиці» | |||
IMDb | ID 2966993 | |||
Нагороди та премії | ||||
«Золота дзига» (2017) «Київська пектораль» (2004, 2008) | ||||
| ||||
Римма Анатоліївна Зюбіна у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Ри́мма Анато́ліївна Зю́біна (нар. 23 серпня 1971, Ужгород) — українська акторка, телеведуча та громадська активістка. Виконавиця головної ролі Дарини в фільмі «Гніздо горлиці». Ведуча програми «По обіді шоу» на UA: Перший (2018—2019), шоу «Новий День» на телеканалі «Прямий» (2019). Голос «Радіо Культура».
Володарка премії «Золота дзиґа» в номінації «Найкраща жіноча роль» за роль Дарини у фільмі «Гніздо горлиці» (2016). Також за цю роль нагороджена спеціальною відзнакою на Міжнародному кінофестивалі в Мангеймі/Німеччина/2016 і на Міжнародному кінофестивалі «Кохання це безумство» в Варні/Болгарія/2017 за кращу жіночу роль. Дворазова лауреатка театральноі премії «Київська пектораль» (2004, 2008).
«Найкраща актриса 2016—2019» рейтингу «Знято в Україні». Увійшла до 100 жінок, відзначених Всеукраїнським рейтинговим журналом «Гордість та краса України» 2019.
У березні 2014 акторка заявила, що більше не співпрацюватиме в кіно/телепроєктах виробництва Росії. Принципово відмовляється від отримання державної нагороди «Заслужена артистка», бо вважає це радянськими нагородами.
Народилася в Ужгороді на Закарпатті, мати з Чернігівщини, батько — з Сум, а сестра Лариса народилась у Чернівцях. З 3 до 7 років прожила в Угорщині через те, що батько був військовим. Саме там, побачивши виставу «Попелюшка» з сестрою у головній ролі, захотіла стати акторкою. Сестра Лариса закінчила хімічний факультет УжНУ і є кандидаткою технічних наук, але саме її «Попелюшка» мала ключовий вплив на вибір професії Риммою.
З дитинства займалася балетом, навчалася у музичній школі, в дитячому театрі «Ровесник», театрі-студії при Закарпатському облмуздрамтеатрі, де з 17 років грала в виставах у масових сценах. З дитинства брала участь в радіо та телепередачах, конкурсах читців, вела концерти.
З відзнакою закінчила Ужгородське культурно-освітнє училище, після чого запрошена на посаду акторки трьома професійними театрами, але вступає на режисерський курс в Майстерню Дмитра Чайковського Київського державного інституту культури (нині Київський національний університет культури і мистецтв). Провчившись рік, приймає пропозицію від Закарпатського облмуздрамтеатру і повертається в Ужгород.
У шлюбі з театральним режисером Станіславом Мойсеєвим, який очолював Київський Молодий театр з 1986 по 2012, а з 2012 по 2017 роки обіймав посаду художнього керівника Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка[1]. Разом з ним працювала спочатку в Закарпатському обласному музично-драматичному театрі, Київському театрі «Браво», потім — у Київському академічному Молодому театрі.
28 вересня 1998 року народила сина Даниїла, який з двох років знімається у кіно, зокрема, виконав головну роль у фільмі Романа Синчука «Гайдамака».
У 19 років почала працювати акторкою в Закарпатському обласному музично-драматичному театрі, перевівшись на заочну форму навчання у київському виші. Через рік переїздить до Києва, де з 1991 по 1994 працює в різних театрах — професійному Театрі-студії камерної п'єси, Театрі юного глядача[2], Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, Театрі «Золоті ворота», Театрі «Сузір'я». 1992 року дебютує в кіно головною роллю у фільмі «Про шалене кохання, снайпера та космонавта» (Д. Томашпольський). 1992 починає працювати на телеканалі «УТ-1» ведучою програми дитячої редакції «Еники-Беники», з 1994 у популярній сімейній програмі «Лего-Експрес».
- У 1994 році закінчила режисерське відділення Київського державного інституту культури.
- 1997 - 2019 актриса Київського академічного Молодого театру.
- 2018 на волонтерських засадах грає в Луганському обласному музично-драматичний театрі в Сєвєродонецьку.
- З 2022 Луганський театр працює в Сумах, і актриса з 2022 продовжує свою творчу співпрацю з театром.
