Розтоки (Рахівський район)

село Розтоки
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Рахівський район
Громада Богданська сільська громада
Основні дані
Засноване 1947
Населення 2803
Площа 2,050 км²
Густота населення 1370 осіб/км²
Поштовий індекс 90644
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати 48°04′13″ пн. ш. 24°18′26″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
776 м
Водойми Тиса
Місцева влада
Адреса ради 90644, с. Розтоки, 280
Карта
Розтоки. Карта розташування: Україна
Розтоки
Розтоки
Розтоки. Карта розташування: Закарпатська область
Розтоки
Розтоки
Мапа
Мапа

Розто́ки — село в Богданській сільській громаді Рахівського району Закарпатської області України.

Географія[ред. | ред. код]

Розтоки розташовані на обох берегах Білої Тиси, за 6 км від Рахова. У селі струмок Берендай впадає у річку Білу Тису.

У селі є такі присілки (кути): Усті-Ріки, Межиріки, Пелехоя, Янківка, Кривий, Медведиця, Меришір, Аршиці, Берендей, Штивйора, Тищора, Ґрегіт.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про місцину в історичних документах відносять до 1651 року. За переказами, село заснували рибалки, які прокладали для ловлі риби ростоки (рукави).

Назва села в різних історичних джерелах за роками: 1898 — Rosztik (Hnt.), 1907 — Nyilas (Hnt.), 1913 — Nyilas (Hnt.), 1918 — Nyilas (Hnt.), 1925 — Novoszelica, Roztoky (ComMarmUg. 112), 1944 — Nyilas, Ростокъ (Hnt.), 1983 — Розтоки, Ростоки (ZO).

1 вересня 2007 року в Розтоках відкрито новозбудовану школу, яку реорганізували в ЗОШ І-ІІІ ступенів

Присілки[ред. | ред. код]

Всі селища (теперешні присілки) були об'єднані з Розтоками 15 квітня 1967 року рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155.

Аршиця

Перші згадки про місцину в історичних документах відносять до 1651 р. (за переказами). В австро-угорських реєстрах згадується у 1898 році.

В селі з 2003 року діє релігійна громада і храм Св. Георгія

Свинарки

Перша згадка у ХІХ столітті

Берендей

Перша згадка у ХІХ столітті

1888: Berendej (Beredéj), 1892: Berendaj, 1898: Berendaj, 1907: Gerendás, 1913: Gerendás, 1918: Gerendás, 1967: Берендей.

Берендей згадується також у кадастрових мапах 1863 року — Berendej.

Межиріка

Перша згадка у ХІХ столітті

Мерешір

Перша згадка у ХІХ столітті

Устья-Ріки

Перша згадка у ХІХ столітті. 1898: Tiszaköz, 1907: Tiszaköz, 1913: Tiszaköz, 1944: Tiszaköz, Устьреки.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2513 осіб, з яких 1210 чоловіків та 1303 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2754 особи.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,61 %
російська 0,29 %
угорська 0,04 %

Релігійні споруди[ред. | ред. код]

На території села розташовано три церкви. З них дві православної конфесії — Ілліївська та Георгіївська; Михайлівська греко-католицька церква та православний монастир Серафима Саровського, який розташований високо в горах, в урочищі Тищора. Це одна з найвисокогірніших культових споруд в Україні.

Церква св. пр. Іллі (1984 рік)[ред. | ред. код]

Дерев'яну церкву Пророка Іллі збудували в 1925 році (за іншими даними — у 1929) місцеві майстри Степан Кокіш та Иовнаш.

За стилем церква була «середньогуцульською», тобто мала бокові прибудови обабіч видовженої нави і невеличку башту під шатровим верхом з главкою. Особливістю цієї церкви були башти з шатрами та главками над боковими раменами. Дерев'яна церква згоріла в 1976 р. У церкві була ікона «Благовіщення» з написом: «Сей образ купив раб божій Василь Довганич з жоною своею Фенею на свое доброе здоровя и за отпущеніе гріхов своих маляр лявіц Китс ро бж 1709 м.ию. д. В. (прим. 2 червня 1709 р.[4]. Жолтовський бачить на іконі підпис майстра Лявіца Китсана.

У 1984 р. громаді вдалося збудувати цегляну церкву, яка в мурованому варіанті повторила композицію об'ємів дерев'яної церкви.

Навесні 1998 р. завершення церкви замінили на цибулясті бані.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Жолтовський П. М. Художнє життя на Україні в 16 — 18 ст. — К.: 1983 р., с. 137

Посилання[ред. | ред. код]