Роза Марія Годзевська

Роза Марія Годзевська
пол. Róża Maria Goździewska
Народилася 1936[1]
Померла 1989[1]
Країна  Республіка Польща
Діяльність медична сестра, екстрений медичний технік
Alma mater Сілезька політехніка

Роза Марія Годзевська (Польська вимова: [ˈruʐa ˈmarʲja ɡɔʑˈd͡ʑɛfska], також відома як Розочка Гозьєвська, Розочка — зменшувальне від її імені, літ. «Маленька троянда»; нар. 31 березня 1936 — пом. 29 жовтня 1989) — польська медсестра, відома як наймолодша медсестра Варшавського повстання 1944 року, коли вона була ще дитиною.[2]

Біографія[ред. | ред. код]

Роза Годзевська народилася 31 березня 1936 року. Її батько був убитий гестапо в 1943 році[2]. Через рік, 1 серпня, місто Варшава було охоплено повстанням проти німецьких окупантів, а мирне населення опинилося в окупації. У боях на боці польських повстанців брала участь низка дітей-солдатів.[3][4]

Годзевська, якій на той час виповнилося вісім років, допомагала в польовому шпиталі на вулиці Монюшкі, № 11 у Варшаві. Вона працювала медсестрою та спілкувалася з пацієнтами, давала їм пити воду та намагалася відганяти мух.[2] У цьому польовому госпіталі лікувалися військові з Koszta Company — підрозділу польської Армії Крайової.[5][6] Її родичка Ядвіга Обретенна, якій тоді було 19 років, також була медсестрою під час повстання.[7]

На початку серпня 1944 року світлину Годзевської з пов'язкою Червоного Хреста зробив фотограф Євгеніуш Локайський (псевдонім «Брок») - боєць Армії Крайової, за місяць до власної смерті.[6][8] Повстання, зазнавши великих втрат серед цивільних учасників, було врешті решт, придушене німцями 2 жовтня 1944 року.[3][4] Годзевська та її сестра пережили війну. Згодом вона навчалася в гімназії, якою керували урсулинки, потім, закінчила Сілезький технологічний університет, а в 1958 році емігрувала до Франції, де вийшла заміж і народила двох дітей.[6][2] Померла 29 жовтня 1989 року[2]

Пам'ять[ред. | ред. код]

На початку XXI століття її світлина здобула визнання, після використання у різних матеріалах, виданих Музеєм Варшавського повстання.[6] Ця світлина була розкольорована в 2010-х роках, а наприкінці 2010-х була описана як «добре відома»[9] і навіть як одна з найвідоміших світлин Варшавського повстання.[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в http://www.szpitale1944.pl/i/836,roza-maria-gozdziewska
  2. а б в г д Róża Maria Goździewska. Fundacja Warszawskie Szpitale Polowe (пол.). Процитовано 23 квітня 2022.
  3. а б Stańczyk, Ewa (2015). Heroes, Victims, Role Models: Representing the Child Soldiers of the Warsaw Uprising. Slavic Review. 74 (4): 738—759. doi:10.5612/slavicreview.74.4.738. ISSN 0037-6779. JSTOR 10.5612/slavicreview.74.4.738.
  4. а б Stańczyk, Ewa (2019), Stańczyk, Ewa (ред.), Moral Panic: The Child Soldiers of the Warsaw Uprising, Commemorating the Children of World War II in Poland: Combative Remembrance (англ.), Cham: Springer International Publishing: 77—102, doi:10.1007/978-3-030-32262-5_4, ISBN 978-3-030-32262-5, процитовано 23 квітня 2022
  5. Muzeum Powstania Warszawskiego (2009). Powstanie Warszawskie: dzień po dniu [The Warsaw Uprising: day after day]. Axel Springer. с. 13. ISBN 978-83-7558-610-7.
  6. а б в г Najsłynniejsze zdjęcia z powstania. Fotografie – ikony. 5/8 Sanitariuszka Różyczka [The most famous photos from the uprising. Photographs - icons. 5/8 medical orderly Rose]. Gazeta Wyborcza (пол.). Процитовано 23 квітня 2022.
  7. Powstańcze Biogramy – Jadwiga Obretenny [Insurgent Biographies - Jadwiga Obretenny]. www.1944.pl (пол.). Процитовано 10 квітня 2021.
  8. Dzieci [Kids]. Muzeum Powstania Warszawskiego (пол.). Процитовано 8 квітня 2021.
  9. Powstanie Warszawskie. Armia medyków '44 [Warsaw Uprising. Army of Medics '44]. pulsmedycyny.pl (пол.). 1 серпня 2018. Процитовано 10 квітня 2021.
  10. Jankowska, Ewa (8 березня 2017). Kolorowe zdjęcia z Powstania Warszawskiego. To nie to samo, co czerń i biel. Realizm fotografii poraża [Color photos from the Warsaw Uprising. It is not the same as black and white. The realism of photography is shocking]. Gazeta.pl (пол.). Процитовано 10 квітня 2021.