- 2019 - Львівський театр «Воскресіння»,
- 2020 - Київський Театр «Особистості», «Дикий театр»
- Від грудня 2022 -актриса Одеського обласного українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька.
- Вересень 2022 бере участь в роботі над виставою Національного драматичного театру ім. М. Заньковецької, Львів.
Вистави за участю Зюбіної брали участь у престижних театральних форумах: Единбурзькому міжнародному театральному фестивалі (Велика Британія), Каїрському міжнародному театральному фестивалі (Єгипет), Міжнародному театральному фестивалі «Золотий лев» (Україна, Львів), «Ельблонгська театральна весна» (Ельблонг, Польща).
У 2014 році оголосила, що у рамках конкурсу «Коронація слова» буде призначено спеціальний приз від Римми Зюбіної за твір про відому американську співачку українського походження Квітку Цісик.[3]
У серпні 2016 році організувала фестиваль дитячого кіно «ФільмФестБук» у дитячому таборі «Артек-Буковель».[4]
Дебютувала у кіно 1992 року в фільмі Дмитра Томашпольського «Про шалене кохання, снайпера і космонавта». Після чого мала восьмирічну перерву, бо «українське кіно не знімали взагалі»[5].
За понад 20 років роботи в кінематографі знялася у близько 90 телефільмах та у 7 повнометражних кінофільмах. Головна роль у фільмі «Гніздо горлиці» (2016), який отримав нагороду «Золотий Дюк» у номінації «Найкращий український повнометражний фільм» на Одеському міжнародному фестивалі, шість нагород кінопремії «Золота дзига», зокрема і перемога Зюбіної в номінації «Найкраща акторка»[6]. Також її роботу відзначило журі 65-го Міжнародного кінофестивалю Мангейм-Гайдельберг (Німеччина)[7].
У 2018 знялась у словацько-українському фільмі «Межа», що був представлений в міжнародній програмі кінофестивалю в Карлових Варах і отримав нагороду за «Найкращу режисуру»[8].
Рік | Назва | Роль | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
1992 | ф | Про шалене кохання, снайпера й космонавта | героїня | |||
1993 | тф | Три ідеальні подружжя | Клара | |||
1995 | с | Острів любові | Гапка (серія «Двобій») | |||
2000 | ф | Пригоди покинутого чоловіка, або Життя як цирк | Анна Іванівна | |||
2001 | с | Леді Бомж | Іраїда Горохова | |||
2001 | с | Леді Бос | Іраїда Горохова | |||
2003 | с | Дух землі | Оксана Харченко | |||
2003 | ф | Жіноча інтуїція | Лілія | |||
2003 | с | Леді Мер | Іраїда Горохова | |||
2003 | с | Житлово-експлуатаційна комедія | Віра | |||
2004 | тф | За два кілометри від Нового року | Ніна | |||
2004 | с | Убий мене! Ну будь ласка | тамада | |||
2004 | с | Плакальник, або Новорічний детектив | Кирюшкіна | |||
2004 | с | Весела компанія | стара комсомолка | |||
2004 | с | Далеко від Сансет-Бульвару | актриса на кінопробах | |||
2004 | ф | Тобі, справжньому | директорка дитбудинку | |||
2005 | с | Присяжний повірений | Глафіра | |||
2005 | с | Другий фронт | рощвідниця | |||
2005 | с | Летюча миша | Матильда | |||
2005 | ф | Жіноча інтуїція 2 | Лілія | |||
2005 | с | Повернення Мухтара-2 | Ясновська | |||
2006 | ф | Аврора | Анастасія Савченко | |||
2006 | с | Янгол з Орлі | Фанні Дюбуа | |||
2006 | с | Міський романс | Юлія Михайлівна Броннікова | |||
2006 | тф | Пригоди Вєрки Сердючки | епізод | |||
2007 | с | Смерть Шпигунам | Валентина | |||
2007 | с | Скарб | Даша | |||
2008 | тф | Операція «Че Ґевара» | вихователька дитячого садка | |||
2008 | с | Абонент тимчасово недоступний | Світлана Зуєва | |||
2008 | ф | Хочу дитину | Тамара | |||
2008 | с | Доярка з Хацапетівки 2: Виклик долі | Роза | |||
2008 | с | Осінній вальс | Оля | |||
2009 | тф | Будинок для двох | Ніна Семенова | |||
2009 | кф | Тато | ||||
2009 | тф | Вагома підстава для вбивства | Ірина Петрівна | |||
2010 | с | Акула | Лена | |||
2011 | с | Доярка з Хацапетівки 3 | Роза | |||
2011 | с | Мінливості кохання | Марина | |||
2011 | с | Терміново! Шукаю чоловіка | Римма Іванівна | |||
2011 | с | Заєць, смажений по-берлінськи | Клавдія | |||
2012 | с | Лист очікування | Раїса | |||
2012 | с | Брат за брата-2 | дружина Суворова | |||
2013 | кф | Свєтка | Свєтка | |||
2014 | с | Пізнє каяття | Лідія Прокаєва | |||
2014 | кф | Мандрагора | Марина | |||
2014 | с | Пограбування по-жіночому | Тома | |||
2014 | ф | Трубач | Тетяна Іванівна | |||
2015-2017 | с | Гвардія 2 | Жанна | |||
2015 | кф | Віддалік | ||||
2015 | с | Поділися щастям своїм | Катерина Шатрова | |||
2015 | с | Щоб побачити веселку, треба перечекати дощ | Тетяна | |||
2016 | с | Чорна квітка | Валентина | |||
2016 | кф | Відлуння | дружина полковника | |||
2016 | с | Вирок ідеальної пари | ||||
2016 | ф | Гніздо горлиці | Дарина | |||
2017 | ф | Межа | Ганна Дацей | |||
2017 | ф | DZIDZIO Контрабас | продавчиня | |||
2019 | ф | Давай танцюй | мама Микити | |||
2019 | кф | Між рядками | директор бібліотеки | |||
2019 | с | Таємниці | Софія | |||
2019 | с | Агенти справедливості | акторка | |||
2020 | мф | Віктор Робот | Мама (голос) | |||
2020 | с | Вижити за будь яку ціну | Світлана | |||
2020 | ф | Казка старого мельника | жінка на возі | |||
2021 | с | #Яжебать | ||||
2021 | с | Моя улюблена Страшко | Вероніка Веронська | |||
2021 | с | Люся інтерн | Люся Жук | |||
2021 | ф | Я працюю на цвинтарі | жінка в чорному капелюсі | |||
2021 | с | Папаньки | ||||
2022 | ф | Памфір | ведуча програми «Вітаємо піснею» | |||
2022 | кф | Валера | Галя | |||
2023 | ф | Злегка прочинені двері | Катерина | |||
2023 | тф | Юрик. Дорога, не торкаючись землі | бабуся | |||
TBA | ф | Смак свободи | TBA | |||
TBA | ф | 7 бажань | TBA | |||
TBA | ф | Редакція Реж.Роман Бондарчук | TBA | с | Моя війна і я | TBA |
- 1990 — «Хочу зніматися в кіно» Ніла Саймона, реж. Станіслав Мойсеєв — Ліббі Таккер
- 1991 — «Федра» Ж. Расіна, реж. Станіслав Мойсеєв — Арісія
- 1992 — «Чарівні черевички» Геннадія Мамліна, реж. Олександр Балабан — Бетсі
- 1992 — «Полювання на носорога» Миколи Гумільова, реж. Олександр Балабан — Елу
Цей розділ статті ще не написано. |
Цей розділ статті ще не написано. |
- Київський театр «Золоті ворота»
- 1994 — «Убивець» Федора Достоєвського; реж. Валерій Пацунов — Соня Мармеладова
- 2003 — «Евридика» Жан Ануй; реж. Валерій Пацунов — Евридика
- 1992 — «Брехня» Володимира Винниченка, реж. Олександр Балабан — Наталя Павлівна
1992 «Сімейне щастя» О.Салинський, реж.О.Балабан, роль- Дівчина
- Київський театр «Браво»
- 1994 — «Ні з тобою, ні без тебе» Маргарит Дюрас; реж. Станіслав Мойсеєв — Дівчина
1994 «Трохи кохання в цьому шаленому світі» Ф.Саган, реж. В. Петров, роль - Присцилла Честерфілд. 1995 «Панночка» Н.Садур /за мотивами М. Гоголя/ реж. Сергій Федотов - «Панночка»
- 1996 — «Привиди» Генріха Ібсена; реж. Станіслав Мойсеєв — Регіна
- 1997 — «Коло» Генріха Ібсена, реж. Станіслав Мойсеєв — Елізабет
- «Снігова Королева» Шварц/Андерсен, реж. Володимир Судьїн - «Герда»
- 1997 «Житіє простих» Наталка Ворожбит, реж. Юрій Сидоренко - «Люба»
- 1997 — «Дон Жуан» Жана-Батиста Мольєра, реж. Станіслав Мойсеєв — Дівчина-Фантом
- «Малюк» музика Юрій Шевченко реж. Володимир Бегма - « Марі»
- 2000 — «Русалонька» Людмили Разумовської за казкою Ганса Крістіана Андерсена; реж. Євген Курман, роль - Русалонька
- 2000 — «Трагедія Гамлета, принца данського» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Станіслав Мойсеєв — Офелія
- 2001 — «Гедда Габлер» Генріха Ібсена; реж. Станіслав Мойсеєв — Теа Ельфстед
- «Жінки і війна» Джеват Ель Есседі, реж. Д.Ель Есседі - «Міріам»
- 2003 — «Дядя Ваня» Антона Чехова; реж. Станіслав Мойсеєв — Соня
- 2004 — «Маринований аристократ» за Ірени Коваль; реж. Станіслав Мойсеєв — Дружина
- 2005 — «В моїм завершенні – початок мій…» Фрідріха Шиллера; реж. Станіслав Мойсеєв — Марія Стюарт
- 2007 — «Четверта сестра» Януша Гловацького; реж. Станіслав Мойсеєв — Таня
- 2007 — «Право на любов» («Пізня любов») Олександра Островського, реж. Юлія Маслак — Людмила
- «Поки мама не прийшла» Ремі де Вос, реж. Крістоф Фьотріє - Анн
- 2009 — «Торчалов» Микити Воронова, реж. Станіслав Мойсеєв, Валерій Легін роль -Римма
- 2012 — «Любовні листи до Сталіна» Хуана Майорги; реж. Станіслав Мойсеєв — ДружинаМихайла Булгакова
- 2013 — «Янгольська комедія»; реж. Лев Сомов — Донна Джезуальдо
- 2016 — «Second love» Олени Ісаєвої; реж О. Щурська — Надя
- 2016 — «Це все вона» Андрія Іванова; реж. Влада Бєлозоренко — Мати/Тоффі/Вона
- 2017 — «Різня» за п'єсою Ясміни Рези; реж. Влада Бєлозоренко — Веронік
- Інші театри
Театр «Сузір‘я» 1994 «Кроткая» Федора Достоєвського; реж. Ю.Галатюк — Ліза Київський театр-студія коасичноі п‘єси - 1994 «За кулісами холодно» Мішель Де Гельдерод;за п‘єсою «Смерть актора», реж. Олександр Балабан — Регіна-актриса
- 2018 — «Схід — Захід» за дитячою драматургією; реж. Влада Бєлозоренко — Бабуся, Циган, Дух бабусі, Мама (Київський театр «Актор»)[10]
- 2018 — «Веселий дух», реж. В. Московченко — Мадам Аркаті (Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр, Сєвєродонецьк)2018
2018 «Номери» О.Сенцов, реж.Тамара Трунова
- 2019 — «Серпень. Графство Осейдж» реж. Алла Федоришина — Барбара (Львівський академічний духовний театр «Воскресіння»)
2020 «Нові шрами» документальна вистава, реж. Н. Сиваненко, Дикий театр
- 2020 — «Бракований Рай» Сергія Пономаренка; реж. Наталія Сиваненко (Театр «Особистості», Київ)
- 2021 «Ідеальний рецепт» Сергій Пономаренко, реж. Марія Мага - «тьотя Зоя» Театр «Особистості»
- 20222022 — «Лишатися (не) можна»; реж. Євген Рєзніченко (Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Миколи Куліша на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки)
2023 - «Карпатський вестерн» автори - Піратська Бухта,реж.М.Голенко, роль - Лопаха. Одеський обласний музично-драматичний театр ім. В. Василька 2023 - «Вороги. Історія любові» Іцхак Башевіс Зінгер, реж. М. Голенко, роль - Тамара. Національний драматичний театр ім. Марії Заньковецької, Львів
Акторка займається волонтерством, є амбасадором київської благодійної організації «Фонд допомоги онкохворим дітям „Краб“ [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.] Отримала нагороду за допомогу онкохворим дітям „Древо життя“[11].
Грає на волонтерських засадах виставу в Луганському українському музично — драматичному театрі, який з окупованої території переїхав в Сєвєродонецьк, а під час повномасштабного вторгнення, театр переіхав в Суми.
Після анексії Росією Криму принципово відмовляється брати участь у російських проєктах.[12]
Також є принциповою позицією актриси відмова від отримання державного звання „Заслужена артистка України“
Є активним учасником та ініціатором акцій на підтримку звільнення незаконно засудженого українського кінорежисера Олега Сенцова, та інших українських політв'язнів. 31 травня 2018 записала відеозвернення на підтримку незаконно увязненного у Росії українського режисера Олега Сенцова[13].
Рік | Категорія | Робота | Результат |
---|---|---|---|
«Золота дзиґа» | |||
2017 | Найкраща акторка | Гніздо горлиці | Перемога |
2018 | Найкраща акторка другого плану | Межа | Номінація |
«Київська пектораль» | |||
2004 | Найкраще виконання жіночої ролі другого плану | Дядя Ваня | Перемога |
2008 | Найкраще виконання жіночої ролі | Четверта сестра | Перемога |
Міжнародний кінофестиваль Мангейм-Гайдельберг | |||
2016 | Special Achievement Award | Гніздо горлиці | Перемога |
Міжнародний кінофестиваль «Любов — це божевілля» (Болгарія) | |||
2017 | Найкраща акторка | Гніздо горлиці | Перемога |
Кінофестиваль „КіТи“ (Маріуполь) | |||
2016 | Найкраща жіноча роль | Відлуння | Перемога |
Державна премія імені Лесі Українки | |||
2017 | Фільми для дітей | Трубач | Перемога |
Спеціальна премія програми «Зірковий шлях» | |||
2021 | Геть стереотипи року | Перемога | |
«Людина року» | |||
2018 | Митець року | Номінація | |
«Viva! Найкрасивіші» | |||
2017 | Найкрасивіша жінка України | Номінація | |
2018 | Номінація |
Мріє зіграти Квітку Цісик, відому американську співачку українського походження.
- ↑ Мойсеєв Станіслав. Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка. Архів оригіналу за 6 грудня 2016.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (11 жовтня 2019). Як пташенята із гнізда… Акторські кар’єри, які пов’язані із ТЮГом на Липках (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 12 вересня 2022.
- ↑ Римма Зюбіна відзначить «Найкращий твір про Квітку Цісик»!. Архів оригіналу за 2 серпня 2017.
- ↑ У дитячому таборі "Артек-Буковель" триває І фестиваль фільмів для дітей "Фільмфестбук". Архів оригіналу за 27 січня 2021.
- ↑ Римма ЗЮБІНА: «Режисер запросив мене випити чаю, і ми чаюємо вже 20 років». Архів оригіналу за 23 січня 2017.
- ↑ Призери Одеського міжнародного кінофестивалю 2016 року. Архів оригіналу за 26 липня 2016.
- ↑ The winner of the 65th International Filmfestival Mannheim-Heidelberg (англійською) . Архів оригіналу за 5 березня 2017.
- ↑ Підписано договір на виробництво фільму «Межа» – переможця конкурсу Works-in-progress в рамках Industry @ Tallinn & Baltic Event 2016. Архів оригіналу за 6 серпня 2017.
- ↑ Зюбіна Римма. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 29 січня 2017.
- ↑ Олена ЗАШКО, Олександр ДМИТРУК (14 березня 2018). У Києві показали виставу за п’єсами підлітків з Донбасу і заходу України (укр.). «Новое время». Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 2018-8-13.
- ↑ Римма Зюбина: после удачных спектаклей я просто летаю... Архів оригіналу за 15 січня 2017.
- ↑ "Римма Зюбіна про театр, українське кіно і відмову зніматися у російських фільмах". Архів оригіналу за 8 січня 2017.
- ↑ Відомі українці долучаються до акції на підтримку Сенцова [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ТСН, 31.05.2018
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Зюбіна Римма Анатоліївна |
- Особиста сторінка на ФБ [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Римма Зюбіна у програмі «Остання Барикада» 21.02.2017
- Ментор проекту «Я зможу» [Архівовано 28 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Римма Зюбіна в програмі «16+» на Skrypin.ua
|
|
|